Ухвала суду № 72423100, 19.02.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/191/18

Номер справи місцевого суду: 521/1445/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кадегроб А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючий суддя – Кадегроб А.І.,

судді: Котелевський Р.І., Прібилов В.М.,

секретар судового засідання – Стоянова Л.І.,

за участю:

прокурорів – Динник О.В., Суліми С.Ю.,

захисника – ОСОБА_2,

підозрюваного – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 25.01.2018 року про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_3, підозрюваного у кримінальному провадженні №12017160470004388 від 01.11.2017 року за ч.4 ст.368-3 КК України, -

встановив:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП України в Одеській області ОСОБА_5, погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №2, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України. З вищою освітою, офіційно не одруженого, працюючого на посаді директора ТОВ «Харатян», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

підозрюваного у кримінальному провадженні №12017160470004388 від 01.11.2017 року за ч.4 ст.368-3 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється в тому, що він в період з 30.10.2017 року по 12.01.2018 року, обіймаючи посаду директора ТОВ «Харатян», використовуючи своє службове становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою протизаконного особистого збагачення, порушуючи вимоги законодавства, вимагав від ОСОБА_6О.М. для себе особисто та для передачі третім особам грошові кошти в розмірі 4000 доларів США в якості неправомірної вигоди за оформлення необхідних документів для працевлаштування моряком та отримав від ОСОБА_6О.М. грошові кошти в загальній вартості 800 доларів США в якості неправомірної вигоди. Далі, 23.01.2018 року, ОСОБА_3, обіймаючи посаду директора ТОВ «Харатян», використовуючи своє службове становище, діючи умисно, повторно та за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою протизаконного особистого збагачення, порушуючи вимоги законодавства, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, розташованому в офісному приміщенні №504 бізнес центру «Наше дело» на 5-ому поверсі будинку №21 по вул. Бугаївській у м. Одесі, вимагав та отримав від ОСОБА_6О.М. грошові кошти в розмірі 250 доларів США в якості неправомірної вигоди, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів.

23.01.2018 року о 17 годині 50 хвилин ОСОБА_3 затримано в порядку ст.208 КПК України співробітниками поліції на місці вчинення злочину.

24.01.2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України.

25.01.2018 року слідчий звернувся до Малиновського районного суду міста ОСОБА_5 з клопотанням, погодженим прокурором, про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивоване тим, що у кримінальному провадженні наявна обґрунтована підозра щодо ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України; характер та обставини вчиненого злочину, який інкримінується ОСОБА_3, свідчить про наявність навиків, стійких зв’язків з невстановленими досудовим розслідуванням особами, що мають відношення до вчинення даного злочину, та причетність до неодноразового вчинення аналогічних злочинів, з чого вбачається ризик того, що підозрюваний буде продовжувати вчиняти нові кримінальні правопорушення, а також переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а запобігти цим ризикам неможливо шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одесі від 25.01.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого та до підозрюваного ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 11.03.2018 року із забороною залишати місце свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22:00 години до 07:00 голини наступного дня та з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Ухвала мотивована тим, що враховуючи вагомість наявних доказів про обґрунтованість вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, передбаченого за вчинення вказаного кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання та стійкі соціальні зв’язки, слідчий суддя прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вважаючи, що саме такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_3 та може запобігти ризикам, пов’язаним із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження у будь-яких формах і буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

На дану ухвалу прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та винести нову, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 строком на 60 днів, у випадку визначення розміру застави, встановити її у розмірі 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

В обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги прокурор зазначає, що слідчий суддя не врахував всіх зазначених у клопотанні слідчого обставин, не надав оцінки тому, що існує ризик продовження підозрюваним вчинення нових кримінальних правопорушень, переховування від органів досудового розслідування та суду, а запобігти цим ризикам неможливо шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів. Крім того, прокурор зазначає, що слідчий суддя не врахував також те, що запобігання та протидія корупції є однією з найважливіших складових процесу реформування політичних, економічних і правових відносин в Українській державі.

Заслухавши суддю-доповідача; виступ прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити; думку підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора і просили залишити оскаржувану ухвалу без змін; дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Наявність у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення в апеляційній скарзі прокурора не оспорюється, тому не перевіряється апеляційним судом.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м’якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров’я підозрюваного; міцність його соціальних зв’язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі "Харченко проти України", п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkevicius v. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя відповідно до вищевказаних вимог Закону та Конвенції перевірив та належним чином встановив наявність у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зважив вагомість доказів, долучених до матеріалів судового провадження, оцінив заявлені у клопотанні слідчого ризики та дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання, де мешкає разом зі співмешканкою, тобто має стійкі соціальні зв’язки, що свідчить про відсутність ризику того, що підозрюваний вчинить спроби ухилитися від слідства.

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор не навів жодного доказу існування зазначених в поданні слідчого ризиків, які б унеможливлювали застосування до підозрюваного ОСОБА_3 більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Прокурор не надав апеляційному суду доказів того, що існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, а твердження про наявність реального ризику, що за відсутності менш суворого запобіжного заходу, підозрюваний, перебуваючи на свободі матиме можливість та буде незаконно впливати на свідка, схиляючи останнього до викривлення показів, нічим не підтверджується.

Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_3 тяжкого злочину, не може слугувати беззаперечною підставою для застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в сукупності з покладеними на підозрюваного обов'язками, передбаченими ч.5 ст.194 КПК України, в повній мірі здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов'язків, а також запобігти заявленим слідчим ризикам.

При апеляційному перегляді рішення слідчого судді порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування оскаржуваної ухвали, не встановлено. Інших доводів апеляційному суду не представлено.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст.ст. 181, 182, 183, 196, 376, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд Одеської області, -

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_4 - залишити без задоволення

Ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 25.01.2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП України в Одеській області ОСОБА_5, погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №2, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у кримінальному провадженні №12017160470004388 від 01.11.2017 року за ч.4 ст.368-3 КК України, - залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

А.І. ОСОБА_7 ОСОБА_8 Прібилов