Рішення № 72422449, 23.02.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 816/1968/17

Провадження №2-а/524/165/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого - судді - Нестеренка С.Г., при секретарі - Бельченко Н.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправною відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, покладення зобов'язання призначення та здійснення дій по виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року до суду звернувся ОСОБА_1 з вказаним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у якому просив: - визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Полтавській області у призначенні йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності пов'язаної з виконанням службових обов'язків, відповідально до Порядку та умов зазначених в законодавстві; - зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги, визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, на рівні 300-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб н дату встановлення інвалідності.

Посилався на те, що проходив службу в органах внутрішніх справ України з 06 жовтня 1998 року до 28 жовтня 2016 року. 03 січня 2017 року йому була встановлена 2-а група інвалідності, яка пов'язана із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

У березні 2017 року звернувся до відповідача із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності 2-гої групи, пов'язаної з травмою при виконанні службових обов'язків.

28 березня 2017 року від Головного управління Національної поліції в Полтавській області надійшла відповідь - лист №29/С-50, в якій зазначено, що питання про призначення одноразової грошової допомоги буде розглянуте комісією ГУ НП після надходження до Головного управління Національної поліції в Полтавській області відповідних нормативних документів, які врегулюють питання призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

11 вересня 2017 року листом за № 1225/115/29/01-17 Головне управління Національної поліції в Полтавській області повідомило про прийняте комісією рішення про відмову йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2-ої групи інвалідності, оскільки вбачається невідповідність діагнозів у свідоцтві про хворобу №231-С від 23 серпня 2016 року та постанові ВЛК №33/37-5 від 13 березня 2017 року з діагнозом зазначеним у виписці із акту огляду обласної МСЕК (довідка серія АВ №0493619 від 14 березня 2017 року).

Відповідач направив до суду відзив на позов, посилаючись на обставини, які були зазначені у письмових повідомленнях направлених позивачеві щодо обґрунтування причин відмови у призначенні і виплаті одноразової допомоги, зокрема щодо невідповідності у медичних документах діагнозів.

Суд, розглядаючи справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України, у тому числі в органах Національної Поліції, з 06 жовтня 1998 року до 28 жовтня 2016 року та був звільнений згідно наказу № 355 о/с від 28 жовтня 2016 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» через хворобу (а. с. 29).

У 2010 році при виконанні службових обов'язків позивач потрапив в ДТП в зв'язку з чим його стан здоров'я погіршився та з 2015 року він проходив лікування в медичних закладах міста Кременчука та амбулаторії МВС в м. Полтаві.

У період лікування позивач звернувся до ГУ НП в Полтавській області про надання йому висновків службової перевірки та відповідних актів, які підтверджують його захворювання.

03 січня 2017 року Кременчуцькою міжрайонною МСЕК № 1 позивачеві була встановлена 2-га група інвалідності пов'язана із проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується копією довідки МСЕК, серія АВ №0494860 (а.с. 32)

Постановою військово-лікарської комісії за №33/37 - 5 від 13 березня 2017 року було змінено причину інвалідності та підтверджено, що травма пов'язана з виконанням службових обов'язків. (а.с. 49)

14 березня 2017 року Кременчуцькою міжрайонною МСЕК № 1 було проведено повторний медичний огляд позивача та підтверджені попередні висновки з врахуванням постанови військово-лікарської комісії за №33/37 - 5 від 13 березня 2017 року, щодо встановлення 2-ої групи інвалідності з визначенням причини інвалідності - травма пов'язана з виконанням службових обов'язків, що підтверджується копією довідки МСЕК, серія АВ №0493619 (а.с. 50)

У березні 2017 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Полтавській області із заявою (рапорт) про призначення та проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності 2-гої групи, пов'язаної з проходженням військової служби. (а.с. 78)

28 березня 2017 року від Головного управління Національної поліції в Полтавській області надійшла відповідь - лист №29/С-50, в якій зазначено, що питання про призначення одноразової грошової допомоги буде розглянуте комісією ГУ НП у Полтавській області після надходження до Головного управління Національної поліції в Полтавській області відповідних нормативних документів, які врегулюють питання призначення та виплату одноразової грошової допомоги. (а.с. 51)

11 вересня 2017 року листом за № 1225/115/29/01-17 Головне управління Національної поліції в Полтавській області повідомило ОСОБА_1, про прийняте комісією рішення про відмову йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2-ої групи інвалідності, оскільки вбачається невідповідність діагнозів у свідоцтві про хворобу №231-С від 23 серпня 2016 року та постанові ВЛК№33/37-5 від 13 березня 2017 року з діагнозом зазначеним у виписці із акту огляду обласної МСЕК (довідка серія АВ №0493619 від 14 березня 2017 року). (а.с.61)

Приписами частини п'ятої статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина 2 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію»).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11 січня 2016 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293), далі - Порядок.

Підпунктом 4 пункту 5 розділу 1 Порядку, із змінами, внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 вересня 2016 року № 916, передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку, пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Як уже зазначалося, причиною інвалідності позивача зазначено травму, пов'язану з виконанням службових обов'язків, і така обставина та відповідні висновки відповідачем не були ос порені, а тому позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2-ої групи інвалідності та втратою працездатності.

Згідно з пунктом 3 розділу III Порядку заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Пунктом 5 розділу III Порядку передбачено, що для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу:

1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;

2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

За правилами пункту 3 розділу IV Порядку керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Отже, виплата особі одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності здійснюється на підставі рішення начальника територіального органу поліції, яким затверджується висновок, що підготовлений працівниками фінансового підрозділу відповідного територіального органу поліції, на підставі поданих заявником документів. Вказане рішення оформлюється у вигляді наказу про призначення одноразової грошової допомоги.

Суд, погоджується з відповідачем щодо того, що вказаним Порядком та умовами передбачається обов'язок саме відповідача перевіряти достовірність інформації, зазначеної у поданих позивачем документах для призначення одноразової грошової допомоги, у тому числі відповідність діагнозів, за яким встановлено втрату працездатності.

Однак, суд критично оцінює відмову відповідача у задоволенні заяви позивача щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги з посиланням на невідповідність відповідних діагнозів у свідоцтві про хворобу №231-С від 23 серпня 2016 року та постанові ВЛК№33/37-5 від 13 березня 2017 року з діагнозом зазначеним у виписці із акту огляду Кременчуцької міжрайонної МСЕК № 1, оскільки відповідач, не вживши заходів щодо перевірки даного факту, перебрав на себе повноваження органу, як наглядової та контрольної інстанції над ВЛК та Кременчуцької міжрайонної МСЕК № 1, відхиляючи безпідставно їх висновки щодо остаточного визначення ними відповідного діагнозу позивачеві при встановленні 2-ої групи інвалідності, враховуючи що вказані комісії не зробили суперечливі між собою висновки.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень..

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини »).

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У п.29 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Гарнага проти України" зазначено, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 6 вересня 2005 року у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення у справі "Кудла проти Польщі" (<…>) [ВП], заява № 30210/96, п. 158, ECHR 2000-ХІ).

При цьому, суд, враховуючи також практику Європейського Суду з прав людини у справах: «Чахал проти Об'єднаного Королівства» від 15 листопада 1996 року, «Пантелеєнко проти України» від 29 червня 2006 року, «Дорани проти Ірландії» від 31 липня 2003 року, «Каіч та інші проти Хорватії» від 17 липня 2008 року та позицію Верховного Суду України у постанові від 16 вересня 2015 року (у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Аскоп-Україна до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області), вважає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права, закріпленому у статті 8 Конституції України.

Таким чином, суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, повинен не лише вирішити позовні вимоги у відповідності до принципів верховенства права та законності, а й обрати найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права.

Особа, яка втратила працездатність у зв'язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ, однак, продовжувала проходити публічну службу в органах Національної поліції, не повинна позбавлятися права на отримання одноразової грошової допомоги та ставитися у менш вигідне становище порівняно з працівниками міліції, які змогли реалізувати своє право після звільнення з органів внутрішніх справ, або поліцейськими, які втратили працездатність під час проходження служби в поліції.

Зважаючи на те, що Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області не були вжиті відповідні дії по належному розгляду заяви позивача, належним та ефективним способом правового захисту позивача є покладення зобов'язання на відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги внаслідок втрати ним працездатності та прийняти відповідне рішення з урахуванням обставин, викладених у даній справі.

Натомість, позовні вимоги, які були заявлені позивачем і в яких запропоновано спосіб захисту законних прав та інтересів позивача, є надмірними та означає, що суд повинен перебрати на себе повноваження відповідача щодо належного розгляду заяви позивача і прийняття відповідного рішення.

Отже, суд констатує, що і позивач, і відповідач, зловживаючи своїми правами, намагаються перекласти саме на суд вирішення по суті питання щодо розгляду заяви позивача про призначення і здійснення відповідних дій по виплаті позивачеві одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, причиною встановлення якої стало захворювання, яке було одержано позивачем при проходженні служби в органах внутрішніх справ України.

Тому, позов підлягає частковому задоволенню. Необхідно визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Полтавській області у листі за № 1225/115/29/01-17 від 11 вересня 2017 року щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2-ої групи інвалідності пов'язаної з виконанням службових обов'язків та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2-ої групи інвалідності пов'язаної з виконанням службових обов'язків відповідно до вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 4 від 11 січня 2016 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293, зокрема щодо дотримання порядку надання відповідних документів, їх витребування, перевірки встановлених позивачеві відповідних діагнозів та застосування відповідних результатів розгляду заяви позивача.

Крім того, необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1600 грн. за ставкою на день подання позову.

Керуючись ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», ст. ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-78, 241-246, 250, 255, 293-295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Полтавській області у листі за № 1225/115/29/01-17 від 11 вересня 2017 року щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2-ої групи інвалідності пов'язаної з виконанням службових обов'язків.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2-ої групи інвалідності пов'язаної з виконанням службових обов'язків відповідно до вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 4 від 11 січня 2016 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь держави судовий збір в розмірі 1600 грн.

Рішення може бути оскаржено до Харківського Апеляційного Адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або за наслідками апеляційного перегляду коли рішення не скасовано.

Суддя: