Ухвала суду № 72422341, 26.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

26 лютого 2018 р.Справа № 645/5198/17

Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лях О.П., суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І. , перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05.01.2018р. по справі № 645/5198/17

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради

про визнання неправомірними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05.01.2018р. частково задоволено позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради про визнання неправомірними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

На зазначену рішення суду Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради 01.02.2018 року подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, а також надано строк для усунення таких недоліків апеляційної скарги протягом 10 календарних днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

На виконання вимог вказаної ухвали суду апелянтом було надано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку із відсутністю коштів для сплати судового збору.

Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання про звільнення від сплати судового збору, вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, чинній на час подання апеляційної скарги) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, чинній на час подання апеляційної скарги) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

З наведеного випливає, що звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, чинній на час подання апеляційної скарги) повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

При цьому, слід враховувати, що наведені положення кореспондуються із приписами ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя.

В той же час, обмежене або несвоєчасне фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже, незабезпечення державою та органами місцевого самоврядування достатнього та своєчасного фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, що діє в їх інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст. 133, 143, 169, 298, 321, 325, 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)О.П. ЛяхСудді(підпис) (підпис)М.М. Яковенко М.І. Старосуд