Постанова № 72421269, 21.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 501/1717/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Максимович Г.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Єщенка О.В. та Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Григоренко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Чорноморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 25 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чорноморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чорноморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, в якому просив визнати протиправним рішення Іллічівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області №25 від 18.07.2016 р. та зобов'язати Іллічівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області здійснити перерахунок пенсії, призначеної йому у 2004 році на підставі ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» (в редакції від 05.11.1991 р.) з розрахунку 90% щомісячної заробітної плати, згідно довідки про заробітну плату, виданої прокуратурою Одеської області 06.07.2016 р. за вих. №91, починаючи з 01.01.2016 р., допустити негайне виконання постанови суду.

Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 25 липня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 був задоволений повністю. Визнано протиправним рішення Іллічівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області №25 від 18.07.2016 р. Зобов'язано Іллічівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області здійснити перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_2 у 2004 році на підставі ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» (в редакції від 05.11.1991 р.) з розрахунку 90% щомісячної заробітної плати згідно довідки про заробітну плату, виданої прокуратурою Одеської області 06.07.2016 р. за вих.№91, починаючи з 01.01.2016 р. Допущено негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.

22 серпня 2016 року відповідач звернувся до Одеського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 25 липня 2016 року, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою відмовити у задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 у повному обсязі.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги та наведення поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції терміном тридцять днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Іллічівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області в зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

24 січня 2017 року відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного адміністративного суду на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 25 липня 2016 року та з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою УПФУ у зв'язку з тим, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою УПФУ.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 жовтня 2017 року касаційну скаргу Чорноморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області було задоволено частково. Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року залишено без змін, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року скасовано, а справу направлено до Одеського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

24 січня 2017 року Чорноморське ОУПФ України Одеської області повторно подало апеляційну скаргу на зазначену постанову суду першої інстанції, в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови суду.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року клопотання Чорноморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено.

24 листопада 2017 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання Чорноморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про зупинення виконання оскаржуваної постанови.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року зупинено виконання постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 25 липня 2016 року до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що не можна погодитися із зазначеним в позові розміром пенсії, а саме 90% від місячного заробітку, який має бути призначений управлінням, оскільки розмір призначеної (перерахованої) пенсії визначається спеціалістами відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій управління на підставі наданих довідок пенсіонера за допомогою програмного забезпечення АСОПД та діючої на момент перерахунку нормативно правової бази. Відповідно до частини 2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697, пенсія призначається в розмірі 60% від місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії (ч. 2 ст. 86 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ).

Позивач надіслав на адресу суду відзив, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, поновити виконання Чорноморським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 25 липня 2016 року щодо виплати пенсії ОСОБА_2, зобов'язавши управління компенсувати ОСОБА_2 різницю у виплаті пенсії починаючи з 24 листопада 2017 року.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справа розглянута апеляційним судом за їх відсутністю на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, тому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06 липня 2016 року прокуратурою Одеської області ОСОБА_2 була видана довідка №91, згідно якої сума заробітної плати з 15 грудня 2015 року для нарахування пенсії у межах максимальної складає 17101,16 грн.(а.с. 8).

14 липня 2016 року позивач звернувся із заявою до Іллічівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про перерахунок раніше призначеної йому пенсії, виходячи з вказаної довідки.

Рішенням Управління Іллічівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області №25 від 18 липня 2016 року було відмовлено ОСОБА_2 в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». При цьому в рішенні зазначено, що з 01.06.2015 року раніше призначені пенсії не перераховуються (а.с. 9).

Задовольняючи позов ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Норми, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які змін у зв'язку з прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не зазнали.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 4 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-XII в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Працівникам, які не мають вислуги 20 років, якщо стаж служби в органах прокуратури становить не менше 10 років, після досягнення чоловіками 55 років при страховому стажі 25 років і більше, а жінками - 50 років при страховому стажі 20 років і більше, пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах з розрахунку 80 відсотків місячного заробітку за 20 років вислуги.

За кожний рік страхового стажу понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія збільшується на один відсоток місячного заробітку, з якого вона обчислюється.

Згідно ч. 12 названої статті Закону (у вказаній вище редакції) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частиною 17 ст. 50-1 Закону (у вказаній вище редакції) визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, наведеними нормами було передбачено право осіб, які отримують пенсію згідно Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою, а також було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

На час виникнення спірних правовідносин (кінець 2016 року) Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII, як і його положення щодо перерахунку пенсій, втратив чинність.

Отже, колегія суддів наголошує на тому, що суд не може зобов'язати відповідача вчинити дії на підставі норм Закону, що втратив чинність у зв'язку з наявністю прямої конституційної заборони на такий примус (ч. 2 ст. 19 Основного Закону).

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та частину вісімнадцяту названої статті Закону викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Вказані зміни Конституційним Судом України в установленому порядку неконституційними не визнавалися, а тому є чинними.

Крім того, 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, згідно Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-XII, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Згідно ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, чинної на момент звернення позивача до УПФУ із заявою про перерахунок пенсії, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та призначення пенсії норми законодавства, які визначали право позивача на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою втратили чинність, а визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

При цьому Кабінетом Міністрів України умови та порядок проведення такого перерахунку визначені не були.

Колегія суддів також враховує, що Конституційний Суд України в п. 2.2 рішення від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 зазначив, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116 Конституції України).

В рішенні Конституційного Суду України від 02 березня 1999 року №2-рп/99 визначено, що згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту. Здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України. Як і політика ціноутворення, політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, і забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Між тим, в п. 2 рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 визначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Крім того саме Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходи щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту, а наслідки внесення змін до законодавства, що врегульовували правовідносини, пов'язані з пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, не відносяться до компетенції відповідача.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що підстави для визнання протиправними дій Чорноморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області та проведення перерахунку та призначенні пенсії позивачу відсутні, оскільки чинним законодавством України скасовано право на проведення перерахунку пенсій прокурорів, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку.

З наведених причин доводи позивача, з якими безпідставно погодився суд першої інстанції, що до спірних правовідносин про право позивача на перерахунок пенсії підлягають застосуванню норми права, які діяли на час призначення йому пенсії, є помилковими.

У зв'язку з цим, за результатом апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку, що дії та рішення відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та прав позивача не порушували.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію довів та обґрунтував.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_2

За змістом ч. 1 ст. 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, в тому числі, неправильне застосування норм матеріального права.

Відтак, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чорноморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області задовольнити повністю, постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 25 липня 2016 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 лютого 2018 року.

Суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя О.В.Єщенко

Суддя Ю.В.Осіпов