Постанова № 72420660, 07.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11043/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря Дробота М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 року в справі №819/1502/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал 5» до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення (суддя І інстанції - Дерех Н.В., місце ухвалення: м. Тернопіль, дата складення повного тексту рішення суду І інстанції: 17.10.2017),

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Квартал 5" (надалі - позивач, ТзОВ "Квартал 5") звернулося в Тернопільській окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Тернопільській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Тернопільській області від 17 липня 2017 року №0002454000 про зобов'язання ТзОВ "Квартал 5" сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 13431,10 грн за платежем: 14040000, акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Вказує, зокрема, на те, що при винесенні оскаржуваної постанови судом не враховано діюче податкове законодавство, яке не передбачає права суб'єкта господарювання роздрібної торгівлі на перенесення 10-денного строку на перерахування суми акцизного податку до бюджету у зв'язку з попереднім перенесенням граничного терміну подання податкової декларації. А тому, ГУ ДФС у Тернопільській області правомірно дійшло висновку, що граничним терміном сплати є 30.05.2017, а не 31.05.2017, коли відбулася фактична сплата ТзОВ «Квартал 5» узгодженого грошового зобов'язання з акцизного податку за квітень 2017 року.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, проаналізувавши доводи апелянта та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, апеляційний суд дійшов переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджується наступне.

03 липня 2017 року за результатами проведеної камеральної перевірки даних, посадовими особами Головного управління ДФС у Тернопільській області складений акт № 4295/19-00-40-00/38926278 від 03 липня 2017 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з акцизного податку. За результати проведеної перевірки встановлено порушення термінів сплати узгодженого (визначеного) грошового зобов'язання з акцизного податку за період з 30 травня 2017 року по 31 травня 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акта перевірки № 4295/19-00-40-00/38926278 від 03 липня 2017 року, ГУ ДФС у Тернопільській області винесене податкове повідомлення-рішення від 17 липня 2017 року за №0002454000 за платежем:14040000, акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.

У відповідності до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом. Така ж вимога кореспондується п.п.222.1.1 п.222.1 ст.222 ПК України, згідно якої суми податку перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. У розумінні податкового законодавства України, базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю.

Пунктом 223.2 ст.223 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5, 215.3.6, 215.3.7,215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем сформована податкова декларація по акцизному податку за звітний (податковий період) - квітень 2017 року. Вказана декларація подана до контролюючого органу 11 травня 2017 року, що підтверджується квитанцією № 2, реєстраційний номер 9085120860. У відповідності до даної декларації сума самостійно узгодженого акцизного податку становить 134319,00 грн. З огляду на норми податкового законодавства, граничним терміном подачі декларації по акцизному податку є 20 травня 2017 року. Згідно з п.49.20 ст.49 ПК України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

З огляду на те, що граничним терміном подання позивачем декларації по акцизному податку за квітень 2017 року є 20 травня 2017 року, що припадає на суботу, як вихідний день, правомірним є відлік позивачем 10-денного терміну для сплати податкового зобов'язання з 22 травня 2017 року (понеділок, наступний за 20 травня 2017 року).

А тому, підставним вважає колегія суддів висновок суду першої інстанції про те, платником вчасно, у відповідності до вимог чинного законодавства України, сплачено грошове (податкове) зобов'язання, що підтверджується платіжним дорученням №29480 від 31 травня 2017 року (дев'ятий день, що настає з моменту обчислення терміну сплати грошового (податкового) зобов'язання по акцизному податку - з 22 травня 2017 року).

Відповідно, десятий календарний день, що настає з 22 травня 2017 року (останній день відповідного граничного строку подання декларації) припадає на 01 червня 2017 року.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доводити правомірність рішення у цій справі покладається на суб'єкт владних повноважень, яким у цій справі є ГУ ДФС у Тернопільській області.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження законних та обґрунтованих підстав для прийняття відповідачем оспорюваного рішення.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 року в справі №819/1502/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М. В. Костів судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Повне судове рішення складно 08.02.2018.