Постанова № 72420076, 23.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 629/3602/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представника відповідача Булгакової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.12.2017, вул. Орджонікідзе, 9, м. Лозова, Лозівський, Харківська, 64600, суддя Харабадзе К.Ш., повний текст складено 06.12.17 по справі № 629/3602/17

за позовом ОСОБА_2

до Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

про визнання рішення протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з адміністративним позовом до Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про відмову в призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу», викладену в Протоколі №311 від 12 вересня 2017 року;

- зобов'язати Лозівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області винести рішення яким задовольнити його заяви про призначення з 17 липня 2017 року пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», включивши до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаж роботи в Близнюківській районній державній адміністрації Харківської області на посадах юрисконсульта завідуючого юридичним відділом, у Виконавчому комітеті Близнюківської районної ради Харківської області на посаді начальника юридичного відділу, у Близнюківському районному управлінні юстиції Харківської області на посаді начальника управління, Близнюківському районному суді Харківської області на посаді судді та голови суду, та час проходження військової служби;

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що вважає рішення Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про відмову в призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» протиправним, безпідставним та таким, що порушує права, свободи та інтереси позивача.

Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.12.2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, викладене в Протоколі №311 від 12 вересня 2017 року, в частині незарахування ОСОБА_2 до стажу державного службовця часу проходження військової служби з 31.08.1972 року по 31.12.1992 року, періодів роботи з 30.08.1994 року по 01.01.1996 року на посаді начальника юридичного відділу у Виконавчому комітеті Близнюківської районної ради Харківської області, з 10.02.2004 року по 01.05.2016 року на посаді судді та голови суду у Близнюківському районному суді Харківської області і відмови в призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу».

Зобов'язано Лозівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити ОСОБА_2 пенсію згідно Закону України «Про державну службу» з врахуванням до стажу державного службовця, що дає право на пенсію згідно Закону України «Про державну службу»:

- часу проходження військової служби з 31.08.1972 року по 31.12.1992 року;

- періодів роботи з 30.08.1994 року по 01.01.1996 року на посаді начальника юридичного відділу у Виконавчому комітеті Близнюківської районної ради Харківської області; з 10.02.2004 року по 01.05.2016 року на посаді судді та голови суду у Близнюківському районному суді Харківської області.

В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач народився 25.03.1955 р. ( а.с.15), право на пенсію державного службовця у нього виникло з 25 вересня 2016 року, звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» по досягненню віку, який дає йому право на пенсійне забезпечення згідно Закону України «Про державну службу», надав визначені законом документи.

Протоколом № 311 від 12.09.2017 року про відмову в призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» до стажу державного службовця відповідачем був зарахований стаж у розмірі 9 років 7 місяців 26 днів, який складається з періодів роботи позивача: з 08.02.1993 року по 29.08.1994 року на посаді юрисконсульта у Близнюківській РДА, з 01.01.1996 року по 23.02.1999 року на посаді завідувача юридичного відділу у Близнюківській РДА та з 26.02.1999 по 06.02.2004 на посаді начальника Близнюківського районного управління юстиції Харківської області.(а.с.13-14)

Спірними є час проходження позивачем військової служби з 31.08.1972 року по 31.12.1992 року; та періоди роботи позивача з 30.08.1994 року по 01.01.1996 року на посаді начальника юридичного відділу у Виконавчому комітеті Близнюківської районної ради Харківської області; з 10.02.2004 року по 01.05.2016 року на посаді судді та голови суду у Близнюківському районному суді Харківської області.

ОСОБА_2 має загальний страховий стаж роботи 44 роки 8 місяців 24 дні.

Згідно записів, які містяться у військовому квитку, ОСОБА_2 перебував на військовій службі з 31.08.1972 року по 31.12.1992 року, на посадах: курсанта Донецького В ВПУ інженерних військ та військ зв'язку, заступника командира роти по політичній частині 044 отд., секретаря партійної організації 54 отд. б-н зв'язку 90 ТД, секретаря партійної організації 2069 отд. б-н зв'язку 36 АР учбового корпусу, заступника командира 2069 отд б-н зв'язку по політичній частині, заступника командира 5995 зенітної ракетної бази, секретаря партійного бюро 995 зенітної АРТ полку, старшого інструктора по пропаганді та агітації 285 учбового центру військ ПВО, секретаря партійного комітету (а.с.42).

Записи трудової книжки свідчать про те, що ОСОБА_2 працював з 08.02.1993 року по 29.08.1994 року на посаді юрисконсульта Близнюківської районної державної адміністрації; з 30.08.1994 року по 01.01.1996 року на посаді начальника юридичного відділу Виконавчого комітету Близнюківської районної Ради; з 01.01.1996 року по 23.02.1999 року на посаді завідуючого юридичним відділом Близнюківської районної державної адміністрації, з 26.02.1999 року по 06.02.2004 року на посаді начальника Близнюківського районного управління юстиції Харківської області; з 10.02.2004 року по 12.09.2005 року на посаді судді Близнюківського районного суду Харківської області; з 12.09.2005 року по 12.01.2009 року на посаді голови Близнюківського районного суду Харківської області, з 12.01.2009 року по теперішній час на посаді судді Близнюківського районного суду Харківської області (а.с.16-21).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що на час звернення позивача до Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" загальний стаж державної служби позивачки становив більше 20 років, в зв'язку з чим позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХП.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889, яким у статті 90 передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 2 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положення цього Закону визнано такими, що втратили чинність Закон №3723, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10-12 цього розділу передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723 із наступними змінами та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 цього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 із наступними змінами та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 цього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Крім того, як визначено у пункті 8 цього розділу Прикінцевих та перехідних положень, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, з аналізу наведених приписів слідує, що особи, які на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889 мають не менше 20 років стажу на посадах державної служби мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», при цьому стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до ст. 37 вказаного Закону на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В період з 03.05.1994 року по 01.05.2016 року діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. N 283 , яка втратила чинність лише 01.05.2016 року. Цим Порядком визначалися посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Відповідно до п 5. Постанови Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. N 283, обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

До стажу державної служби зараховувалася робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу" (в редакції чинній на момент спірних правовідносин), а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про державну службу" (в редакції чинній на момент спірних правовідносин), основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.

Встановлювалися такі категорії посад службовців: перша категорія - посади голів державних комітетів, що не є членами Уряду України, голів інших центральних органів державної виконавчої влади при Кабінеті Міністрів України, Постійного Представника Президента України в Республіці Крим, представників Президента України в областях, містах Києві та Севастополі, перших заступників міністрів, перших заступників голів державних комітетів, що входять до складу Уряду, керівників Адміністрації Президента України, Секретаріату Верховної Ради України та інші прирівняні до них посади;

друга категорія - посади заступників керівника Адміністрації Президента України, заступників керівника Секретаріату Верховної Ради України, заступників керівника апарату Кабінету Міністрів України, керівників структурних підрозділів Секретаріату Верховної Ради України, секретаріатів постійних комісій Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, апарату Кабінету Міністрів України, радників та помічників Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, заступників міністрів, заступників голів державних комітетів, які входять до складу Уряду, перших заступників, заступників голів комітетів та інших центральних органів державної виконавчої влади при Кабінеті Міністрів України, першого заступника Постійного Представника Президента України в Республіці Крим, перших заступників глав обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади;

третя категорія - посади заступників керівників структурних підрозділів, завідуючих секторами, головних спеціалістів, експертів, консультантів Адміністрації Президента України, Секретаріату Верховної Ради України і апарату Кабінету Міністрів України, заступників Постійного Представника Президента України в Республіці Крим, заступників глав обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, представників Президента України в районах, районах міст Києва та Севастополя, начальників управлінь, самостійних відділів у складі міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади та інші прирівняні до них посади;

четверта категорія - посади спеціалістів Адміністрації Президента України, Секретаріату Верховної Ради України і апарату Кабінету Міністрів України, заступників начальників управлінь, самостійних відділів (підвідділів) міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади;

п'ята категорія - посади спеціалістів міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, заступників представників Президента України в районах, районах міст Києва та Севастополя, заступників керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, спеціалістів апарату цих адміністрацій та інші прирівняні до них посади;

шоста категорія - посади керівників управлінь, відділів, служб районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, спеціалісти управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади;

сьома категорія - посади спеціалістів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь і відділів та інші прирівняні до них посади.

Віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, щодо наявності підстав для зарахування до стажу державної служби періоду роботи позивача з 10.02.2004 року по 01.05.2016 року на посаді судді та голови суду у Близнюківському районному суді Харківської області та періоду роботи з 30.08.1994 року по 01.01.1996 року на посаді начальника юридичного відділу у Виконавчому комітеті Близнюківської районної ради Харківської області.

Щодо доводів позивача, стосовно незарахування періоду з 31.08.1972 року по 31.12.1992 року в який позивач проходив військову службув, колегія суддів зазначає наступне.

З 12.05.1992 діяв Закон Про загальний військовий обов'язок і військову службу від 25 березня 1992 року N 2232-XII .

Відповідно до статті 2 вказаного Закону Військова служба - є особливим видом державної служби, є державною службою особливого характеру далі в редакції, Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

З 10.01.1992 року до 11.05.1992 року діяв Закон Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 року.

Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-ХХІІ „Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Законом СРСР від 12 липня 1967 року „Про загальний військовий обов'язок" і Положенням про пільги для військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР від 17 лютого 1981 року № 193, було передбачено зарахування часу перебування громадян на дійсній військовій службі у Збройних Силах СРСР до загального трудового стажу, безперервного трудового стажу та стажу роботи за спеціальністю, а отже, у даному випадку, і до стажу державної служби.

Згідно з ст.11 Закону СРСР «Про загальний військовий обов'язок», на громадян які були прийняті до військово-навчальних закладів, перебували на дійсній військовій службі, розповсюджувалися обов'язки, які встановлені для військовослужбовців строкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що 31.08.1972 року ОСОБА_2 прийняв військову присягу, що зазначено на сторінці 3 військового квитка. Згідно п: 12 військового квитка позивач був звільнений у з військової служби згідно наказу Головнокомандувача Сухопутними військами № 0111 від 31.12.1992 року.

Військова служба має зараховуватися до стажу роботи за спеціальністю, а також стажу державної служби, що крім вимог вищевказаних законів, підтверджується роз'ясненням Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України за вих. № 16/3-282 від 1.03.2007 року та Головного державно-правового управління Адміністрації Президента України від 28.01.2014 року за вих.-№ 8- 9/24, на які, як підставу включення військової служби до стажу роботи на посаді суді, зокрема, посилається Вища Рада Юстиції в рішенні від 21.04.2014 №873/0/15-16.

Таким чином, аналізуючи наведені норми, колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для зарахування до стажу державної служби часу проходження позивачем військової служби з 31.08.1972 року по 31.12.1992 року.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на час звернення позивача до Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" загальний стаж державної служби позивача становив більше 20 років, в зв'язку з чим позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХП.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає, що постанова Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.12.2017 року по справі № 629/3602/17 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.12.2017 по справі № 629/3602/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) В.О. Бондар О.М. Калитка Повний текст постанови складено 26.02.2018.