Постанова № 72420052, 22.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12663/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Хобор Р.Б., Попка Я.С.

секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду м. Львова, ухвалену суддею Юрків О.Р. 04 жовтня 2017 року в м. Львові у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом в суд до Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради та просив визнати бездіяльність відповідача щодо не розгляду його заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки протиправною та зобов'язати відповідача розглянути цю заяву у строки, порядку та в спосіб передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельним кодексом України.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення вимог Земельного кодексу України відповідач не розглянув його заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки на пленарному засіданні ради.

В запереченні на позов представник відповідача зазначив, що вимога позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки на урочищі Голоско (житловий район «Збоїща») суперечить містобудівній документації. Крім того, зазначив, що розгляду будь-якого питання на пленарному засідання сесії міської ради передує робота з перевірки питання, перевірки наданих документів, підготовки проекту ухвали, пояснювальної записки, тощо. Враховуючи те, що були підстави для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не було необхідності виносити на пленарне засідання Львівської міської ради розгляд заяви позивача.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 04 жовтня 2017 року в справі №461/2776/17 адміністративний позов було задоволено. Постанова суду мотивована тим, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність стосовно не розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки на урочищі Голоско (житловий район «Збоїща») на засіданні Львівської міської ради.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Львівською міською радою подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 04 жовтня 2017 року в справі №461/2776/17 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права і неправильне встановлення фактичних обставин справи і виходить з аналогічних мотивів, які наведені в запереченні на позов.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Сторони по справі в судове засідання не з'явились, а тому згідно ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13.02.2017 року позивач, як учасник бойових дій звернувся до Львівської міської ради із письмовою заявою про погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, орієнтовною площею 0,10 га в урочищі Голоско (житлового району «Збоїща») у м. Львові. До заяви були долучені: план земельної ділянки масштабу 1:500, виконаний спеціалізованою організацією, із зазначеними межами ділянки, вирахованою її загальною площею, довідка про правовий статус земельної ділянки, видана відділом Держгеокадастру у м. Львові Львівської області, довідка про наявність/відсутність зареєстрованих у позивача правовстановлюючих документів на земельні ділянки, видана відділом Дерземагенства у м. Львові, копія паспорта громадянина України із ідентифікаційним кодом та копія посвідчення учасника бойових дій.

Згідно з відповіддю Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 21.03.2017 року позивачу повернуто його звернення та поданий проект. Позивачу роз'яснено, що запропонована ним до закріплення земельна ділянка відповідно до плану зонування Шевченківського району м. Львова, затвердженого ухвалою ЛМР від 21.05.2015 року № 4657, входить в зону Ж-2 (зона малоповерхової забудови 4 поверхи). Також повідомлено, що питання щодо надання земельних ділянок для індивідуального будівництва учасникам антитерористичної операції перебуває на стадії опрацювання.

Частиною першою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 2,3 цієї статті визначено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пункт 6 статті 118 ЗК України передбачає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Відповідно до ст. 121 ЗК України, громадяни мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), в містах - не більше 0,10 га.

Згідно п.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Виходячи з аналізу вказаних вище норм матеріального права, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що такі чітко визначають порядок розгляду заяви (клопотання) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. В цих нормах однозначно вказано, що така заява повинна бути розглянута відповідною радою на сесії та прийнято рішення про її задоволення та надання дозволу або про відмову в задоволенні заяви та відмови в наданні дозволу. При цьому підстави для відмови чітко перелічені в статті 118 ЗК України.

В той же час, судом першої інстанції неправомірно стягнуто з Львівської міської ради судові витратив сумі 640 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а тому його не платив.

Таким чином, в цій частині судове рішення підлягає скасуванню.

З огляду на наведене, апеляційні вимоги слід задовольнити частково.

Керуючись ч.4 ст.229, ст.243, ст.308, ст.310, п.2.ч.1 ст.315, ст.317, ст.321, ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Львівської міської ради задовольнити частково.

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 04 жовтня 2017 року в справі №461/2776/17 в частині стягнення з Львівської міської ради судового збору в сумі 640 грн. - скасувати та відмовити в стягненні судового збору.

В решті постанову Галицького районного суду м. Львова від 04 жовтня 2017 року в справі №461/2776/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Головуючий суддя І.О. Яворський

Судді Р.Б. Хобор

Я.С. Попко

Повний текст виготовлено 23.02.2018 року