Вирок № 72419930, 21.02.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

21.02.2018

Справа №359/9771/17

1-КП/359/203/2018

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 21 " лютого 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.

при секретарі - Долі М.А.,

з участю прокурора - Козинчук С.Д..,

захисника - Усманової Є.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Борисполі Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальне провадження №1201711010000000627 від 17.08.2017 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця м.Вишгород Київської області, із вищою освітою, одруженого, працюючого ТОВ «Укравтозапчастина» інженером комп'ютерних систем, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.362 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Наказом головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 07.04.2015 № 64-о ОСОБА_2 призначений на посаду головного спеціаліста відділу супроводу Автоматизованої системи обробки пенсійної документації на базі комп'ютерних технологій (АСОПД/КОМТЕХ) управління інформаційних систем та програмного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.

25.01.2016, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_2, перебуваючи на робочому місці, а саме у головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 40, розуміючи незаконність своїх дій, з метою подальшого розповсюдження несанкціоновано скопіював інформацію із Автоматизованої системи обробки пенсійної документації на базі комп'ютерних технологій (АСОПД/КОМТЕХ), а саме інформацію про видані пенсійні посвідчення головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області, на невстановлений носій інформації, з якого в подальшому скопіював на персональний комп'ютер, який розташований за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3, надавши назву даній інформації «Київська обл. Пенсійні посвідчення-2008-2014».

В подальшому ОСОБА_2 у невстановлений період часу, перебуваючи за місцем проживання за допомогою персонального комп'ютера увійшов у глобальну мережу Інтернет на веб-ресурс «http://phreaker.pro», на якому ідентифікував себе як зареєстрованого користувача за допомогою логіна «hatmaster» та завантажив на даний веб-ресурс інформацію під назвою «Київська обл.Пенсійні посвідчення-2008-2014» для публічного доступу та огляду, яку не санкціоновано скопіював, чим самим здійснив виток інформації.

12.08.2017 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, користуючись глобальною мережею Інтернет та завантаживши веб-ресурс «http://phreaker.pro» виявила на даному веб-ресурсі персональну інформацію про себе, яку розповсюджував ОСОБА_2, використовуючи нік «hatmaster».

Зазначені дії орган досудового розслідування кваліфікував як несанкціоноване копіювання інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах чи зберігається на носіях такої інформації, що призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації, за ч.2 ст.362 КК України.

Судом встановлено, що 21.02.2018 року між прокурором, який здійснює повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні на підставі постанови заступника прокурора Київської області про призначення групи прокурорів, а саме: прокурором відділу прокуратури Київської області юристом 1 класу Козинчуком Станіславом Дмитровичем та обвинуваченим ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за участі захисника обвинуваченого Усманової Євгенії Ільдарівни, з додержанням вимог, передбачених ст.ст.468,469,470,471,472,473 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

В угоді сторони кримінального провадження виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.2 ст.362 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини.

В угоді про визнання винуватості сторони узгодили призначення обвинуваченому покарання за ч.2 ст.362 КК України у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю в органах Державної влади України та місцевого самоврядування України строком на 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробування строком на 1 рік; відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В судовому засіданні прокурор, захисник та обвинувачений угоду про визнання винуватості підтримали та просили її задовольнити.

Одночасно обвинуваченим та його захисником подано письмове клопотання про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, на підставі п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», посилаючись на те, що на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» є інвалідом 3 групи.

Прокурор проти застосування до обвинуваченого амністії не заперечує, вважає, що це право обвинуваченого, визначене законом.

Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього, у разі затвердження угоди судом.

В судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 згідно ст.12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 470 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України, щодо кримінальних правопорушень середньої тяжкості може бути укладено угоду про визнання винуватості.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого відповідно ст. 66 КК України є щире каяття, обставини, які обтяжують покарання відповідно ст. 67 КК України, згідно угоди відсутні та судом не встановлені.

При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст.362 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, узгоджене сторонами основне та додаткове покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч.2 ст.362 КК України. Так, враховуючи, що обвинувачений є раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому злочині, сукупність цих обставин, на думку суду дає підстави для призначення обвинуваченому покарання з випробуванням з визначеним сторонами у кримінальному провадженні іспитовим строком, а також з покладенням на обвинуваченого відповідних обов'язків згідно ст.ст.75, 76 КК України.

Водночас, враховуючи, що обвинуваченому ОСОБА_2 встановлена 3 група інвалідності з 09.02.2016 року по 01.03.2019 року включно, що підтверджується долученими до матеріалів кримінального провадження довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та пенсійного посвідчення, він в силу вимог п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» підлягає звільненню від відбування призначеного покарання за вчинений ним до набрання законної сили вказаним законом злочин середньої тяжкості.

При цьому суд враховує вимоги ст.15 Закону України «Про амністію у 2016 році», за змістом якої, особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, у частині вироку, що не була виконана на день набрання чинності цим Законом.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, судові витрати не зазначені.

Речовий доказ: комп'ютер-моноблок марки «Lenovo s/n s10021RN», переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів слідчого управління ГУНП в Київській області, підлягає поверненню власнику - ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 342-351, 358, 363-368, 471-475 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим від 21 лютого 2018 року, підписану в кримінальному провадженні, внесеному Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201711010000000627 від 17.08.2017, укладену між прокурором відділу прокуратури Київської області юристом 1 класу Козинчуком Станіславом Дмитровичем з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за участі захисника обвинуваченого Усманової Євгенії Ільдарівни, з другого боку.

правопорушення, передбаченого ч.2 ст.362 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю в органах Державної влади України та місцевого самоврядування України строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробування строком на 1 рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п. «г» ч.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», який набрав чинності 07.09.2017, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного та додаткового покарання за цим вироком.

Повернути ОСОБА_2 вилучений у нього комп'ютер-моноблок марки «Lenovo s/n s10021RN», переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів слідчого управління ГУНП в Київській області.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.

Суддя І.В.Муранова -Лесів