Ухвала суду № 72418850, 26.02.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2450/18

Провадження № 1-кс/344/1037/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2018 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., за участю секретаря Кулеша С.І., прокурора Савчука В.А.,слідчого Демківа О.І., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду клопотання начальника відділення СВ Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_3, погодженого з прокурором Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження № 42018091010000004 від 13.02.2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що головного державного інспектора сектору по роботі з ліцензіатами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 310 «ОС» від 27.04.2016 переведено з 27 квітня 2016 року на посаду завідувача сектору по роботі з ліцензіатами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області та присвоєно 11 (одинадцятий) ранг державного службовця.

У своїй діяльності ОСОБА_2 керується Положенням про сектор по роботі з ліцензіатами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, яке затверджене Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 924 від 12.06.2017. У відповідності до п.3.1. вищевказаного Положення Сектор по роботі з ліцензіатами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області забезпечує формування планів перевірок суб’єктів господарської діяльності стосовно дотримання ліцензійних умов, здійснює заходи контролю за додержанням суб’єктами господарювання ліцензійних умов, готує пропозиції щодо підстав для анулювання ліцензії, зупинення дії ліцензії, відновлення дії ліцензії, забезпечує складання у разі виявлення порушень ліцензійних умов приписів щодо усунення порушень ліцензійних умов, здійснює консультаційно-методичне забезпечення суб’єктів господарської діяльності з питань ліцензування у будівництві.

У відповідності до п.5.1. вищевказаного Положення структурний підрозділ очолює завідувач сектору по роботі з ліцензіатами. П. 5.5. вказаного Положення визначено, що завідувач сектору по роботі з ліцензіатами уповноважений здійснювати керівництво діяльністю структурного підрозділу, розподіляти обов’язки між державними службовцями структурного підрозділу, організовувати та контролювати їх роботу, забезпечувати виконання покладених на структурний підрозділ завдань, здійснювати заходи контролю за додержанням суб’єктами господарювання ліцензійних умов, вносити пропозиції начальнику територіального органу стосовно питань проходження державної служби працівниками структурного підрозділу, організовувати та забезпечувати виконання доручень керівництва територіального органу, а також вживати необхідних заходів щодо вдосконалення організації роботи структурного підрозділу.

Однак, ОСОБА_5 займаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та будучи згідно з приміткою 1 до ст. 364 КК України службовою особою, а згідно Примітки 2 до ст.368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище та у відповідності до вимог ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" - суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення використав свої службові повноваження у злочинних цілях.

Так, в листопаді 2017 року у ТОВ «Хотей ІФ» (код ЄДРПОУ 39265755) закінчився строк дії ліцензії на проведення будівельних та монтажних робіт. В зв’язку з цим в кінці грудня 2017 року представник за дорученням ТОВ «Хотей ІФ» (код ЄДРПОУ 39265755) ОСОБА_6 через посередника звернувся до завідувача сектору по роботі з ліцензіатами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області ОСОБА_5 з проханням допомогти у продовженні дії вищевказаної ліцензії, а також врегулювання питання, щодо проведення перевірок дотримання ліцензійним умов ТОВ «Хотей ІФ» (код ЄДРПОУ 39265755) після продовження дії ліцензії.

В цей час у ОСОБА_5 виник умисел на отримання неправомірної вигоди з використанням свого службового становища.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 21.02.2018 року повідомив представнику ТОВ «Хотей ІФ» ОСОБА_6 про те, що за вирішення питань, щодо продовження дії ліцензії та врегулювання питань, щодо проведення перевірок дотримання ліцензійних умов після продовження терміну дії ліцензії необхідно надати неправомірну вигоду в розмірі 2100 доларів США на що представник ТОВ «Хотей ІФ» вимушено погодився.

Так, 21.02.2018 року ОСОБА_2 діючи умисно, з метою отримання неправомірної вигоди при цьому маючи на меті приховати сам факт отримання неправомірної вигоди, зателефонував до свого знайомого ОСОБА_7 та повідомив, його щоб він зустрівся з представником ТОВ «Хотей ІФ» ОСОБА_6 та отримав від нього грошові кошти, однак умисно приховав від ОСОБА_7, що вказані грошові кошти є неправомірною вигодою за вирішення питань, щодо продовження дії ліцензії та врегулювання питань, щодо проведення перевірок дотримання ліцензійних умов після продовження терміну дії ліцензії.

Виконуючи незаконні вказівки ОСОБА_2, ОСОБА_7 будучи не проінформованим про факт отримання ним неправомірної вигоди для ОСОБА_2 22.02.2018 року о 15 годині 20 хвилин зустрівся із представником ТОВ «Хотей ІФ» ОСОБА_6 та отримав від нього неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 2100 доларів США, однак в подальшому був затриманий працівниками поліції на місці скоєння злочину.

У вчиненні зазначеного злочину підозрюється ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, працює на посаді завідувача сектору по роботі з ліцензіатами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, раніше не судимий.

22.02.2018 року о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_2 в порядку, передбаченого ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

23.02.2018 року ОСОБА_2, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі та усвідомлює про можливу неминучість покарання за вчинення даного злочину; незаконно впливати на свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки вказані особи працюють на товариствах діяльність яких безпосередньо пов’язана з будівництвом житлових та нежитлових будівель, а ОСОБА_2 працюючи на посаді завідувача сектору по роботі з ліцензіатами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області може впливати на перевірки дотримання ліцензійних умов вказаних товариств; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_2 на даний час працює на посаді завідувача сектору по роботі з ліцензіатами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, і може вчинити нове кримінальне правопорушення, тому, з метою запобігання вказаним ризикам, на думку слідчого є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування до останнього більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити, а визначаючи заставу – вийти за визначені ст. 182 КПК України межі.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечила, оскільки вважає підозру не обґрунтованою, а наведені прокурором ризики - не доведеними, просила врахувати характеризуючі особу підозрюваного дані, стан здоров’я останнього та в задоволенні клопотання просила відмовити. Окрім того, захисник зазначила, що підозра вручена з порушенням строку, визначеного ч. 2 ст. 278 КПК України.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

З матеріалів клопотання вбачається, що 23.02.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено ч. 3 ст. 368 КК України, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, в їх сукупності, а саме: заявою про вчинення злочину від 13.02.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_6, від 13.02.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 22.02.2018 року, протоколом обшуку від 22.02.2018 року, протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

При цьому доводи захисника підозрюваного фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності його вини, що не стосується питань даного судового розгляду.

Враховуючи наведене вважаю, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі та усвідомлює про можливу неминучість покарання за вчинення даного злочину; незаконно впливати на свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки вказані особи працюють на товариствах діяльність яких безпосередньо пов’язана з будівництвом житлових та нежитлових будівель, а ОСОБА_2 працюючи на посаді завідувача сектору по роботі з ліцензіатами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області може впливати на перевірки дотримання ліцензійних умов вказаних товариств; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_2 на даний час працює на посаді завідувача сектору по роботі з ліцензіатами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, і може вчинити нове кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров’я та майновий стан, міцність соціальних зв’язків, його репутацію, одружений, працює та раніше не судимий.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш мяких запобіжних заходів та обґрунтування обовязків.

Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 за інкримінований злочин, розмір неправомірної вигоди.

Однак обставин, які сторона обвинувачення в частині визначення застави в межах 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в клопотанні не зазначила та не обґрунтувала. В судовому засіданні прокурором також не зазначено обставин, які є винятковими, та обгрунтованих підстав вважати, що застава у межах передбачених ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, та враховуючи, молодий вік підозрюваного та його майновий стан (дохід за 2016 рік складає близько 96 000 гривень) слідчий суддя вважає, що такий її розмір буде завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_2 та суперечитиме практиці Європейського суду з прав людини в цій категорії справ.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 80 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов’язків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 22 квітня 2018 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 140960 (сто сорок тисяч дев”ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 22 квітня 2018 року обов’язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну;

Роз’яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув’язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв’язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_4

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Оголошення повного тексту ухвали відбудеться о 13 год. 00 хв. 26 лютого 2018 року.

Слідчий суддя Татарінова О.А.

Повний текст ухвали складено 26 лютого 2018 року.