Ухвала суду № 72418143, 23.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 810/3003/17

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

23 лютого 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Глущенко Я.Б., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Харкова» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення заборгованості, -

У с т а н о в и в :

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач – ГУ ДФС у м. Києві подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 296 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

Пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року ) передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Втім, в порушення зазначених правових норм, апелянтом не надано доказів сплати судового збору у розмірі 3 583, 71 грн. (2 389, 14 грн. (судовий збір, який підлягав сплаті при поданні позову *150%).

Натомість, апелянт просить суд звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на відсутність можливості сплатити такий.

Перевіривши доводи зазначеного клопотання, не вбачаю підстав для задоволення такого, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1 статті 8 Закону N 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

В силу частини 2 цієї норми суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Втім, наведені у частині 1 статті 8 Закону N 3674-VI підстави не звільняють від сплати судового збору суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 у справі №809/1045/16, від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17.

Імперативними приписами ч. 5, 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Ураховуючи наведене, клопотання задоволенню не підлягає.

Таким чином, апеляційна скарга не відповідає вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 КАС.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 296 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.

Як убачається із матеріалів справи, постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року позов задоволено. Однак, в резолютивній частині апеляційної скарги апелянт просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року, яка в матеріалах справи відсутня.

Тобто, вимоги апеляційної скарги, з урахуванням обставин справи, є незрозумілими, що розцінюється судом апеляційної інстанції як їх відсутність.

Частиною 2 статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За змістом частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, недоліки апеляційної скарги мають бути усунуті апелянтом у вказаний строк шляхом подання суду доказів сплати судового збору у розмірі 3 583, 71 грн. та зазначення вимог особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції, з урахуванням обставин даної справи.

Керуючись ст. ст. 133, 169, 298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У х в а л и в :

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року – залишити без руху.

Зобов’язати апелянта протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання суду оригінала документа про сплату судового збору у розмірі, визначеному відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», за наступними реквізитами: р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030101, символ звітності 206, , а також зазначення вимог особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції, з урахуванням обставин даної справи.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Глущенко Я.Б.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.