Рішення № 72417669, 14.02.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6016/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2018 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Палюх Н.М.

при секретарі Петришин Г.Я.

з участю заявника ОСОБА_1, представника заінтересованої особи - Поповича Я.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Львівська міська рада про встановлення факту родинних відносин та проживання однією сім'єю,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в грудні 2017 року звернувся в суд із заявою про встановлення фактів того, що спадкодавець ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5., була його бабусею та, що спадкодавець ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6., була рідною тіткою померлої ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_3, а також встановлення факту спільного проживання померлої ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_3 однією сім'єю разом із померлою ІНФОРМАЦІЯ_6. ОСОБА_4, в період з 06.09.2002 р. до ІНФОРМАЦІЯ_6. В заяві покликається на те, що він є онуком померлої ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_3 Після її смерті відкрилась спадщина на все належне їй нерухоме майно. ? частина квартири АДРЕСА_1 належала ОСОБА_3 за договором міни квартир від 19.03.1999р., посвідченого приватним нотаріусом Кулиняком І.Я., а іншу ? частину вказаної квартири його бабуся за життя прийняла, як спадкове майно, однак не оформила право власності на таку, після смерті її тітки ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6.В період з 06.09.2002 р. до ІНФОРМАЦІЯ_6. його бабуся ОСОБА_3 проживала однією сім'єю разом з ОСОБА_4 в належній їм квартирі АДРЕСА_2, тобто понад п'ять років вони були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство та мали взаємні права і обов'язки. Після смерті його бабусі ОСОБА_3 у встановлений законом шестимісячний строк, він звернувся в Сьому Львівську державну нотаріальну конторуіз заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, однак 15.09.2017р. отримав відмову, оскільки у спадковій справі відсутні відповідні документи, що встановлюють факт родинних відносин між ним та ОСОБА_3 та між ОСОБА_4 і ОСОБА_3, а тому нотаріус не може вчинити нотаріальні дії щодо нього. Проблема полягає в тому, що у правовстановлюючих документах на спадкове майно, свідоцтві про смерть, та і у вилученому паспорті, прізвище його бабусі зазначено як «ОСОБА_1», однак у свідоцтві про народження його батька ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_8., його матір'ю зазначена ОСОБА_7. Відтак, у свідоцтві про народження його бабусі, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_7., вказано її дівоче прізвище «ОСОБА_1», а у виписці із рішення суду від 15.09.1969р., яким було розірвано шлюб між його дідом ОСОБА_8 та бабусею ОСОБА_3 вказано, що останній присвоєно дошлюбне прізвище «ОСОБА_1». Його прадід ОСОБА_3 одружився з ОСОБА_4 30.08.1977р., що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, а його бабуся та донька ОСОБА_3 - ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7. та її матір'ю у свідоцтві про народження є ОСОБА_9 Після смерті ОСОБА_9 його прадід ОСОБА_3 одружився на ОСОБА_4, яка була рідною сестрою його померлої дружини. Отже, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 були рідними сестрами, в дівоцтві (ОСОБА_1), які були у свій час дружинами його прадіда, а відтак ОСОБА_3 є племінницею ОСОБА_4 Таким чином, через відсутність документального підтвердження родинних відносин між ним та ОСОБА_3 та між ОСОБА_4 і ОСОБА_3, та необхідність встановлення факту проживання останніх однією сім'єю, він не може оформити спадщину за законом після смерті бабусі ОСОБА_3

ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав, покликаючись на мотиви такої, дав пояснення аналогічно викладеним в заяві. Просить заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи Львівської міської ради в судовому засіданні проти встановлення факту того, що померла ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_3 була бабусею ОСОБА_1 не заперечив, а щодо вимог про встановлення фактів того, що померла ІНФОРМАЦІЯ_6. ОСОБА_4 була рідною тіткою померлої ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_3 та спільного проживання померлої ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_3 однією сім'єю разом із померлою ІНФОРМАЦІЯ_6. ОСОБА_4 в період з 06.09.2002 року до ІНФОРМАЦІЯ_6. покладається на розсуд суду.

Заслухавши пояснення заявника, представника заінтересованої особи, свідків, розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява підставна і підлягає до задоволення.

Зі змісту ст.4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорювальних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно роз'яснень п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7. і її батьками записані ОСОБА_10 та ОСОБА_9 /а.с.10/.

Згідно свідоцтва про подружжя НОМЕР_1 /а.с.13/, 28.10.1929р. між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 було укладено шлюб.

Згідно свідоцтва про народження від 04.01.1965р. /а.с.9/ вбачається, що ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_8.і його батьками записані ОСОБА_8 та ОСОБА_7.

З виписки із рішення народного суду Кирівського району м.Баку від 15.09.1969р. вбачається, що шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розірвано 15.09.1969р. і ОСОБА_7 присвоєно дошлюбне прізвище "ОСОБА_1" /а.с.14/.

Згідно свідоцтва про народженнявід 04.10.1984р. /а.с.8/ вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_9. і його батьками записані ОСОБА_6 та ОСОБА_11.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 23.01.2007р. стягнуто з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_3 аліменти в розмірі 150 грн. щомісячно протягом 3-ох років, починаючи з 19.05.2006р.

Вказаним рішенням суду також встановлено, що відповідач ОСОБА_6 являється сином ОСОБА_3.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_5. /а.с.4/, ОСОБА_16 померла ІНФОРМАЦІЯ_5., про що складено відповідний актовий запис №243/а.с.4/.

Також встановлено, що ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_9. був сином ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народженнявід 04.10.1984р. /а.с.8/.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 26.11.2007р. /а.с.5/, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 83 років, про що складено відповідний актовий запис №7639 /а.с.5/.

З свідоцтва про шлюб від 29.01.1954р. вбачається, що шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_4 зареєстровано 29.01.1954р.

Із заяви ОСОБА_17. від 04.08.1977р. вбачається, що ОСОБА_17. зверталася в органи ЗАГСу щодо видачі їй повторного свідоцтва про розірванню шлюбу з ОСОБА_13 /а.с.15/.

З свідоцтва про укладення шлюбу від 30.08.1977р. вбачається, що шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 зареєстровано 30.08.1977р. /а.с.12/.

За наведеного, судом встановлено, що ОСОБА_18 та ОСОБА_4 були рідними сестрами та дружинами ОСОБА_10, а відтак ОСОБА_3, яка була донькою ОСОБА_18 та племінницею ОСОБА_4 і бабцею позивача, що також підтверджується вищенаведеними матеріалами справи, показами заявника, свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_15

Згідно ч.1 ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За ч.1 та 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

У разі відсутності заповіту згідно ч.2 ст.223 ЦК України, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261 - 1265 ЦК України.

Згідно ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 ЦК України.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Частина 1 ст.1297 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

З матеріалів спадкової справи №155/2017 вбачається, що ОСОБА_1 в межах шести місяців після смерті бабусі ОСОБА_3 звернувся у Сьому Львівську державну нотаріальну конторуіз заявою про прийняття спадщини за законом. На день смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, а саме ? частка квартири АДРЕСА_2. 15.09.2017р. заявником було подано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак 15.09.2017р. він отримав відмову, оскільки у спадковій справі відсутні документи, що встановлюють факт родинних відносин між заявником та ОСОБА_3 та між ОСОБА_4 і ОСОБА_3, а тому нотаріус не може вчинити нотаріальні дії.

Частиною 2 ст. 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. При цьому, як зазначено у ч.4 цієї ж статті, сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного суду України за №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи. Якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Згідно п. 23 Пленуму Верховного суду України за №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Суд приймає до уваги покликання заявника та свідків ОСОБА_11, ОСОБА_15, які в судовому засіданні ствердили, що померла ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_3 проживала однією сім'єю разом із померлою ІНФОРМАЦІЯ_6. ОСОБА_4, яка була її тіткою, в період з 06.09.2002 р. до ІНФОРМАЦІЯ_6. у квартирі АДРЕСА_3, що також підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім'ї і прописку ЛКП «Богданівка» від 07.12.2017р., за якою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були зареєстровані у АДРЕСА_2 з 10.11.2000р. до дня смерті /а.с.21/, актом ЛКП «Богданівка» від 25.09.2017р. /а.с.22/, згідно якого ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з 06.09.2002р. до дня смерті проживали разом у АДРЕСА_2 та вели спільне господарство /а.с.22/, будинковою книгою, згідно якої ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з 10.11.2000р. були прописані у спірній квартирі /а.с. 23, 24/, актом обстеження житлово-побутових умов неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9.н., яким виявлено, що він проживає зі своєю бабцею ОСОБА_3 та прабабцею ОСОБА_4, листом директора середньої школи №77 м.Львова до начальника ЖЕКу №303 м.Львова від 01.12.1999р., про видачу видачу довідки про прописку та характеристику ОСОБА_3, у зв'язку з оформленням опікунства над онуком ОСОБА_1., заявою ОСОБА_3 на ім'я Начальника ВВІР УМВСУ у Львівській області від 18.04.2000р., згідно якої вона просить надати їй та ОСОБА_4 дозвіл на постійне проживання в АДРЕСА_2, яка належить їм на праві власності на підставі договору міни квартир від 19.03.1999р., посвідченого приватним нотаріусом Кулиняком І.Я. /а.с.16, 17/, реєстраційними посвідченнями ЛОДК БТІ та ЕО від 08.04.1999р. /а.с.18, 19/ та довідкою з ОКП «БТІ та ЕО» від 13.07.2017р. /а.с.20/.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити та встановити факт того, що померла ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, була бабусею ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 і, що померла ІНФОРМАЦІЯ_6. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, була рідною тіткою померлої ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також встановити факт спільного проживання померлої ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, однією сім'єю разом із померлою ІНФОРМАЦІЯ_6. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, в період з 06.09.2002 року до ІНФОРМАЦІЯ_6., оскільки встановлення даних фактів породжує для заявника певні наслідки.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 264-265, 315-316, 319 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт того, що померла ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, була бабусею ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Встановити факт того, що померла ІНФОРМАЦІЯ_6. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, була рідною тіткою померлої ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Встановити факт спільного проживання померлої ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, однією сім'єю разом із померлою ІНФОРМАЦІЯ_6. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, в період з 06.09.2002 року до ІНФОРМАЦІЯ_6.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: