Рішення № 72417336, 22.02.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/716/18

Провадження №2/442/787/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в особі судді Павлів З.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі - Дрогобицької міської ради до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Дрогобича та стягнення коштів, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом в інтересах Дрогобицької міської ради до відповідача, в якому просить визнати укладеним з дня набрання рішенням суду законної сили договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Дрогобича між ОСОБА_1 та Дрогобицькою міською радою у запропонованій позивачем редакції, стягнути з останньої 9169,38 грн. пайової участі на розвиток інфраструктури м.Дрогобича та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 17.09.2014 Департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області за №ЛВ083142590490 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт по реконструкції нежитлового приміщення під кафе - морозиво в житловому будинку на вул. Жупній, 2 в м.Дрогобичі, замовником якого є ОСОБА_1.

Декларація про готовність вищенаведеного об'єкта до експлуатації зареєстрована у Департаменті державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області 29.05.2015 за №ЛВ143151490515. Відповідно до вказаної декларації кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 152 823 тис.грн.

Незважаючи на наведене, договір щодо пайової участі у розвитку інфраструктури м. Дрогобича відповідачем не укладено, коштів пайової участі до місцевого бюджету сплачено не було. Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Обов'язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов'язок пов'язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування. Вказаним законом визначено 15 робочих днів, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, для укладення договору про пайову участь після добровільного виконання стороною цього обов'язку і шляхом звернення замовника будівництва до органу місцевого самоврядування з метою укладення такого договору. Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством. Невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Реконструкція наявної будівлі, без забудови нової земельної ділянки, не звільняє замовника від укладення із міськрадою договору про пайову участь, а також від перерахування коштів пайової участі. реконструкція існуючої забудови є різновидом забудови території, а отже пов'язана з обов'язком замовника укласти договір про пайову участь з відповідною радою; саме на замовника покладено обов'язок укладення договору про пайову участь та сплати відповідних коштів; у разі не укладання пайового договору з міськрадою та не прийняття участі розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту дії/бездіяльність замовника вважаються неправомірними та підлягають обкладенням господарськими санкціями. Зі спливом вищевказаного 30-ти денного терміну, з урахуванням терміну здачі об'єкта в експлуатацію, у відповідача виникло прострочене грошове зобов'язання зі сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м.Дрогобича на суму 9169,38 грн. відповідно до розрахунку величини пайової участі (внеску) ОСОБА_1 у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дрогобича, який є додатком № 1 до договору про пайову участь замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дрогобича.

Відтак, відповідач у справі безпідставно ухилився від укладення договору пайової участі на розвиток інфраструктури м.Дрогобича та сплати до місцевого бюджету 9169,38 грн.

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.

Станом на 22.02.2018 року закінчились строки для подання відповіді на відзив, а відтак, відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст.14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч.2. ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 5 п.а) ч.1 ст.28 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про архітектурну діяльність», під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.

За змістом ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовником є фізична або юридична особа, що має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала у встановленому законодавством порядку відповідну заяву.

З урахуванням наведених положень законодавства встановлено, що Відповідач у справі є замовником реконструйованого приміщення, а отже, на нього поширюється дія Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно із ч.ч. 5, 8, 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

З вищенаведених норм вбачається, що обов'язок звернутись до органу місцевого самоврядування з заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту законом покладено саме на замовника такого будівництва.

Виходячи з приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту є обов'язковою для замовника будівництва у відповідному населеному пункті, що обумовлює право відповідного органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання обов'язку щодо пайової участі.

Крім того, листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України № 23-11/6294/0/6/11 від 22.07.11 «Про пайову участь забудовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів» визначено, що нормами абзацу першого частини дев'ятої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено строки, протягом яких укладається договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту - не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Тобто, замовник будівництва має звернутись до відповідного органу місцевого самоврядування зі зверненням щодо укладення договору про пайову участь не пізніше ніж за 15 робочих днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію з тим, щоб протягом зазначеного часу таким органом було підготовлено необхідний розрахунок величини пайової участі та проект договору про пайову участь, який замовник після ознайомлення має підписати з дотриманням вимоги щодо строку - до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Встановлено, що 17.09.2014 Департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області за №ЛВ083142590490 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт по реконструкції нежитлового приміщення під кафе - морозиво в житловому будинку на вул. Жупній, 2 в м.Дрогобичі, замовником якого є ОСОБА_1.

Декларація про готовність вищенаведеного об'єкта до експлуатації зареєстрована у Департаменті державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області 29.05.2015 за №ЛВ143151490515. Відповідно до вказаної декларації кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 152 823 тис.грн.

Незважаючи на наведене, договір щодо пайової участі у розвитку інфраструктури м.Дрогобича відповідачем не укладено, коштів пайової участі до місцевого бюджету сплачено не було.

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Як вбачається із п.5.6 Положення про цільовий фонд розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Дрогобича затв. рішенням Дрогобицької міської ради від 26.04.2012 №607 на підставі підписаного договору про сплату пайового внеску, замовник будівництва вносить суму пайового внеску на вказаний у договорі рахунок єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається у договорі, але не пізніше ніж до затвердження декларації про готовність об'єкта до експлуатації та /або державної приймальної комісії про готовність до введення в експлуатацію об'єкта. Кошти у сумі нарахованого пайового внеску замовник будівництва перераховує на бюджетний рахунок цільового фонду розвитку соціальної інфраструктури м.Дрогобича спеціального фонду міського бюджету.

Як вбачається з Розрахунку величини пайової участі (внеску) замовників (юридичних осіб) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дрогобича на підставі затвердженої в установленому порядку проектної документації, що є додатком до вищевказаного Положення, розмір пайового внеску замовників під час будівництва об'єктів, кошторисна вартість яких визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, здійснюється за формулою: ПУ = (ЗКВБ - В3-Вбм-Вім) хЗВ% хКс, де ПУ - розмір пайової участі, ЗКВБ - загальна кошторисна вартість будівництва, Вз- витрати, пов'язані з придбанням та виділенням земельної ділянки; Вбм - витрати, пов'язані зі звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж; Вім - витрати на влаштування внутрішніх і позамайнанчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій; Зв% - зональний відсоток пайової участі; Кс - коефіцієнт, що враховує соціально-економічну важливість об'єкта будівництва (реконструкції, перепрофілювання).

Згідно листа Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції Львівській області від 14.11.2017 №1016-6/6595-17 відповідно до даних Єдиного реєстру, ведення якого розпочато з 20.05.2011, наявна інформація щодо видачі/реєстрації документів дозвільного та декларативного характеру з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів замовнику будівництва громад, що у травні 2915 р. зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації на реконструкцію нежитлового приміщення під кафе - морозиво в житловому будинку: Львівська область м.Дрогобич вул.Жупна 2 №ЛВ 143151490515.

З листа виконавчого комітету Дрогобицької міської ради №3-32/241 від 12.01.2018 вбачається, що вищевказане нежитлове приміщення, у якому проводилась реконструкція, знаходиться у 1 економіко-планувальній зоні м.Дрогобича, зональний відсоток загальної кошторисної вартості будівництва становитиме 5% від загальної кошторисної вартості об'єкта реконструкції. Крім цього, при розрахунку розміру пайового внеску необхідно застосувати коефіцієнт 1,2, що враховує соціально-економічну важливість об'єкта будівництва.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на замовника у відповідному населеному пункті покладено зобов'язання взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є обов'язковим.

Укладення договору про пайову участь в силу прямої вказівки закону є обов'язком відповідача, від виконання якого він ухиляється. Строк, визначений законом для укладення договору пайової участі, - протягом 15 днів із дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (частина дев'ята статті 40 Закону України «Про регулявання містобудівної діяльності»), - встановлено саме для добровільного виконання стороною зазначеного обов'язку, і невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника від виконання обов'язку з перерахування коштів пайової участі, передбаченого законом.

Разом із тим, згідно зі статтею 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, зазначена презумпція відповідачкою не спростована, а тому така юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди, вбачаю в діях відповідачки склад цивільного правопорушення; нарахування розміру збитків здійснено у відповідності до Положення про цільовий фонд розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Дрогобича затв. рішенням Дрогобицької міської ради від 26.04.2012 №607, а тому позов в цій частині слід задоволити та стягнути з відповідачки завдані збитку в користь Дрогобицької міської ради.

Разом з тим, слід зазначити, що в задоволенні позову в частині визнання укладеним з дня набрання рішенням суду законної сили сили договір про пайову участь у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Дрогобича між ОСОБА_1 та Дрогобицькою міською радою у запропонованій позивачем редакції слід відмовити виходячи з наступного.

У ч.1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтями 638, 640 ЦК України регламентовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Беручи до уваги те, що сторонами не виконано вимог законодавства щодо укладення спірного договору, відповідачкою не вживались жодні заходи щодо укладення такого, то відповідно, суд позбавлений права на визнання укладеним такого договору з дня набрання рішенням суду законної сили.

При ухваленні рішення судом враховано правові позиції Верховного Суду України, викладені у справі №916/5005/15 та постанови №753/7281/15-ц.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в користь позивача в розмірі 3524 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 264, 279, 430 ЦПК України, -

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (НОМЕР_1 виданий 24.10.2006 Дрогобицьким МРВ УМВС України у Львівській області, адреса проживання: 82100 АДРЕСА_1) на користь Дрогобицької міської ради (82100, м. Дрогобич, площа Ринок, 1 р/р 31414544700014, 24060300 (інші надходження) МФО 825014, ЗКПО 38007496) 9169,38 гривень пайової участі на розвиток інфраструктури м.Дрогобича.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь прокуратури Львівської області судовий збір в сумі 3524 гривні (код платника 02910031, Держказначейська служба України, м.Київ, код банку 820172, р/р №35211093000774).

В решті позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Павлів З.С.