Рішення № 72416953, 16.02.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

16.02.2018

Справа № 337/980/13-ц

Провадження № 2/337/467/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерук І.Г.

з участю секретаря Коваленко В.С.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ІІРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в :

ПАТ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором № DNH4ТР11581275 від 25.05.2006 року у розмірі 74231,72 грн., також просить стягнути з відповідача сплачені судові витрати, посилаючись на норми ст. 526, 527 530 ЦК України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити. Також пояснив, що відповідно до розрахунку наданого суду, ОСОБА_3 жодного разу платежів за кредитом не здійснював.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, надав заперечення на позов у яких просив застосувати строк позовної давності, і в задоволенні вимог позивача відмовити.

Представник позивач не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача.

Суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.05.2006 року ОСОБА_3 у ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого виступає ПАТ комерційний банк «Приватбанк», оформив заявку на кредит у розмірі 5528,6 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,09% на місяць для придбання товарів народного споживання, строком на 18 місяців, по 23.11.2007 року.

Відповідач ОСОБА_3 підписав заяву, та тим самим виявив свою згоду з усіма її пунктами та зобов’язувався їх виконувати.

Відповідно до тексту заяви, ОСОБА_3 виявив згоду з тим, що дана заява разом з умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, тарифами, складає між ним та банком кредитно заставний договір.

Згідно із ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд вважає, що сторони уклали договір кредиту, суть якого полягає у наданні грошових коштів в сумі 5528,6 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,09% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.11.2007 року для придбання товарів народного споживання, що підтверджується наданими суду письмовими фактичними даними.

Сторони, діючи добровільно, уклали договір, умови якого викладені в «Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам(«Розстрочка»)(Стандарт)», що є невід’ємною частиною договору.

Про добровільність дій відповідача, та його обізнаність про умови кредитування свідчить її підпис в графі заяви, в якій вона від першої особи констатує те, що ознайомлена і погоджується з умовами надання кредитних коштів.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

ОСОБА_3 не виконував свої обов’язки за договором належним чином та станом на 02.01.2013 року, відповідно до розрахунку наданого суду, сума заборгованості за кредитом становить 74231,72 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом 5528,6 грн.; заборгованість за відсотками 24444,96 грн., пеня 40247,13 грн., та штрафи: фіксована частина 500 грн., процентна складова 3511,03 грн.

Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2013 року, позовні вимого задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банка «Приватбанк» заборгованість у розмірі 34973 грн. 56 коп., і судові витрати у розмірі 349 грн. 63 коп., в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27 грудня 2017 року заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12.06.2013 року було скасовано і призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

До таких же висновків дійшов Верховний Суд України у своїй постанові від 19.03.2014р. по справі № 6-24цс14.

З пояснень представника позивача і з матеріалів справи, встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не здійснював жодного платежу, що також підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.3).

Відповідно до ч.1 ст.254 ЦК України строк, обчислюваний роками, спливає у відповідні місяць і число останнього року цього строку, а коли він обчислюється місяцями, то у відповідне число останнього місяця строку.

По справі позивач звернувся до суду 20.02.2013 ролу, що підтверджується вхідним штампом на позові (а.с.2), отже трирічний строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України, по вимогам банку минув.

Висновок суду ґрунтується на тому, що строк повернення кредитних кошті, відповідно до договору № DNH4ТР11581275 від 25.05.2006 року, був встановлений по 23.11.2007 року, відповідач платежів не здійснював, та до 23.11.2010 року банк мав звернутися до суду з вимогами про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, тобто у трирічний строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України. Судом також враховується п. 5.5 «Умов надання споживчого кредиту фізичним особам(«Розстрочка»)(Стандарт)», відповідно до якого встановлений строк позовної давності в 5 років, і в цьому разі банк мав звернутися з вимогами не пізніше 23.11.2012 року.

Будь яких доказів які б свідчили про переривання строку позовної давності, суду не надано.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Про застосування строку позовної даності відповідач письмово заявив (а.с.102).

Отже, позовні вимоги банку не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, суд не знаходить підстав для стягнення судового збору з відповідача.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, ст. 253, 254, 267, 526, 625, 627, 1054 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банка «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_3(ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1) заборгованості за договором № DNH4ТР11581275 від 25.05.2006 року у розмірі 74231 грн. 72 коп., і сплачених судових витрат – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області протягом 30 днів.

Суддя:

Повний текст рішення виготовлений 26.02.2018 року.

Суддя: