Рішення № 72416922, 21.02.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

21.02.2018 ЄУН № 337/2830/17

Провадження № 2/337/55/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 лютого 2018 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

У складі : головуючого судді – Салтан Л.Г.

за участю секретаря – Побережної О.В.

відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПО 29092829003111 МФО 305299 м. Київ вул. Грушевського буд. 1-б) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, мешкаючого м. Запоріжжя пр. Ювілейний буд.43/5 кв. 92) про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

03 серпня 2017 року представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 20861,53 грн за кредитним договором № б/н від 29.07.2010 року, яка складається з наступного: 1820,91 грн – заборгованість за кредитом; 17571, 02 грн –заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг : 500 грн- штраф (фіксована частина),969,60 грн.- штраф (процентна складова) та стягнути понесені судові витрати, посилаючись на невиконання умов договору з боку відповідача.

Ухвалою суду від 31.08.2017 року відкрито провадження по справі, справа призначена до розгляду.

Під час розгляду справи відповідач заявлений позов не визнав.

15.12.2017 року набрав чинності Цивільний процесуальний Кодекс України в редакції Закону України від 03.10.2017 року, відповідності до п.9 ч.1 розділу ХІІІ , справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

17.01.2018 року відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позов, копію якого направлено позивачеві.

Ухвалою суду від 15.01.2018 року за клопотанням відповідача витребувано у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» дані про термін дії платіжної картки кредитка «Універсальна», що була надана 29.07.2010 року на ім’я ОСОБА_1

13.02.2018 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано відповідь на відзив. Крім того, банк надав відомості щодо терміну дії платіжної картки кредитка «Універсальна», яка була надана 29.07.2010 року на ім’я ОСОБА_1 , який становить - 01/14.

21.02.2018 року ОСОБА_1 надав свої заперечення на відповідь позивача.

У судове засідання представник позивача не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином., у позові просив розглянути справу у відсутності представника позивача, з заявами про відкладення розгляду справи не звертався.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, надав суду заяву про застосування строку позовної давності, суду пояснив, що він дійсно отримав платіжну картку кредитка «Універсальна», строк дії якої сплинув 31.12.2013 року. Після закінчення терміну дії картки, нову картку він не отримував, не зважаючи на закінчення терміну дії картки, у червні 2014 року він через касу здійснив останню оплату та вважав, що свої зобов’язання перед банком виконав у повному обсязі, про наявність заборгованості за кредитними зобов’язаннями з червня 2014 року, банк його не повідомляв. Оскільки банк звернувся до суду з позовом після спливу трьох років після закінчення терміну дії кредитної картки, вважає, що позивач без поважних причин пропустив встановлений законом строк звернення до суду з позовом для захисту своїх порушених прав. Договір про збільшення позовної давності він не укладав. Просить у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення відповідача, розглянувши матеріали справи, повно та всебічно з’ясував обставини справи , оцінив за своїм внутрішнім переконанням надані суду докази, які є належними , допустимими та достовірними, надав належну оцінку взаємному зв’язку доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст. 11, 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до норм ЦПК України, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків , встановлених ЦПК України. Зібрання доказів у цивільних справах не обов’язком суду.

Судом встановлено, 29.07.2010 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № б/н, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

На підтвердження укладення кредиту ОСОБА_1 була видана кредитна картка № 4149437410150252 з терміном дії - 01/14.

У відповідності до п. 2.1.1.2.3. , п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, Клієнт надав свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та норм ЦК України.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визнаних змістом виконання ( неналежне виконання).

У відповідності до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором, зокрема відшкодування збитків та стягнення неустойки .

У відповідності до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У зв’язку з неналежним виконанням узятих на себе зобов’язань з боку відповідача, відповідач станом на 30.06.2017 року має заборгованість за кредитним зобов’язанням у розмірі 20861, 54 грн., яка складається з наступного: 1820,91 – заборгованість за кредитом; 17571,03 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн-штраф (фіксована частина) та 969,60 грн. (процентна складова).

У добровільному порядку відповідач від погашення заборгованості ухиляється, останній платіж відповідачем здійснений 21.06.2014 року.

У відповідності до ст. 256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до вимог ст.ст. 257, 258 ЦК України законом встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки, спеціальна позовна давність тривалістю в один рік встановлена щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до ст. 259 ЦК України позовна давність , встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

У відповідності до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладений з моменту підписання сторонами.

Представником позивача не надані суду докази на укладення у письмовій формі сторонами договору про збільшення встановленого законом строку позовної давності, посилання на Умови та Правила надання банківських послуг, не заслуговує не увагу суду, оскільки зазначені умови та правила не підписані відповідачем ОСОБА_1, а тому доводи банку про застосування до виниклих між сторонами правовідносин строку позовної давності тривалістю 50 років, суперечать нормам чинного законодавства та не можуть бути прийняти до уваги суду.

Таким чином, суд вважає, що до правовідносин, які виникли між сторонами, підлягає застосуванню встановлений законом строк позовної давності тривалістю у три року та до вимог щодо стягнення неустойки - спеціальний строк позовної давності тривалістю в один рік.

У відповідності до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня. Коли у кредитора виникло право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо боржникові надається пільговий трок для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

У відповідності до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги .

У відповідності ст.267 ЦК України, особа, яка виконала зобов’язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що термін дій платіжної картки закінчився 31.12.2013 року, останній платіж за кредитним зобов’язанням здійснений відповідачем у червні 2014 року, суд вважає, що звертаючись з позовом до суду 03.08.2017 року, представник позивача пропустив встановлений законом строк позовної давності, з клопотанням про поновлення пропущеного строку позовної давності не звертався, відповідачем подана заява про застосування спливу позовної давності, суд приходить до висновку про відмову у задоволені заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 256-261,266-267, 610—612,629, 639 ЦК України, ст.ст. 5. 11-13, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПО 29092829003111 МФО 305299 м. Київ вул. Грушевського буд. 1-б) до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, мешкаючого м. Запоріжжя пр. Ювілейний буд.43/5 кв. 92) про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 26.02.2018 року.

Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з часу виготовлення повного тексту рішення.

Суддя: Л.Г. Салтан