Постанова № 72416188, 26.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року справа №221/3403/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Гайдара А.В., Ястребової Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 24 листопада 2017 року у справі №221/34030/17 (головуючий 1 інстанції - Овчиннікова О.С.) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Донецький обласний військовий комісаріат, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення відповідача , а саме протокол №38 від 14.04.2017 року щодо повернення позивачу документів; зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу як інваліду III групи, внаслідок поранення пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, в розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 26.04.2016 року в сумі 206700 гривень; зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання постанови суду.

В обґрунтування зазначив, що проходив військову службу в Демократичній Республіці Афганістан, під час якої отримав поранення, що підтверджується висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи.

Протоколом Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 09.02.2016 року встановлено, що поранення, контузія та захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Позивачу встановлено III групу інвалідності.

Судовим рішенням, яке набрало законної сили, зобов'язано Донецький обласний військовий комісаріат направити всі документи розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України та висновок щодо виплати позивачу, грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ 975 в зв'язку з настанням 26.04.2016 року інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

Відповідно до судового рішення Донецький обласний військовий комісаріат розглянув подані позивачем документи та прийшов до висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Однак, відповідач згідно протоколу засідання комісії від 14 квітня 2017 року №38, дійшов до висновку про необхідність повернення документів на доопрацювання, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення.

Позивач вважає такі доводи безпідставними.

Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 24 листопада 2017 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України від 14 квітня 2017 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення 01.04.2016 року третьої групи інвалідності.

Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання та прийняти відповідне рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення 01.04.2016 року третьої групи інвалідності в зв'язку з травмою, пов'язаною із виконанням обов'язків військової служби відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) , поранення (контузії, травми або каліцтва) чи військовослужбовців , військовозобов'язаних і резервістів , призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідність звільнення з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою КМУ від 28.05.2008р. №499.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норма матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги:

Позивач надав неповний пакет документів, а саме, не надав документи про причини та обставини поранення, зокрема, що воно не пов'язано із вчиненням позивачем кримінального, адміністративного правопорушення тощо.

Також суд першої інстанції, зобов'язуючи відповідача призначити допомогу, втрутився в дискреційні повноваження МО України.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

ОСОБА_1 з 11.04.1986 року по 14.05.1988 року проходив військову службу у Демократичній республіці Афганістан (а.с.16).

Під час проходження військової служби він отримав поранення, які згідно протоколом засідання центральної військово-лікарської комісії по виникненню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців були віднесені до таких, що отримані під час виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.18).

26.04.2016 року Маріупольською МСЕК № 2 позивачу первинно встановлено ІІІ групу інвалідності з 01.04.2016 року, з вказаних вище підстав (а.с.19,20).

29.06.2016 року ОСОБА_1 через Донецький обласний військовий комісаріат звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка пов'язана із осколковим пораненням голови, обох рук, правої ноги, контузії головного мозку, за результатами розгляду якої, протоколом засідання комісії Міноборони № 38 від 14.04.2017 року позивачу відмовлено у виплаті допомоги, оскільки ним не надано документ, що свідчить про обставини поранення. (а.с.11, 23-25).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011) його дія поширюється, зокрема, на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби.

На підставі пп. 4 п. 2 ст. 16 Закону № 2011 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Підпунктом «б» частини 1 статті 16-2 Закону № 2011 передбачено, що у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності IIІ групи одноразова грошова допомога призначається і виплачується в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

За приписами ч.6 ст.16-3 Закону №2011 одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.07.2013 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).

За приписами п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п. 6 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІI групи.

На підставі п.8 Порядку №975, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Позивачу вперше встановлено третю групу інвалідності з 26.04.2016 року.

Згідно з пунктами 12 та 13 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

За приписами абзацу 2 п.13 Порядку №975 Міноборони, як Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Виходячи з приписів статті 16 Закону №2011 право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Матеріалами справи підтверджено, що поранення позивача та контузія пов'язані із виконанням ним обов'язків військової служби під час проходження військової служби у Республіці Афганістан.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач як військовослужбовець, який отримав поранення під час проходження служби в період з 11.04.1986 року по 14.05.1988 року, має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України №2011-XII, в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №975.

А відповідач, відмовляючи у призначенні допомоги протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14.04.2017 року №38, порушив право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, яка гарантована Законом №2011.

Суд не приймає доводи апелянта, що позивач не надав документи, що свідчать про обставини поранення, оскільки Законом №2011 встановлено підстави виплати допомоги, зокрема, встановлення інвалідності внаслідок поранення, отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Зазначені підстави позивачем доведені та на їх підтвердження надані відповідні документи.

Суд вважає також безпідставними доводи апелянта про відсутність доказів, що поранення позивача сталося не в наслідок вчинення злочину, адміністративного правопорушення тощо, оскільки Закон №2011 чітко вимагає надання певного пакету документів, серед яких не передбачено надання позивачем доказів в спростування вищезазначеного.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач не довів правомірність прийнятого рішення відносно ОСОБА_1, тому відмова Міністерства оборони України в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги порушує права позивача, визначені Законом №2011.

Суд також не погоджується з доводами апелянта про втручання суду першої інстанції в дискреційні повноваження відповідача, зобов'язуючи прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги, оскільки судом визначено відповідачу обов'язок розглянути питання та прийняти відповідне рішення щодо одноразової грошової допомоги позивачу. Тобто обов'язок, який знаходиться в компетенції Міністерства оборони України.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 24 листопада 2017 року у справі №221/34030/17 - залишити без задоволення.

Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 24 листопада 2017 року у справі №221/34030/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 26.02.2018 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення

Повне судове рішення складено 26 лютого 2018 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Л.В. Ястребова