Рішення № 72415428, 14.02.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2018 р.Справа № 922/4119/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків про стягнення 2911564,90 грн за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 38-3483/72 від 29.09.2015 р.)

відповідача – ОСОБА_2 (дов. № 3 від 02.01.2018 р.)

ВСТАНОВИВ:

КП "Харківські теплові мережі" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова про стягнення з відповідача заборгованості 2911564,90 грн. за невиконання договірних зобов’язань за період з лютого 2017 року по жовтень 2017 року включно взятих на себе відповідачем за договором № 93021/17 від 06.03.2017 р. Витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.12.2017 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі № 922/4119/17 та призначено її розгляд на 20.12.2017 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.12.2017 вирішено розгляд справи № 922/3562/17 здійснювати в порядку загального позовного провадження, розпочати у справі підготовче провадження та призначити підготовче засідання на 11 год. 00 хв. 16.01.2018.

02 січня 2018 року відповідачем надано відзив на позов (вх. 94), в якому відповідач просить суд закрити провадження у справі за відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем перераховано позивачу 3880449,19 грн. (платіжні доручення № 1404 від 12.12.2017 р. та № 1559 від 20.12.2017 р.), що є сумою більшою ніж та що заявлена позивачем

У підготовчому засіданні 16.01.2018 року було постановлено ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 11:30 31.01.2018 р.

26.01.2018 року позивачем надано до суду відповідь на відзив (вх. 2275), в якому повідомляє, що дійсно після подання позову відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 2323502,24 грн. та у розмірі 1556946,95 грн., однак останні не стосуються спірного періоду (лютий-жовтень 2017 р.). При цьому, як зазначає позивач, відповідачем також 21.12.2017 р. перераховано на рахунок позивача суму у розмірі 1835140,94 грн. із зазначенням призначення платежу оплата за виконані послуги з постачання теплової енергії за 02.2017 р., тобто ці кошти повинні бути враховані як часткове погашення боргу за період з лютого по жовтень 2017 р. У урахуванням викладено позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що частково підлягають задоволенню, у зв’язку з чим, посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, просить суд закрити провадження по справі в частині стягнення частково сплаченої відповідачем суми в розмірі 1835140,94 грн. та стягнути залишок несплаченої суми боргу за невиконання договірних зобов’язань в розмірі 1076423,96 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.01.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/4119/17 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 14.02.2018 року о 10:00.

Представник позивача у судовому засіданні 14.02.2018 р. підтримує позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1076423,96 грн.

Представник відповідача проти позовну заперечує, проте наявність заборгованості у розмірі зазначеному позивачем не спростовує.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, судом встановлено наступне.

06.03.2017 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (позивач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (відповідач) було укладено договір № 93021/17 на закупівлю теплової енергії в гарячій воді (далі договір), відповідно до умов якого Теплопостачальна організація (КП "Харківські теплові мережі") зобов'язується у період дії цього договору поставити споживачу (відповідачу) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач - прийняти і оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енегія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію; гаряче водопостачання

Відповідно до п. 4.1 договорів, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться шляхом перерахування коштів виключно на рахунок теплопостачальної організації, вказаний в договорі, відповідно до встановлених тарифів, діючих в період постачання теплової енергії та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень, або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до п. 4.2 договорів, розрахунковим періодом є місяць за результатом якого підписується акт виконаних робіт по відпуску теплової енергії за період (в 2-х примірниках).

Відповідно до п. 4.3 договорів, споживач має право здійснювати попередню оплату. До початку розрахункового періоду споживач самостійно сплачує теплопостачальній організації вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює:

- до 4-го числа місяця наступного за розрахунковим, при розрахунках за показниками приладів обліку на підставі отриманого до 1 числа поточного місяця акту виконаних робіт;

- до 18 числа місяця, наступного за розрахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку на підставі отриманого з 10 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, акту виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищезазначеного договору, позивачем здійснювалось постачання теплової енергії відповідачу.

Перелік об’єктів відповідача, в які позивачем здійснено відпуск теплової енергії, зазначений у додатках № 4 до договору.

Також, у додатках 1 до договору визначено обсяг теплової енергії, яка поставляється за договором.

Факт надання послуг відповідачу з постачання теплової енергії підтверджується Розпорядженнями Міського голови "Про початок опалювального сезону у м. Харкові" та "Про припинення опалювального сезону у місті Харкові" за опалювальні періоди 2016-2017 та 2017-2018 р.р.

Позивач стверджує, що відповідач свій обов’язок щодо оплати за теплову енергію виконує неналежним чином, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за період з лютого 2017 року по жовтень 2017 року включно у розмірі 2911564,90 грн., яка станом на 04.12.2017 року залишилась непогашеною, у зв’язку із чим позивач і звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Частиною 1 статті 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається.

Стаття 526 Цивільного кодексу передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до статей 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Докази, наявні в матеріалах справи, свідчать про те, що станом на 04.12.2017 року відповідачем не було погашено заборгованість за отриману теплову енергію в сумі 2911564,90 грн., яка утворилась за період з лютого 2017 року по жовтень 2017 року, а отже відповідач визнається судом таким що прострочив взяті на себе зобов’язання.

В той же час, суд приймає до уваги ту обставину, що в ході розгляду справи заборгованість відповідачем частково погашена, а саме судом, після дослідження платіжних доручень № 1404 від 12.12.2017 р. № 1559 від 20.12.2017 р. та з наданих позивачем пояснень щодо здійсненого позивачем зарахування платежів відповідача, визнано обґрунтованим, що в рахунок погашення заборгованості за спірний період, який є предметом розгляду цієї справи, здійснено оплату грошових коштів у розмірі 1835140,94 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відтак, враховуючи факт часткового погашення відповідачем основної заборгованості за спірний період розмірі 1835140,94 грн., що не спростовано відповідачем, провадження у справі в частині стягнення з відповідача зазначеної суми основної заборгованості підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю предмета спору.

В іншій частині основного боргу у розмірі 1076423,96 грн., суд, враховуючи доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, керуючись приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, визнає вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд визнає позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 43673,47 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 165, 231, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61; ідент. код 07923280) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11; ідент. код 31557119; р/р 26032302062313 у ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України» м. Харкова, МФО 351823) 1076423,96 грн. основного боргу за період з лютого 2017 р. по жовтень 2017 р. та 43673,47 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог про стягнення 1835140,94 грн. боргу – закрити провадження у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Харківського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.02.2018 р.

Суддя ОСОБА_3