Рішення № 72415083, 19.02.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2018 р.м. Одеса справа № 916/4539/15

Господарський суд Одеської області у складі

судді Петренко Н.Д.

за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (вх. №2-5969/17 від 14.11.2017р.) в інтересах держави в особі державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі № 916/4539/15

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГОС УА" (вул. 26 квартал, буд.1, прим. 36, Маріуполь, Донецька область, 87513)

до відповідача: державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Митна площа, 1, ОСОБА_1, 65026)

про зобов'язання виконати умови договору

за участю представників:

від прокуратури: ОСОБА_2, посвідчення № 0447669 (том 2 а.с. 62, 77);

від позивача: ОСОБА_3 довіреність в матеріалах справи (том 2 а.с. 86);

від відповідача: ОСОБА_1 довіреність в матеріалах справи (том 2 а.с. 68, 132).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі № 916/4539/15 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГОС УА" було задоволено, зобов’язано державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" прийняти виконані товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІГОС УА" роботи за договором № 653-В-ОДФ-15 від 25.06.2015 року на суму 223 629,60 грн. згідно Акту приймання виконаних робіт за жовтень 2015 року за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2015 року за формою КБ-3; стягнуто з державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГОС УА" 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду сторонами судового процесу в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили. На виконання рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі № 916/4539/15 судом 04.01.2016 року видано наказ про примусове виконання рішення.

14.11.2017р. заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до господарського суду Одеської області із заявою (вх.№2-5969/17) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі №916/4539/15, в якій просив скасувати рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі №916/4539/15 та призначити справу до нового розгляду в порядку, визначеному ГПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2017р. заяву заступника Генерального прокурора керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (вх.№2-5969/17 від 14.11.2017р.) про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі №916/4539/15 було передано на розгляд судді Гуляк Г.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.11.2017р. заяву заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (вх.№2-5969/17 від 14.11.2017р.) про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі №916/4539/15 було прийнято до провадження суддею Гуляк Г.І. та призначено до розгляду в судовому засіданні 27.11.2017 року о 17:00.

27.11.2017 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 11.12.2017 року о 12:40.

08.12.2017 року ухвалою суду задоволено клопотання прокурора – представника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України про проведення судового засідання в режимі відеоконференції; доручено господарському суду м. Києва проведення відеоконференції у судовому засіданні по справі № 916/4539/15, призначене на 11.12.2017 року.

11.12.2017 року ухвалою суду продовжено строк розгляду заяви до 30.12.2017 року та призначено судове засідання на 22.12.2017 року о 11:30.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

04.01.2018р. розпорядженням в.о. керівника апарату суду ОСОБА_4 №6 від 04.01.2018р. у зв’язку з перебуванням судді господарського суду Одеської області Гуляк Г.І. на лікарняному з 21.12.2017р. заяву заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (вх.№2-5969/17 від 14.11.2017р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі №916/4539/15 було призначено до повторного автоматичного розподілу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2018р., заяву заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (вх.№2-5969/17 від 14.11.2017р.) про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі №916/4539/15 було передано на розгляд судді Цісельського О.В.

05.01.2018 року ухвалою суду заяву про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі №916/4539/15 було прийнято до провадження суддею Цісельським О.В. та призначено судове засідання на 19.01.2018 року о 11:00.

19.01.2018 року суддею Цісельським О.В. постановлено ухвалу про самовідвід від розгляду заяви заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (вх.№2-5969/17 від 14.11.2017р.) про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі №916/4539/15 з посиланням у т.ч. на положення п.8 ст. 33 ГПК України.

Відповідно до п. 15 статті 32 ГПК України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядається одноособово або у складі колегії суддів.

19.01.2018 року на підставі розпорядження № 26 керівника апарату господарського суду Одеської області „Щодо повторного автоматичного розподілу заяви” вирішено відповідно до п. 2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначити повторний автоматичний розподіл заяви за вх. № 2-5969/17 від 14.11.2017 про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі №916/4539/15 шляхом передачі її судді Петренко Н.Д.

19.01.2018 року протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву про перегляд судового рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі №916/4539/15 передано судді Петренко Н.Д.

Ухвалою суду від 23.01.2017 року суддею Петренко Н.Д. прийнято до свого провадження заяву заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (вх.№2-5969/17 від 14.11.2017р.) про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі №916/4539/15, призначено судове засідання на 07 лютого 2018 року.

Ухвалою суду від 07.02.2018 року задоволено клопотання представника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про забезпечення проведення судового засідання у режимі відеоконференції, доручено господарському суду м. Києва забезпечити проведення відеоконференції щодо розгляду справи № 916/4539/15 – 19.02.2018 року о 09:30 год.

У судовому засіданні 19.02.2018 року за участю представників учасників справи судом оголошено перерву до 19.02.2018 року о 17:00 год.

В обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами (вх.№2-5969/17) рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі №916/4539/15 заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури посилається на те, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 22015000000000323 від 20.10.2015 року за ознаками злочинів, передбачених ст. 14, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 258-8 Кримінального кодексу України, яке розслідується детективами Національного антикорупційного бюро України.

Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у заяві зазначає, що 31.10.2017 року до прокуратури з Національного антикорупційного бюро надійшов лист, яким повідомлено, що в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22015000000000323 від 20.10.2015 року встановлені обставини, що не були і не могли бути відомі відповідачу у справі, суду та прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на момент ухвалення господарським судом Одеської області рішення від 18.12.2015 року у справі №916/4539/15, а саме: невідповідність експертного аналізу вартості оренди суден днопоглиблювального каравану ПП «МНТЦ «Транссервіс-1» №28-09 від 28.09.2015 року. Оскільки відповідно до листа ПП «МНТЦ «Транссервіс-1» від 02.08.2017 року аналітичні, довідкові та інформаційні матеріали і бази даних для порівняння вартості ставок оренди днопоглиблювального обладнання в розпорядженні ОСОБА_5 та ПП «МНТЦ «Транссервіс-1» відсутні та не використовувались при дослідженні вартості оренди суден днопоглиблювального каравану на замовлення ТОВ «Лігос УА». Крім цього, відповідно до протоколів допитів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (експерти-оцінювачі ПП «МНТЦ «Транссервіс-1»), вихідні дані для проведення оцінки вартості фрахтових (тайм-чартерних, орендних) відсутні, тобто довідки про відповідність кон’юнктурі ринку недостовірні. Разом з цим, на них базується інформація ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», що прийнята судом як одна з підстав ухвалення рішення від 18.12.2015 року у справі №916/4539/15.

Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у заяві підкреслює, що вказані істотні обставини для справи № 916/4539/15 не були і не могли бути відомі Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі Генеральної прокуратури України.

Як вказувалось вище, 15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

У зв’язку із набранням чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, розгляд даної справи слід проводити за правилами Глави 3 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 03.10.2017 року).

Відповідно до ст. 325 ГПК України, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Таким чином, заява заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (вх.№2-5969/17 від 14.11.2017р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі №916/4539/15, прийнята ухвалою суду від 23.01.2018 року до провадження судді Петренко Н.Д., має бути розглянута судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими (ст. 325 ГПК України).

У судовому засіданні в режимі відеоконференції прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України - ОСОБА_2 підтримав заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, конкретизував, що заява понадана в інтересах держави в особі державного підприємства "Адміністрація морських портів України", та просив скасувати рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі №916/4539/15. При цьому прокурор підкреслив, що звернення прокурора обумовлено захистом прав відповідача - державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", яке засновано Міністерством інфраструктури України та входить до сфери його управління. А відтак, на думку прокурора, позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГОС УА" може розцінюватися як спосіб заволодіння бюджетними коштами.

Представник позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГОС УА" – ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. При цьому представник вказував, що рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі №916/4539/15 є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування відсутні.

У наданих суду письмових поясненнях представник ТОВ «Лігос УА» наполягав на тому, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою не спростовано висновок ДП «Держзовнішінформ», не надано доказів, що він є незаконним, вказував, що Закон України «Про прокуратуру» забороняє здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а в заяві прокурором взагалі не визначено державний орган в інтересах якого він звернувся до суду із заявою. Представник позивача наполягав на тому, що протокол допиту експертів оцінювачів ПП МНТЦ «Транссервіс – 1» не є належним та допустимим доказом, вирок суду, що набрав законної сили у відношенні цих експертів відсутній, а тому підстав для скасування рішення суду за нововиявленими обставинами, на його думку, немає.

Крім того, представник ТОВ «Лігос УА» звернувся до суду із заявою про залишення заяви заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі № 916/4539/15 без розгляду, з посиланням на відсутність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді на підставі ч. 3, ч. 4 ст. 53 та ст. 174 ГПК України, у задоволенні якої судом було відмовлено, оскільки застосування вказаних положень ГПК України має наслідком повернення позовної заяви, а не залишення без розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Крім того, заява прокурора була прийнята до провадження господарського суду Одеської області ухвалою судді Гуляк Г.І. від 14.11.2017 року, передана на розгляд головуючому судді Цисельському О.В. та лише в подальшому – судді Петренко Н.Д. після проведення трьох судових засідань.

Представник відповідача державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" - ОСОБА_1 у судовому засіданні також заперечувала проти задоволення заяви заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та просила суд відмовити у її задоволенні.

Вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, дослідивши та проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та зміни судового рішення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 25 червня 2015 року між ДП «АМПУ» в особі начальника Одеської філії ДП «АМПУ» (Замовник) та ТОВ «Лігос УА» (Підрядник) було укладено договір № 653-В-ОДФ-15 на виконання робіт на будівництво об’єкту: ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Будівництво об'єкту "Причал №1-з для генеральних вантажів на Андросівському молу зі сполученнями ДП "Одеський морський торговельний порт". Комплекс завершальних робіт за відкоригованим робочим проектом, зазначені в Технічних вимогах (Додаток №1 до договору, який є його невід’ємною частиною) в обсязі договірної ціни (Додаток №2 до договору, який є його невід’ємною частиною) у порядку та на умовах, визначених договором (п.1.1. договору).

Договір № 653-В-ОДФ-15 від 25 червня 2015 року за своєю правовою природою є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору початок робіт та закінчення робіт сторони оформляють окремим двостороннім актом, підписаним уповноваженими представниками Замовника і Виконавця.

Листом №08А-14/1090 від 01.10.2015 року Одеською філією ДП «АМПУ» на адресу ТОВ «Лігос УА» було направлено Дозвіл на проведення робіт на землях водного фонду від 30.09.2015 року №009/09-15-ОД.

02.10.2015 року між сторонами договору було підписано акт про початок виконання робіт та ТОВ «Лігос УА» почало виконання робіт за договором.

Згідно п. 10.1. договору Виконавець може залучати до виконання робіт інших осіб (Субпідрядників). Виконавець відповідає за результати роботи Субпідрядників і виступає перед Замовником як генеральний підрядник, а перед Субпідрядниками - як замовник.

Згідно частини 2 статті 319 Господарського кодексу України підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Судом встановлено, що ТОВ «Лігос УА» уклало договір № 30/04 від 30.04.2015 року з ТОВ «Будівельна компанія «Промбудсервіс» на виконання робіт на будівництво об’єкту: ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Будівництво об'єкту "Причал №1-з для генеральних вантажів на Андросівському молу зі сполученнями ДП "Одеський морський торговельний порт". Комплекс завершальних робіт за відкоригованим робочим проектом.

03 серпня 2015 року ТОВ «Будівельна компанія «Промбудсервіс» на підставі договору №03/07 залучила для виконання частини робіт, а саме пристрою пальового поля, улаштування шпунтових стінок ТОВ «Маст-Буд».

На виконання умов Договору № 653-В-ОДФ-15 від 25 червня 2015 року листом від 15.10.2015 року № 395/1 ТОВ «Лігос УА» на адресу Одеської філії «ДП «АМПУ» направило для підписання Акт приймання виконаних робіт за жовтень 2015 року з розрахунками та довідку про вартість виконаних робіт.

Однак листом від 19.10.2015 року № 08А-15/1166 Одеською філією ДП «АМПУ» Акт приймання виконаних робіт за жовтень 2015 року з розрахунками та довідку про вартість виконаних робіт було повернуто без погодження у зв’язку з розходженням у вартості матеріально-технічних ресурсів у порівнянні з ціною Договору, що значно перевищує 10% коливання ціни зазначених матеріально-технічних ресурсів на ринку України та призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Задовольняючи позов ТОВ «Лігос УА» та зобов’язуючи відповідача прийняти виконані ТОВ «Лігос УА» роботи за договором № 653-В-ОДФ-15 від 25.06.2015 року на суму 223 629,60 згідно Акту приймання виконаних робіт за жовтень 2015 року за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2015 року за формою КБ-3, суд виходив, зокрема, з того, що згідно п. 3.2. Договору ціна Договору визначена відповідно до ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (далі Правила) та є динамічною договірною ціною.

Згідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 договірна ціна - кошторис, яким визначається вартість робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі підряду.

Договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків. Договірна ціна може встановлюватись за твердим (тверда договірна ціна) та приблизним (динамічна договірна ціна) кошторисом. Вид договірної ціни встановлюється за узгодженням сторін (замовник та підрядник) з урахуванням положень законодавства. Твердий кошторис (тверда договірна ціна) встановлюється незмінним на весь обсяг будівництва з наданням виконавцем робіт гарантій, в тому числі фінансових, щодо реалізації проектних рішень в установлені строки за фіксовану ціну. Уточнення твердих договірних цін можливо лише у випадках, якщо: а) замовник змінює в процесі будівництва проектні рішення, що призводить до зміни обсягів робіт та вартісних показників: б) виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладання договору; в) змінюється законодавство з питань оподаткування та з інших питань, обов'язкове застосування положень якого призводить до зміни вартості робіт.

Таким чином, твердий кошторис (тверда договірна ціна) - договірна ціна, визначена як твердий кошторис, що може коригуватися лише в окремих випадках за згодою сторін у порядку, визначеному договором підряду.

На відміну від твердого кошторису, приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) - договірна ціна, визначена як приблизний кошторис, що підлягає уточненню у разі змінення поточних цін на ресурси, що враховані у договірній ціні, а також з інших підстав, визначених умовами договору підряду.

Як зазначалося вище, при погодженні умов та підписанні договору контрагенти встановили, що ціна Договору визначена відповідно до ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (далі Правила) та є саме динамічною договірною ціною.

Згідно п.1.2. Правил, цей стандарт носить обов’язковий характер при визначенні вартості будівництва об’єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

Згідно з п. 6.4.4.1. розділу 6 «Визначення вартості будівництва» ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» компенсація підряднику витрат, спричинених зростанням вартості матеріально - технічних ресурсів, здійснюється у складі вартості цих ресурсів за поточними цінами.

Згідно з п. 6.3.2.3 Правил Приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) встановлюється відкритим і може уточнюватися протягом всього строку будівництва, при цьому маса прибутку, врахована в договірній ціні до початку будівництва, не уточнюється, крім випадків, наведених у 6.3.2.2. (тверда ціна).

Відповідно до п.3.3. Договору ціна Договору підлягає корегуванню у випадках, передбачених ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Згідно п. 3.4. Договору ціна цього Договору включає: вартість виконання Робіт, відповідно до умов цього Договору; витрати на сплату портових зборів, лоцманське проведення та послуги служби регулювання руху суден, а також інших портових послуг; вартість матеріальних ресурсів, необхідних для виконання Робіт; вартість розробки та погодження технічної документації, необхідної для виконання Робіт; сплату податків і зборів (обов’язкових платежів) та усіх інших витрат; інші витрати Виконавця, необхідні для виконання Робіт.

В Додатку №2 Договору № 653-В-ОДФ-15 від 25 червня 2015 року «Договірна ціна/кошторисна документація на будівництво об’єкту: ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Будівництво об'єкту «Причал №1-з для генеральних вантажів на Андросівському молу зі сполученнями ДП "Одеський морський торговельний порт". Комплекс завершальних робіт за відкоригованим робочим проектом», зазначена загальна вартість матеріальних ресурсів, а не вартість матеріальних ресурсів окремо за кожним видом.

Відповідно до п. 4.2. Договору розрахунки проводяться шляхом: оплати Замовником після підписання Сторонами акта «Акту приймання виконаних підрядних робіт» (за формою Ф-КБ-2в), «Довідки про вартість виконаних робіт (за формою Ф-КБ-3) на виконані Виконавцем роботи (далі - Акти за. формою КБ-2в та КБ-3), яка здійснюється на підставі отриманого Замовником відповідного рахунку Виконавця банківським переводом на розрахунковий рахунок Виконавця у термін до 15 банківських днів від дати отримання рахунку у розмірі вартості виконаних робіт у термін дії Договору.

Згідно п.4.7. Договору до рахунка додаються: податкова накладна, «Акт приймання виконаних підрядних робіт» (за формою Ф-КБ-2в), «Довідка про вартість виконаних робіт (за формою Ф-КБ-3) на виконані Виконавцем роботи - у випадку пред’явлення оплати за виконані роботи.

Відповідно до п.п.6.1.1. та п.6.1.2. п. 6.1. Договору Замовник зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи та приймати виконані роботи згідно Актів за формою КБ-2в та КБ-3.

Згідно п.п.6.2.4 п.6.2. Замовник має право повернути рахунок Виконавцю без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, зазначених у пункті 4.7 розділу 4 цього Договору (відсутність печатки, підписів, тощо).

Згідно абз.2 ч.5 статті 844 ЦК України у разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Для виконання робіт за Договором № 03/07 від 03.08.2015р. ТОВ «Маст-Буд» уклало договір поставки № 02/09-15 від 02.09.2015 року з ТОВ «Елемент» на поставку металопрокату та труб в асортименті. Згідно специфікації до даного договору вартість труби 1420x16 складає 17 800 грн. (т.1, а.с. 198).

Згідно довідки Одеської регіональної торгово-промислової палати №000764 від 30.10.2015 року «Ориентировочные цены на трубы стальные прямошовные, диаметром 1420мм, толщина стенки 16мм, ГОСТ 10704-91 при изготовлении под заказ зависят от объема партии, условий и формы оплаты, определены в гривнах Украины за 1 тонны и составляют с учетом НДС - 22 500 - 35 000 грн. Условия поставки склад изготовителя.»

Як стверджує позивач, в спірному акті за формою КБ-2в приймання виконаних робіт за жовтень 2015 року, ціна за тону палі складає 17 800 грн., що є меншою ціною ніж зазначена у вищевказаній довідці Одеської регіональної торгово-промислової палати. А з підсумкової відомості ресурсів (т.1, а.с. 96-97) вбачається, що вартість труби сталевої зовнішній діаметр 1420 мм, товщина стінки 16 мм визначена на рівні 14833,33 грн. та 1 тону тобто є значно нижчою за середню ринкову вартість такої труби, яка визначена Торгово-промисловою палатою в сумі 22500 грн. – 35000 грн. за тону.

Враховуючи викладене, зокрема, встановлення сторонами у справі динамічної договірної ціни та її визначення відповідно до ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», суд виходив з того, що позивач як сторона, яка відповідно до договору підряду забезпечує роботи матеріальними ресурсами, правомірно включила до акту приймання виконаних робіт та довідки за жовтень 2015 року вартість матеріалів за збільшеною ціною оскільки відбулось об’єктивне за незалежних від волі сторін обставин зростання вартості матеріальних ресурсів та механізмів та уточнення умов виконання робіт за угодою.

В рішенні господарського суду Одеської області від 18.12.2015 року надана оцінка запереченням відповідача з посиланням на положення ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», яка полягає в наступному.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 вказаного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти або показників Platts у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу або таких показників, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю;

8) зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у листі №07.04.2015 № 3302-05/11398-07 повідомило, що згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 40 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

При цьому норма пункту 2 частини п’ятої статті 40 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар.

Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов.

Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов’язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов’язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу.

Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Зі змісту роз’яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, викладених у листі №07.04.2015 № 3302-05/11398-07, слідує, що норма п. 2 ч. 5 ст. 40 Закону поширюється на договори про закупівлю, тільки у разі якщо предметом закупівлі є товар і у цьому разі його сторони можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі ґрунтуються на укладеному між ними договорі підряду, предметом якого є робота, що виконується підрядником.

При цьому суд зазначає, що істотною ознакою, яка характеризує договори підряду, є те, що підрядник зобов’язується виконати роботи власними силами і засобами, якщо інше не передбачено договором. За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 839 ЦК України, підрядник повинен виконати роботу, визначену договором підряду, із власного матеріалу і власними засобами, якщо інше не встановлено договором. При цьому підрядник відповідає за надання доброякісних матеріалів, а також за надання матеріалів чи устаткування, обтяженими правами третіх осіб (ч. 2 ст. 839 ЦК України).

З огляду на строк виконання робіт – 240 календарних днів (п. 2.1 договору), ціну договору у загальній сумі 252 803 911,45 грн. (п. 3.1 договору), а також нестабільність в економічному секторі країни, сторони погодили, що ціна договору не є твердою (фіксованою), а визначається відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та є динамічною договірною ціною, що враховує компенсації витрат від зростання вартості матеріально-технічних ресурсів та інше, тобто погоджена сторонами у справі динамічна договірна ціна за своєю правовою природою може змінюватися під час виконання договору в залежності від зміни вартості матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання робіт за договором.

Суд підкреслює, що предметом даного судового спору є лише правовідносини, що склалися між ТОВ "ЛІГОС УА" та ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України з приводу неприйняття відповідачем робіт на суму 223 629,60 грн. згідно Акту приймання виконаних робіт за жовтень 2015 року за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2015 року за формою КБ-3, однак не виконання у повному обсязі ТОВ «ЛІГОС УА» робіт за договором № 653-В-ОДФ-15 на загальну суму 252 803 911, 45 грн., а тому, за межі судового розгляду як і за межі предмету доказування виходить питання збільшення (чи зменшення) загальної ціни договору, відтак під час розгляду цієї справи суд не може встановити чи призведе прийняття відповідачем робіт за актом на суму 223 629,60 згідно Акту приймання виконаних робіт за жовтень 2015 року до збільшення загальної ціни договору як то передбачено у п. 2 ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

У відзиві на позов відповідач посилався на те, що ним було виявлено відмінність цін, зазначених у Довідці про вартість виконаних робіт та в Акті приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2015 року та цін, зазначених у договорі більше ніж на 10%, внаслідок чого ДП "Адміністрація морських портів України" відмовилось приймати виконані роботи на загальну суму 223 629,60 грн.

У зв’язку із цим суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що відповідачем по справі ДП "Адміністрація морських портів України" в порушення вимог ст. 33 ГПК України в редакції, що діяла під час розгляду справи судом, окрім відзиву взагалі не надано суду жодного доказу, який би свідчив про збільшення позивачем вартості матеріально-технічних ресурсів та про зростання цін, зазначених у спірних Довідці про вартість виконаних робіт та Акті приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2015 року у порівнянні із цінами визначеними у договорі.

Таким чином, відповідачем не доведено перед судом правомірності своїх дій щодо відмови прийняти виконані роботи, як нічим не доведено і збільшення вартості матеріально-технічних ресурсів у спірному акті за жовтень 2015 року у порівнянні із договірною ціною, що стало однією з підстав для задоволення позову ТОВ «ЛІГОС УА».

Підсумовуючи викладене, положення ч. 5 ст. 40 Закону «Про здійснення державних закупівель» дозволяють сторонам договору у залежності від коливання ціни товару на ринку протягом дії договору про закупівлю вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі.

У правовідносинах, що є предметом розгляду суду по цій справі, позивачем для виконання робіт за спірним актом придбано трубу сталеву по 17800 грн. та 1 тону при тому, що середня ринкова вартість такої труби визначена Торгово-промисловою палатою в сумі 22500 грн. – 35000 грн. за тону, відповідачем взагалі не надано суду ніяких доказів на підтвердження збільшення у акті виконаних робіт та довідці про їх вартість за жовтень 2015 року вартості матеріально-технічних ресурсів у порівнянні із погодженою на момент підписання договірною ціною та, відповідно, не доведено перед судом факту, що прийняття цих робіт вартістю 223 629,60 грн. призведе до збільшення загальної ціни договору.

З урахуванням принципу диспозитивності господарського судочинства, суд не може витребовувати докази з власної ініціативи, при цьому і прокурором до заяви не надано суду доказів, які свідчили б про необхідність ухвалення іншого рішення ніж те, що було прийняте судом 18 грудня 2015 року.

При викладених обставинах, посилання прокурора на невідповідність експертного аналізу вартості оренди суден днопоглиблювального каравану ПП «МНТЦ «Транссервіс-1» №28-09 від 28.09.2015 року не може бути підставою для скасування рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015 року, законність та обґрунтованість якого у суду не викликає сумнівів.

В уточненій позовній заяві від 09.12.2015 року (т.1, а.с. 109-112) позивач вказував, що окрім подорожчання вартості матеріалів відбулось і зростання вартості оренди устаткування (механізмів), на підтвердження чого надав суду копію експертного аналізу ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» (ДП «Держзовнішінформ») від 27.11.2015 року №4.1/805 про прийнятність підвищених фрахтових ставок (т.1, а.с. 116). Відповідно у рішенні суду від 18.12.2015 року міститься посилання на цей експертний аналіз як на один з доказів, який окрім довідки Одеської регіональної торгово-промислової палати підтверджував зростання вартості матеріально-технічних ресурсів під час виконання договору між сторонами у справі.

Зі змісту заяви прокурора та доданих до неї документів вбачається, що експертний аналіз ДП «Держзовнішінформ» базувався в тому числі й на звіті про оцінку ПП «МНТЦ «Транссервіс-1» з рецензіями на нього.

27.07.2017 року Національне антикорупційне бюро України у зв’язку зі здійсненням досудового кримінального провадження № 22015000000000323 від 20.10.2015 року направило до ПП «МНТЦ «Транссервіс-1» запит про надання інформації, також надання належним чином засвідчених копій всіх звітів про оцінку, висновків, довідок тощо про відповідність кон’юнктурі ринку вартості мобілізації та добових тайм-чартерних суден «SEVERODVINSKIY» та «MILFORD» (том 2 а.с. 43-44).

02.08.2017 року Національне антикорупційне бюро України отримало відповідь ПП «МНТЦ «Транссервіс-1» на запит від 27.07.2017 року (том 2 а.с. 45).

В рамках кримінального провадження № 22015000000000323 детективами Національного антикорупційного бюро України 26.07.2018 року було здійснено допит свідка ОСОБА_5, який є засновником та експертом-оцінщиком ПП «МНТЦ «Транссервіс-1» (том 2 а.с. 51-56).

Крім того, в рамках кримінального провадження № 22015000000000323 детективами Національного антикорупційного бюро України 07.08.2017 року здійснено допит свідка ОСОБА_6, який є директором та експертом-оцінщиком ПП «МНТЦ «Транссервіс-1» (т. 2 а.с. 46-50).

Зазначені документи на думку прокурора свідчать про невідповідність експертного аналізу вартості оренди суден днопоглиблювального каравану ПП «МНТЦ «Транссервіс-1» №28-09 від 28.09.2015 року. Оскільки, відповідно до листа ПП «МНТЦ «Транссервіс-1» від 02.08.2017 року, аналітичні, довідкові та інформаційні матеріали і бази даних для порівняння вартості ставок оренди днопоглиблювального обладнання в розпорядженні ОСОБА_5 та ПП «МНТЦ «Транссервіс-1» відсутні та не використовувались при дослідженні вартості оренди суден днопоглиблювального каравану на замовлення ТОВ «Лігос УА». Крім цього, відповідно до протоколів допитів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (експерти-оцінювачі ПП «МНТЦ «Транссервіс-1»), вихідні дані для проведення оцінки вартості фрахтових (тайм-чартерних, орендних) відсутні, тобто довідки про відповідність кон’юнктурі ринку недостовірні. Разом з цим, на них базується інформація ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», що прийнята судом як одна з підстав ухвалення рішення від 18.12.2015 року у справі №916/4539/15.

30.10.2017 року Національне антикорупційне бюро України направило до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України лист з проханням вирішити питання про апеляційне оскарження/перегляд рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі № 916/4539/15 та в разі наявності підстав вжити заходи щодо притягнення судді до відповідальності. Листом повідомлено, що рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі № 916/4539/15 ухвалено незаконно, так як суду, сторонам у справі, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не були відомі нововиявлені обставини, а саме невідповідність висновків ПП «МНТЦ «Транссервіс-1» про відповідність фрахтових ставок днопоглиблювального обладнання кон’юнктурі ринку, на підставі яких видавалась довідка ДП «Держзовнішінформ» (том 2 а.с. 32-37).

Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.

Суд не вбачає підстав для перегляду судового рішення, що передбачені п. 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України, оскільки станом на момент розгляду справи відсутній встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта. Разом із тим інформація з листа ПП «МНТЦ «Транссервіс-1» від 02.08.2017 року та протоколи допиту свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (експерти-оцінювачі ПП «МНТЦ «Транссервіс-1») ставлять під сумнів правильність експертного аналізу ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 27.11.2015 року №4.1/805 про прийнятність підвищених фрахтових ставок. Суд розцінює ці дані як нововиявлені обставини, тобто в якості істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи та вважає за необхідне переглянути рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015 року у справі № 916/4539/15 за нововиявленими обставинами на підставі п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України.

У заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі №916/4539/15 заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури просив скасувати рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі №916/4539/15 та призначити справу до нового розгляду в порядку, визначеному ГПК України.

Однак, відповідно до ч. 3 ст. 325 ГПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Отже, правила чинного ГПК України не передбачають процесуальної можливості суду скасувати рішення та призначити справу до нового розгляду, як просить прокурор у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду.

Детально проаналізувавши матеріали справи № 916/4539/15 та з урахуванням викладеного вище, суд вважає за необхідне заяву заступника Генерального прокурора України – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в інтересах держави в особі державного підприємства „Адміністрація морських портів України” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015 року у справі № 916/4539/15 задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015 року змінити шляхом виключення з його мотивувальної частини речень наступного змісту:

«Крім того, судом встановлено, що під час виконання договору відбулося зростання не тільки вартості матеріалів, а й істотне збільшення вартості оренди устаткування (механізмів), необхідних для виконання робіт за договором.

Так, відповідно до Додатку №1 до договору ТОВ «Лігос УА» також повинно виконувати роботи з днопоглиблення.

Для виконання днопоглиблювальних робіт ТОВ «Лігос УА» уклало тайм - чартерні угоди № 05.05/1 (фрахт землесосу «Дунай») та 05.05/2 від 05.05.2015 року (фрахт дизельних шаланд) на оренду днопоглиблювального флоту, однак з 02.10.2015 року судновласник збільшив розмір орендної ставки, про що були укладені відповідні додаткові угоди.

Згідно висновку ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» (ДП «Держзовнішінформ») від 27.11.2015 року №4.1/805 підвищені фрахтові ставки є прийнятними. За таких обставин, стосовно підвищення вартості механізмів позивачем були надані суду докази щодо прийнятної вартості підвищених фрахтових ставок з 02 жовтня 2015 року.».

Згідно відомостей, що містяться у спірному Акті приймання виконаних робіт за жовтень 2015 року, Підсумковій відомості ресурсів, Розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-1 та Довідці про вартість виконаних робіт за жовтень 2015 року (том 1, а.с. 92-100) вказані роботи не передбачали використання суден для днопоглиблення, а до переліку цих робіт згідно спірного акту днопоглиблювальні роботи не входили.

Суд розцінює посилання в позові ТОВ «Лігос УА» на підвищення вартості механізмів як намір відобразити та документально підтвердити лише загальновідомий факт підвищення вартості матеріально-технічних ресурсів у 2015 році. Відображення цих доводів у судовому рішенні та їх оцінка є обов’язковими для суду в силу вимог закону до змісту судового рішення, при цьому виключення з мотивувальної частини рішення посилань на експертне дослідження ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» не впливає на висновки суду щодо необхідності задоволення позову ТОВ «Лігос УА» з наведених у тексті цього рішення міркувань.

Оскільки, рішення суду у справі ґрунтується не тільки на оспорюваному прокурором висновку ПП «МНТЦ «Транссервіс-1», та як наслідок доводи заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, викладені у заяві, не свідчать про наявність підстав для скасування рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі № 916/4539/15, суд вважає, що в іншій частині рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. у справі № 916/4539/15 підлягає залишенню в силі, а заява заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – без задоволення.

Керуючись ст. ст. 236-241, 320, 325 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву заступника Генерального прокурора України – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в інтересах держави в особі державного підприємства „Адміністрація морських портів України” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015 року у справі № 916/4539/15 – задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015 року у справі № 916/4539/15 змінити шляхом виключення з його мотивувальної частини речень наступного змісту:

«Крім того, судом встановлено, що під час виконання договору відбулося зростання не тільки вартості матеріалів, а й істотне збільшення вартості оренди устаткування (механізмів), необхідних для виконання робіт за договором.

Так, відповідно до Додатку №1 до договору ТОВ «Лігос УА» також повинно виконувати роботи з днопоглиблення.

Для виконання днопоглиблювальних робіт ТОВ «Лігос УА» уклало тайм - чартерні угоди № 05.05/1 (фрахт землесосу «Дунай») та 05.05/2 від 05.05.2015 року (фрахт дизельних шаланд) на оренду днопоглиблювального флоту, однак з 02.10.2015 року судновласник збільшив розмір орендної ставки, про що були укладені відповідні додаткові угоди.

Згідно висновку ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» (ДП «Держзовнішінформ») від 27.11.2015 року №4.1/805 підвищені фрахтові ставки є прийнятними. За таких обставин, стосовно підвищення вартості механізмів позивачем були надані суду докази щодо прийнятної вартості підвищених фрахтових ставок з 02 жовтня 2015 року».

3. В іншій частині рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015 по справі № 916/4539/15 – залишити в силі, а заяву заступника Генерального прокурора України – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в інтересах держави в особі державного підприємства „Адміністрація морських портів України” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2015 року у справі № 916/4539/15 – без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26 лютого 2018 р.

Суддя Н.Д. Петренко