Рішення № 72415036, 21.02.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 лютого 2018 року Справа № 913/975/17

Провадження №19/913/975/17

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради (бульвар дружби Народів, 32, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)

до Фізичної особи - підприємця Кликова Євгена Володимировича (АДРЕСА_1)

про стягнення 43879 грн 01 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - Бережна Л.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Фонд комунального майна Сєвєродонецької міської ради звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Кликова Євгена Володимировича про стягнення заборгованості по орендній платі за 2-4 квартали 2016 року, 1-4 квартали 2017 року в сумі 39895 грн 70 коп., пені в розмірі 3983 грн 31 коп. за період з 11.07.2016 по 23.01.2018 (з урахуванням заяви №05-09/81 від 23.01.18 про збільшення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на те, що 01.11.2012 сторони уклали договір №10 про оренду нежилого приміщення. Рішенням Господарського суду Луганської області від 17.10.2017 у справі №913/582/17 зобов'язано Фізичну особу - підприємця Кликова Євгена Володимировича повернути Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради нежиле приміщення загальною площею 108,3 кв.м., вартістю 118288 грн 00 коп., що знаходиться за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18-а. Пунктом 5.7 договору №10 від 01.11.2012 про оренду нежилого приміщення передбачено, що по закінченню строку дії договору орендна плата вноситься по день фактичної здачі приміщення за актом. Станом на 14.12.2017 заборгованість по орендній платі за 2-4 квартали 2016 року, 1-3 квартали 2017 року складає 32852 грн 62 коп. (у.т.ч. ПДВ), пеня за несвоєчасне внесення орендної плати за період з 11.07.2016 по 14.12.2017 складає 3551 грн 48 коп. (загальна сума заборгованості складає 36404 грн 10 коп.).

Ухвалою суду від 09.01.2018 відкрито провадження у справі та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 08.02.2018.

Ухвалою суду від 08.02.2018 відкладено розгляд справи на 21.02.2018.

Представники сторін в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, явку представника у судове засідання не забезпечив. Неподання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

01.11.2012 між Фондом комунального майна Сєвєродонецької міської ради (орендодавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Кликовим Євгеном Володимировичем (орендар, відповідач) укладено договір оренди нежилого приміщення №10, відповідно до п.1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення за адресою: м.Сєвєродонецьк, пр.Космонавтів, 18 а, інвентарний №10300525, загальною площею 108,3 кв.м, яке знаходиться на балансі Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради для здійснення підприємницької діяльності в галузі надання побутових послуг.

Вартість приміщення визначена відповідно до експертної оцінки складає 118288 грн 00 коп. (п.1.2 договору).

Право користування приміщенням орендарем настає одночасно з підписання цього договору та акту приймання - передачі вищезазначеного приміщення. Орендар передає орендодавцю приміщення протягом 5-ти днів з моменту припинення договору оренди. Приміщення вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийняття - передачі (п.п.2.1, 2.4 договору).

Відповідно до пп.3.2.6, 3.2.8 п.3.2 договору при намірі звільнити орендоване приміщення та припинити дію цього договору орендар попереджає про це орендаря не пізніше чим за 30 днів. При звільненні приміщення без письмового попередження, а також без складання Акту здачі приміщення у справному стані орендар несе повну матеріальну відповідальність за спричинення приміщення шкоди. При цьому орендар не звільняється від орендної плати до здачі приміщення за актом. Орендар самостійно вносить плату за землю в розмірі земельного податку на підставі розрахунку частки площі земельної ділянки та її грошової оцінки відповідно до чинного законодавства.

Орендна плата за нежиле приміщення визначається на підставі п.10 "Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Сєвєродонецька Луганської області", яка затверджена рішенням восьмої сесії міської ради 5-го скликання від 14.09.2006 №348 і встановлюється у розмірі 8 % від експертної оцінки цього приміщення (п.5.1 договору).

Орендна плата вноситься щоквартально не пізніше 10-го числа наступного за кварталом місяця на рахунок Фонду комунального майна. По закінченню строку дії цього договору орендна плата вноситься орендарем по день фактичної здачі приміщення за актом (п.п.5.4, 5.7 договору).

Орендар за несплату орендної плати у встановлений цим договором строк сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від місячної орендної плати за кожний день прострочення платежу (п.7.3 договору).

Цей договір діє з моменту підписання акту прийняття - передачі. Термін дії договору 2 роки 364 дні. Договір припиняється по закінченню строку, на який він був укладений (п.п.10.1, 10.4 договору).

01.11.2012 Фонд комунального майна Сєвєродонецької міської ради передав, а Фізична особа - підприємець Кликов Євген Володимирович прийняв нежитлове приміщення, загальною площею 108,3 кв.м, розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Космонавтів, 18 а, що підтверджується актом прийняття - передачі нежилого приміщення (а.с.17).

Рішенням Господарського суду Луганської області від 17.10.2017 у справі №913/582/17 за позовом керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради до Фізичної особи-підприємця Кликова Євгена Володимировича про повернення нежитлового приміщення загальною площею 108,3 кв.м, вартістю 118288 грн 00 коп., що знаходиться за адресою: проспект Космонавтів, б.18а, м.Сєвєродонецьк Луганської області, позовні вимоги задоволені повністю.

Відповідач рішення суду не виконав, нежиле приміщення за актом приймання-передачі не повернув.

Позивач на підставі п.5.7 договору нарахував відповідачеві орендну плату за 2-4 квартали 2016 року, 1-4 квартали 2017 року в розмірі 39895 грн 70 коп. та за прострочення внесення орендної плати - пеню за період з 11.07.2016 по 23.01.2018 у сумі 3983 грн 31 коп., за стягненням яких звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно з ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір №10 від 01.11.2012 є договором оренди комунального майна.

Частиною 1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно зі ст.29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Згідно з ч.ч.2-3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ст.795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

За умовами договору оренди нежитлового приміщення №10 від 01.11.2012 позивачем передано в оренду відповідачеві комунальне майно - нежиле приміщення за адресою: пр.Космонавтів, 18-а, м.Сєвєродонецьк Луганської області.

Згідно з п.5.7 договору оренди по закінченню строку дії цього договору орендна плата вноситься орендарем по день фактичної здачі приміщення за актом.

З огляду на положення ст.ст.653, 795 Цивільного кодексу України та умови договору оренди, суд приходить до висновку про те, що після закінчення або дострокового припинення договору нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акту приймання-передачі майна орендодавцю.

Правова позиція з вказаного питання викладена в постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 у справі №3/54гс12.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на день розгляду справи, приміщення, передане за договором оренди №10 від 01.11.2012, позивачеві в порушення умов договору та ст.795 Цивільного кодексу України не повернуто, з огляду на що Фонд комунального майна Сєвєродонецької міської ради мав право нараховувати Фізичній особі-підприємцю Кликову Євгену Володимировичу орендну плату за користування майном.

Відносно періоду нарахування орендної плати за 2-4 квартали 2016 року, 1-4 квартали 2017 року суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5.4 договору оренди орендна плата вноситься шоквартально не пізніше 10-го числа наступного за кварталом місяця на рахунок Фонду комунального майна.

В розрахунок заборгованості по сплаті орендної плати позивачем включено червень 2016 року.

Водночас, Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України (14.04.2014) та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Згідно зі ст.7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" скасовано на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністерстрів України №1275-р від 02.12.2015 затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м.Сєвєродонецьк.

Суд зазначає, що приміщення, яке передано відповідачеві за договором оренди, знаходилось в м.Сєвєродонецьку та перебувало в комунальній власності, тобто на нього поширюється дія Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Законом України №1365-VIII від 17.05.2016 "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування" ст.7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" викладено у такій редакції: "Скасувати суб'єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону".

Статтю 4 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" доповнено частиною четвертою такого змісту: "Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію". Закон України №1365-VIII від 17.05.2016 набрав чинності 08.06.2016.

Розпорядженням Кабінету Міністерстрів України №1085-р від 07.11.2014 затверджений перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, до якого м. Сєвєродонецьк не включено.

Враховуючи вищенаведене нарахування позивачем орендної плати за період з 01.06.2016 по 07.06.2016 (включно) здійснено в період дії заборони на її нарахування, встановленої ст.7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", з огляду на що суд приходить до висновку про безпідставність її нарахування.

Обґрунтованим суд вважає наступний розрахунок орендної плати за червень 2016 року:

1) 1855,23 (щомісячна орендна плата у 2016 році)/30 (кількість днів у червні 2016 року)=61,841 грн (орендна плата за 1 день);

2) 30 (кількість днів у червні 2016 року)-7 (кількість днів, за які нарахування не здійснюється в силу приписів ст.7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції")=23 (кількість днів, за які здійснюється нарахування орендної плати у червні 2016 року);

3) 61,841х23=1422 грн 34 коп. (орендна плата за червень 2016 року).

Судом також було перевірено розрахунок орендної плати за 3, 4 квартал 2016 року, за 2017 рік, наданий позивачем (а.с.48) та встановлено, що він зроблений правильно та є обгрунтованим.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за користування приміщенням, розташованим за адресою: пр.Космонавтів, 18-А, м.Сєвєродонецьк Луганської області, за період 2-4 квартал 2016 року та за 2017 рік підлягає задоволенню частково в сумі 39462 грн 81 коп.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 11.07.2016 по 23.01.2018 у сумі 3983 грн 31 коп. суд зазначає наступне.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.5.4 договору сторони встановили строки внесення орендної плати, які відповідачем не дотримані.

Відповідно до п.7.3 договору сторони передбачили, що, орендар за несплату орендної плати у встановлений цим договором строк сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від місячної орендної плати за кожний день прострочення платежу.

Судом було перевірено розрахунок пені, наданий позивачем (а.с.49) та встановлено, що він є неправильним, оскільки Фондом комунального майна Сєвєродонецької міської ради здійснено нарахування пені за несвоєчасне внесення орендної плати за червень 2016 року (за 2 квартал 2016 року), тобто за 30 днів, в той час як заборгованість сформувалась з 08.06.2016 по 30.06.2016 за 24 дні у сумі 1422 грн 34 коп., про що зазначено вище. Крім того, позивачем неправильно визначено розмір пені за інші місяці.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок пені, зроблений за допомогою програми "Законодавство":

Дата виникнення зобов'язанняСума заборгованості, грнПеріод нарахуванняКількість днів простроченняСума пені, грн11.07.2016 2 квартал 20161422,3411.07.2016-10.01.2017184212,7211.10.2016 3 квартал 20165565,6911.10.2016-10.04.2017182781,2811.01.2017 4 квартал 20165565,6911.01.2017-10.06.2017151624,5811.04.2017 1 квартал 20176405,1511.04.2017-10.10.2017 183811,7911.07.2017 2 квартал 20176653,7311.07.2017-10.01.2018184876,1111.10.2017 3 квартал 20176807,1311.10.2017-23.01.2018105537,6711.01.2018 4 квартал 20187043,0811.01.2018-23.01.20181372,75 Усього3916,90

З огляду на викладене, обґрунтованою є пеня за період з 11.07.2016 по 23.01.2018 в сумі 3916 грн 90 коп.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129, 165, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради до Фізичної особи - підприємця Кликова Євгена Володимировича задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кликова Євгена Володимировича, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради, бульвар дружби Народів, б.32, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 25372814, заборгованість з орендної плати в сумі 39462 грн 81 коп., пеню в сумі 3916 грн 90 коп., судовий збір у сумі 1581 грн 79 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.02.2018.

Суддя Т.В. Косенко