Рішення № 72413601, 23.02.2018, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№340/293/17

Провадження № 2/340/11/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2018 року Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

при секретарі судових засідань Фурманюк В.М.,

з участю позивача ОСОБА_2,

представника третьої особи Маротчак М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Верховина Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа: орган опіки та піклування - Верховинська районна державна адміністрація про позбавлення батьківських прав,-

в с т а н о в и в :

позивач звернулася до суду із позовними вимогами до відповідача ОСОБА_4, третьої особи,та згідно із заявою про зменшення позовних вимог від 20.07.2017, просить позбавити відповідача батьківських прав, відносно його неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнення судових витрат.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Однак, спільне життя не склалося і у вересні 2014 року вони розірвали шлюб, за рішенням суду дочка залишилася проживати з нею у будинку її батьків по АДРЕСА_1. З часу розірвання шлюбу, відповідач не приймає участі у вихованні та утриманні дитини, не спілкується з нею, не цікавиться її життям та не надає коштів на її утримання.А тому вважає позовні вимоги підставними.

Ухвалою суду від 22.06.2017 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні. З різних причин, розгляд справи відкладався. У зв'язку із припиненням 13.09.2017 повноважень судді Атаманюка Р.І., у відповідності до вимог ст. 11-1 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду було визначено суддю Бучинського А.Б. для розгляду зазначеної справи. Ухвалою суду від 15.09.2017 суддею Бучинським А.Б. дану цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі. Пояснила, що на час коли народила дитину, з відповідачем не проживала, так як пішла від нього проживати до своїх батьків. Дочку вона народила сама і самостійно займалася її вихованням. Коли дитині виповнилося 1 рік і 6 місяців, вона вийшла на роботу, а через два місяці примирилася з відповідачем та повернулася проживати до нього. Однак він її побив і вона з дочкою знову переїхали до своїх батьків, після чого подала на розлучення. Рішенням суду шлюб було розірвано, а також стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки, які він відповідач надав кілька разів, а потім припинив сплачувати такі. Відповідач не цікавиться дочкою, останній раз бачився з нею в 2015 році на її день народження, не відвідує її в садочку, не телефонує. Інколи приходив в стані алкогольного сп'яніння вночі, однак вона не підпускала його до дитини. На даний час вона створила нову сім'ю, а саме 14.02.2017 уклала шлюб із ОСОБА_5, спільно з яким виховує дитинуі дочка ОСОБА_6 вважає її теперішнього чоловіка батьком. За час, який судом було надано відповідачу для відновлення стосунків з дитиною, він жодного разу не прийшов та не відвідав дочку, а тому просить позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні 09.11.2017, висловлював свою позицію з приводу заявлених позовних вимог, вказав, що припинив бачитися з дитиною з того часу, як позивачка вдруге вийшла заміж. Однак він бажає спілкуватися з дочкою, відвідувати її, а тому просив суд надати йому строк для того щоб він міг відновити спілкування з дочкою та визначити дати побачень з нею. Судом було задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи строком на два місяці. В судове засідання 23.02.2018 відповідач ОСОБА_4 повторно не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе завершувати розгляд справи у його відсутності.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Верховинської районної державної адміністрації Маротчак М.Ю. в судовому засіданні відносно задоволення позовних вимог ОСОБА_2 не заперечила. Пояснила, що дане питання розглядалося на засіданні комісії органу опіки та піклування, де було встановлено, що відповідач не бере участі у вихованні дитини, не провідує її, матеріально не підтримує, не цікавиться навчанням та розвитком. Зазначила, що на даний час неповнолітня дочка проживає з матір'ю та її чоловіком ОСОБА_5, якого вважає батьком. А тому, органом опіки було винесено рішення від 22.08.2017 №8 про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Доповнила, що за час, на який судом відкладався розгляд справи, відповідач до служби у справах дітей із проханням визначення способів побачення і спілкування з дитиною не звертався.

Суд, заслухавши пояснення сторін, третьої особи, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони та інші учасники посилаються, позов задовольняє з таких підстав.

У відповідності до ч.2,3 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Крім цього, статтею 18 Конвенції про права дитини визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Статтею 59 Закону України «Про освіту», статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачені обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини, відповідно до яких батьки зобов'язані виховувати дітей в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати гідність дитини, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної середньої освіти та ін.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Крім цього, як роз'яснив у своїй постанові Пленум Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Згідно з свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_2, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Верховинського районного управління юстиції Івано-Франківської області (а.с.5), батьками неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 12.09.2014 (а.с.6-8) шлюб між сторонами було розірвано, неповнолітню дочку ОСОБА_6 за спільною згодою батьків залишено проживати з матір'ю ОСОБА_2 Також даним рішенням суду стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 у розмірі ? частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

Внаслідок укладення шлюбу із ОСОБА_5 14.02.2017, згідно із свідоцтвом про шлюб (а.с.20), позивач змінила дошлюбне прізвище «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2».

В судовому засіданні безспірно встановлено, що починаючи з 2014 року неповнолітня ОСОБА_6 проживає із матір'ю ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 та знаходиться на її матеріальному утриманні. Відповідач з дитиною не проживає.

Як вбачається із акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 24.02.2017 (а.с.25), довідки Верховинської селищної ради від 02.02.2017 про склад сім'ї (а.с.27), неповнолітня ОСОБА_6 проживає однією сім'єю із своєю матір'ю ОСОБА_2, яка самостійно займається вихованням дочки та забезпечує всім необхідним. З розрахунку по аліментах з гр.ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 станом на 01.02.2017 (а.с.24) борг по аліментах становив 6889,20 грн.

Згідно із характеристиками Верховинського ДНЗ «Сонечко»№11 та №12 від 09.02.2017 виданими на позивачку ОСОБА_2 та дитину ОСОБА_6 (а.с.21, 22), вихованням неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 займається мати ОСОБА_2, яка за місцем роботи характеризується позитивно, працює на посаді вихователя у Верховинському ДНЗ «Сонечко», відповідально відноситься до своїх посадових обов'язків, користується авторитетом як серед колег так і серед батьків.

Допитана в судовому засіданні, в якості свідка ОСОБА_9 пояснила, що вона являється матір'ю позивачки. Їй відомо, що починаючи з 2014 року дитина постійно проживає з її дочкою, рідний батько не цікавиться дитиною, матеріальної допомоги не надає, не провідує її в садочку. Вказала, що теперішнього чоловіка ОСОБА_2 дитина називає батьком, а про біологічного батька ніколи не згадує.

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що являється сестрою ОСОБА_2 і їй відомо, що відповідач не цікавиться дитиною, не відвідує її, не надає коштів на її утримання. Дитина проживає з матір'ю та знаходиться на її утриманні.

Свідок ОСОБА_11 суду показала, що вона являється колегою по роботі ОСОБА_2, працює в садочку вихователем у групі, яку відвідує дитина ОСОБА_6 і за весь час не бачила, щоб біологічний батько дитини приходив до неї або цікавився нею, дитина про нього ніколи не згадує.

Крім цього, з висновку органу опіки та піклування оформленого у формі рішення засідання комісії з питань захисту прав дитини Верховинської районної державної адміністрації від 22.08.2017 за №8 (а.с.58) вбачається, що ОСОБА_4 не приймає участі у вихованні дитини, матеріально її не забезпечує, не цікавиться фізичним, духовним та культурним розвитком дочки, аліменти своєчасно не сплачує. А тому орган опіки та піклування прийшов до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 стосовно малолітньої дочки, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З врахуванням наведеного, оскільки відповідач ОСОБА_4 з 2014 року ухилявся від виконання своїх обов'язків по вихованню та матеріальному забезпеченню малолітньої ОСОБА_6, за час який йому надавався судом для визначення способу його участі у вихованні дочки, не цікавився дитиною, не проявляв інтересу до стану здоров'я, не цікавився її фізичним, моральним і духовним розвитком, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для позбавлення його батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_6, а тому позовні вимог слід задовольнити.

Крім цього, за правилами частин 2 та 3 статті 166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Однак, як встановлено судом, на підставі рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 12.09.2014 з відповідача на користь позивача вже стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 у розмірі ? частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення дитиною повноліття, а тому немає необхідності стягувати їх знову.

Задовольняючи позовні вимоги, слід вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог ст.141 ЦПК України. Також, слід повернути ОСОБА_2 зайво сплачений судовий збір при зверненні до суду в сумі 640,00 грн.

Керуючись ст.ст.11-13, 81, 141, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно його неповнолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 640 гривень 00 (шістсот сорок гривень нуль копійок).

Повернути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жительці АДРЕСА_1 зайво сплачену суму судового збору на рахунок 31215206700056, МФО 37638341, ЄДРПОУ 836014, отримувач: УК у Верховинському районі в розмірі 640 гривень 00 копійок, сплаченого згідно з квитанцією ПАТ КБ "ПриватБанк" № 0.0.775995385.1 від 30.05.2017 за подання нею позовної заяви.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Верховинський районний суд Івано-Франківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 26.02.2018.

Суддя А.Б. Бучинський