Ухвала суду № 72413115, 23.02.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/1618/18

1-кс/296/764/18

УХВАЛА

Іменем України

23 лютого 2018 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира Сингаївський О.П., за участі секретаря Галіцької А.М., розглянув клопотання слідчого СУ ГУ НП в Житомирській області Яскажук І.І., погодженого прокурором відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №12016240090000076, про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні СУ ГУНП у Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12016240090000076 від 10.05.2017 на підставі повідомлення представника засновників ТОВ ІВК «Агроцукор» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про привласнення в особливо великих розмірах майна вказаного товариства - директором ОСОБА_4 шляхом зловживання своїм службовим становищем, його легалізації та вчинення дії, що призвело до стійкої фінансової неспроможності зазначеного товариства.

До слідчого судді звернувся слідчий з клопотанням, в якому просить: накласти арешт на прості іменні акції емітента ПРАТ „Теофіпольський цукровий завод", що перебувають у бездокументарній формі в загальній кількості 9 566 722 (23,9451%) акції вартістю 2 391 680 гривень, власником яких наданий час є ТОВ «Компанія з управління активами «Профіт» (ЄДРПОУ 32733820) в кількості 3995270, зберігачем яких є ТОВ «ФІНАСТА» (ЄДРПОУ 34762675), ТОВ «ФІРМА «ПЛУТОН» (ЄДРПОУ 23244101) в кількості 8751631, зберігачем яких є ТОВ «Фондова компанія «Цент-Інвест» (ЄДРПОУ 21653380), ОСОБА_4 в кількості 7153277, зберігачем яких є ПАТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570).

В обґрунтування клопотання слідчим вказано, що 10.03.2000 ОСОБА_2, ОСОБА_3, Лейві та інші фізичні та юридичні особи засновуючи ТОВ ІВК «Агроцукор» внесли до його статутного фонду прості іменні акцій ПАТ (ВАТ) «Теофіпольський цукровий завод» в загальній кількості 9 566 722 (23,9451%) вартістю 2 391 680 грн.

01.04.2000 рішенням загальних зборів ТОВ ЇВК „Агроцукор" ОСОБА_4 обрано директором товариства.

05.07.2004 повторно рішенням загальних зборів ТОВ ІВК „Агроцукор" директором товариства обрано ОСОБА_4 та укладено з ним контракт на управління, в якому прописано його дію до 15.02.2008.

16.02.2008 ОСОБА_4 розіслав повідомлення в державні установи про його звільнення 15.02.2008 з посади директора ТОВ ІВК „Агроцукор", у зв'язку з інвалідністю, погіршенням стану здоров'я та закінченням строку дії контракту.

У березні 2009 року ОСОБА_5 від імені ТОВ ІВК „Агроцукор", без належних на те повноважень, використовуючи доручення періоду керівництва ОСОБА_4, від 24.12.2007 №2, підписавши договори про продаж цінних паперів, на умовах розрахунку негарантованими простими векселями, який в подальшому до оплати не пред'являвся тобто безоплатно, незаконно відчужив 23,9451%) цінних паперів емітента ПАТ (ВАТ) „Теофіпольський цукровий завод", які перебували у власності ТОВІВК „Агроцукор", на користь ТОВ „ЛАН" в кількості 10,1527% та на користь ТОВ „ТУРІВКА" в кількості 13,7924%. Таким чином, з урахуванням попередніх акцій, ТОВ „ЛАН" стало володіти 24,9032%) акцій та з урахуванням попередніх акцій, ТОВ „Турівка" стало володіти 24,7951%) акцій.

У ході розслідування виявлено копії договорів купівлі-продажу ОСОБА_5 майна ТОВ ІВК „Агроцукор" - цінних паперів ПАТ „Теофіпольський цукровий завод", в яких не зазначено дату укладення, а лише зазначено „березень 2009 року", доручення на підставі якого проведено реалізацію цінних паперів не знайдено.

Таким чином, станом на 24.12.2007 директором ТОВ ІВК „Агроцукор" був ОСОБА_4, якому відповідно до Статуту та контракту доручено в межах визначених повноважень представляти підприємство та передоручати ряд повноважень шляхом надання довіреностей.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦК України строк довіреності, виданої у порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана.

Відповідно до ч. 2 ст. 248 ЦК України з припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення.

Отже, оскільки повноваження ОСОБА_4 діяли до 15.02.2008 тому і всі видані ним довіреності в порядку передоручення повноважень, втрачали чинність 15.02.2008.

Із зазначених причин продаж акцій, який відбувся в березні 2 є незаконним.

В подальшому ряд осіб, шляхом легалізації, отримали зазначені цінні папери у володіння та користування, що реалізовують до цього часу через корпоративні права в статутних капіталах пов’язаних між собою товариств.

Так, ОСОБА_6 реалізовує володіння та користування цінними паперами через представництво в ТОВ «Torrinford Trade LLP», яке являється кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ЛАН».

ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 реалізовують володіння та користування через у складі учасників ТОВ «ЛАН», яке являється єдиним учасником ТОВ «ТУРІВКА». ОСОБА_5 реалізовує володіння та користування через участь у складі учасників ТОВ «АГРАРНЕ ТОВАРИСТВО», засновником якого являється ТОВ «ЛАН».

Як наслідок, зазначені дії призвели до стійкої фінансової ТОВ ІВК «Агроцукор», позбавили потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 реалізувати свої корпоративні права на отримання частки прибутку (дивідендів), активів у разі ліквідації, а також інших правомочностей, передбачених законом та статутним цього товариства.

За вказаних вище обставин акції, які були незаконно отримані, неодноразово змінювали своїх власників.

Так, за даними інформаційного ресурсу „smida" державної установи „Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України" (далі - SMIDA):

- у першому кварталі 2011 року ТОВ „ЛАН" та ТОВ „ТУРІВКА" відчужує зазначені акції на користь ТДВ „Страхова компанія "Гамайун", яка почала володіти 23,9451% акцій та ТОВ «Україна 2001», яка почала володіти 24,9% акцій номінальною вартістю 2487053 грн., при цьому, після відчуження в ТОВ «Лан» пакет акцій зменшився до 0 штук, а в ТОВ «Турівка» до 0,8532%;

- у другому кварталі 2011 року ТДВ „Страхова компанія "Гамайун" та ТОВ «Турівка» продали належні їм акції ТОВ «Компанія з управління активами «Профіт», яке почало володіти 24,7984% акцій номінальною вартістю 2476905,50 грн.

- у 2017 році ТОВ «Україна 2001» свій пакет акцій реалізувало фізичним особам.

Таким чином, на даний час 23,9451% акцій ПАТ (ВАТ) „Теофіпольський цукровий завод", які належали ТОВ ІВК „Агроцукор", і які були незаконно реалізовані, частково знаходяться у фізичної особи, частково в ТОВ «КУА «ПРОФІТ», частково у ТОВ «Фірма «ПЛУТОН».

Як наслідок, зазначені дії призвели до стійкої фінансової неспроможності ТОВ ІВК „Агроцукор", позбавили ОСОБА_3 та його батька ОСОБА_2 можливості реалізувати свої корпоративні права на отримання частки прибутку (дивідендів), активів у разі ліквідації, а також інших прав, передбачених законом та статутними документами цього товариства.

Таким чином, 23,9451% акцій ПАТ (ВАТ), а на даний час ПРАТ „Теофіпольський цукровий завод" є об'єктом кримінально протиправних дій, з яких 4,48% належать ОСОБА_3 та 8,74% належать ОСОБА_2 на праві власності.

Таким чином, 23,9451% акцій ПАТ (ВАТ), а на даний час ПРАТ „Теофіпольський цукровий завод" є речовими доказами, оскільки є об'єктом кримінально протиправних дій, містять в собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Не накладення арешту на акції ПРАТ „Теофіпольський цукровий завод", може призвести до їх подальшого відчуження, незаконного використання, зникнення та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідча у судове засідання не з’явилася, подала заяву про розгляд клопотання за її відсутності

Дослідивши матеріали клопотання та оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення його по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий суддя вважає доведеним, що прості іменні акції емітента ПРАТ „Теофіпольський цукровий завод", підпадають під критерії ст.98 КПК України, а арешт вказаного майна необхідний для забезпечення збереження речових доказів, адже у разі не накладення арешту на дані акції, існують ризики відчуження їх третім особам з метою знищення слідів вчинення кримінального правопорушення.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна.

Керуючись ст.ст. 131-132, 170-173, 371-372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СУ ГУ НП в Житомирській області Яскажук І.І. – задовольнити.

Накласти арешт на прості іменні акції емітента ПРАТ „Теофіпольський цукровий завод", що перебувають у бездокументарній формі в загальній кількості 9 566 722 (23,9451%) акції вартістю 2 391 680 гривень, власником яких наданий час є ТОВ «Компанія з управління активами «Профіт» (ЄДРПОУ 32733820) в кількості 3995270, зберігачем яких є ТОВ «ФІНАСТА» (ЄДРПОУ 34762675), ТОВ «ФІРМА «ПЛУТОН» (ЄДРПОУ 23244101) в кількості 8751631, зберігачем яких є ТОВ «Фондова компанія «Цент-Інвест» (ЄДРПОУ 21653380), ОСОБА_4 в кількості 7153277, зберігачем яких є ПАТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570).

Підозрюваний, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження-судом.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим СУ ГУ НП в Житомирській області Яскажук І.І.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом п’яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя О. П. Сингаївський