Постанова № 7241304, 25.12.2009, Луганський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 грудня 2009 року Справа № 2а-28666/09/1270

Категорія № 6.6.4

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Качуріної Л.С.,

при секретарі: Смішливій І.М.

за участю представника прокурора: не зявився

в присутності сторін:

представники позивача - Акіменко Б.В., Вербицька В.А.

представник відповідача Остяк М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу, шляхом звернення стягнення на активи,-

В С Т А Н О В И В:

11 грудня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу, шляхом звернення стягнення на активи.

У позовній заяві позивач просив суд стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» податковий борг у сумі 55449505,13 грн., шляхом звернення стягнення на активи.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що Державне підприємство „Луганськвугілля" зареєстроване управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради від 09.04.2003 року за № 25370169Ю004325б. До Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач внесений 14.04.2003 року. з присвоєнням ідентифікаційного коду 32473323, про що видана довідка №32910.

Станом на 01.11.2009 року у Державного підприємства «Луганськвугілля» утворився податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 82 404 843,23 грн. (в тому числі сума основного платежу 78 651 479,66 грн.; пеня - 3 753 363,54 грн.)

До теперішнього часу вказана сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

Представник прокурора у судове засідання не зявився, про час, дату та місце слухання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не доповів.

Представник позивача під час судового засідання позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач під час судового засідання визнав позовні вимоги в повному обсязі, про що надав суду письмову заяву.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство „Луганськвугілля" зареєстроване управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради від 09.04.2003 року за № 25370169Ю004325б. До Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач внесений 14.04.2003 року. з присвоєнням ідентифікаційного коду 32473323, про що видана довідка №32910.

Державне підприємство „Луганськвугілля" взято на податковий облік до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську 06.06.2003 року, про що видана довідка №13. Крім того, Державне підприємство „Луганськвугілля" зареєстровано платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво №16033049 від 24.06.2003 року.

Державне підприємство „Луганськвугілля" узгодило податкові зобов'язання з податку на додану вартість, подавши до СДПІ податкові декларації з ПДВ, а саме:

- декларація з ПДВ №12242 від 20.11.2008 року на суму 7416184,00 грн.;

- декларація з ПДВ №13045 від 20.12.2008 року на сумуі725104,00 грн.;

- декларація з ПДВ №14115 від 20.01.2009 року на суму 9293420,00грн.;

- декларація з ПДВ №1678 від 19.02.2009 року на суму 2854742,00 грн.;

- декларація з ПДВ №2524 від 19.03.2009 року на суму 3912166,00грн.;

- декларація з ПДВ №3347 від 17.04.2009 року на суму 2898374,00грн.;

- декларація з ПДВ №5389 від 20.05.2009 року на суму 3809348.00грн.;

- декларація з ПДВ №6916 від 22.06.2009 року на суму 7712866,00грн.;

- декларація з ПДВ №8051 від 20.07.2009 року на суму 2273379,00грн.;

- декларація з ПДВ №9569 від 20.08.2009 року на суму 6055080,00грн.;

- уточнюючий розрахунок к декларації з ПДВ №10012 від 14.09.2009 року на суму 47077,00грн.;

- уточнюючий розрахунок к декларації з ПДВ № 10013 від 14.09.2009 року на суму 39154,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок к декларації з ПДВ №10014 від 14.09.2009 року на суму 175579,00 грн.;

- декларація з ПДВ №10194 від 18.09.2009 року на суму 6520688,00грн.;

- декларація з ПДВ №10927 від 20.10.2009 року на суму 8004678,00грн.;

- уточнюючий розрахунок к декларації з ПДВ № 12403 від 19.11.2009 року на суму 37566,00 грн.

Також Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську за несвоєчасну сплату податку на додану вартість на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 ДП «Луганськвугілля» були нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 7 760 579,99 грн., а саме:

- податковим повідомленням - рішенням форми „Ш" № 0000978012/0 від 17.10.2008 року на суму 1 698 790,04 грн.;

- податковим повідомленням - рішенням форми „ПІ" № 0001078012/0 від 03.12.2008 року на суму 2 576 795,49 грн.;

- податковим повідомленням - рішенням форми „Ш" № 0000918012/0 від 20.08.2008 року на суму 1 643 303,72 грн.;

- податковим повідомленням - рішенням форми „Ш" № 0001228012/0 від 08.12.2008 року на суму 1 841 690,74 грн..

Станом на 01.11.2009 року у Державного підприємства «Луганськвугілля» утворився податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 82 404 843,23 грн. (в тому числі сума основного платежу 78 651 479,66 грн.; пеня - 3 753 363,54 грн.), з якої позивач просив стягнути 55449505,13 грн.

Враховуючи наявність податкового боргу з податку на додану вартість, у відповідності до ст.8 Закону №2181, рухоме майно і майнові права ДП „Луганськвугілля" були передані у податкову заставу, термін дії якої до 04.09.2013 року, що підтверджується витягом №23005823 від 26.03.09 року. з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

З метою погашення податкового боргу на юридичну адресу відповідача було направлено поштою першу податкову вимогу № 1/16 від 30.07.2003 року та другу податкову вимогу № 2/22 від 05.09.2003 року податкового боргу на суму 23 723 670,55 грн.

До теперішнього часу сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 статті 136 КАС України встановлено, що судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст. 112 КАС України, у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування ” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону, податкове зобов'язання (зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки визначені цим Законом або іншими законами України), самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту пп.5.2.1. п.5 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181- III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 Закону України №2181, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 вказаного пункту.

Згідно п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181 (далі Закон № 2181) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання протягом десяти, календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Відповідно до п.п 5.4.1 .п. 5.4. узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно п.п. 16.1Л. п. 16.1 ст. 16 Закону України №2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Підпунктом 16.3.3. вказаної статі передбачено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Згідно п.п. 16.4.1. п. 16.1 ст. 16 Закону України №2181 пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктом 11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні ” зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Активами платника податків за змістом п.1.7 ст.1 Закону № 2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до пп. б) п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України №2181-111 до переліку активів, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу - це активи, які належать на правах власності іншим особам та перебувають у розпорядженні або користуванні платника податків

У відповідності з п.11.1. ст.11 Закону України №2181-ІІІ - у випадку, якщо платник податків, який знаходиться в комунальної власності не погашає суму податкового боргу в строки, встановлені дійсним Законом, податковий орган здійснює заходи відносно продажу активів такого платника податків, які не входить до складу цілісного майнового комплексу, який забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

З наведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу, шляхом звернення стягнення на активи задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 324733223, адреса: м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1в) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 55449505,13 грн., шляхом звернення стягнення на активи.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СУДДЯ