Ухвала суду № 72411601, 23.02.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1785/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Монич О.В., розглянувши скаргу ТОВ «Юридична фірма - МС» на невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви,-

ВСТАНОВИВ:

10.02.2018 р. до Ужгородського міськрайонного суду звернувся директор ТОВ «Юридична фірма - МС» ОСОБА_1 із скаргою на невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви.

Скарга вмотивована тим, що ТОВ «Юридична фірма - МС» звернулося Ужгородської місцевої прокуратури із заявою про кримінальне правопорушення. Станом на 21.02.2018 р відомості викладені в заяві про кримінальне правопорушення до ЄРДР не внесені.

На підставі вищенаведеного скаржник просить слідчого суддю зобов'язати слідчого, прокурора чи посадових осіб Ужгородської місцевої прокуратури внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Переглянувши скаргу ТОВ «Юридична фірма - МС» слідчий суддя приходить до переконання про необхідність таку скаргу повернути скаржнику з наступних підстав.

Згідно ст. 60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. Заявник має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію.

У відповідності до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Статтею 58 КПК України передбачено, що потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; 2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; 3) довіреністю - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою. Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Заявник - це особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення, але це кримінальне правопорушення скоєно не стосовно неї, а іншої особи. Основним критерієм розмежування заявника від потерпілого є фактор заподіяння моральної, фізичної або майнової шкоди. Така шкода заподіюється виключно потерпілій стороні.

Такі заяви можуть подавати як представник юридичної особи, так і фізична особа, але вони повинні стосуватися вчинення кримінального правопорушення не стосовно їх, а інших юридичних або фізичних осіб. Заявник може звернутися із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, про будь-які факти кримінального правопорушення, крім викладених у гл. 36 КПК (Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).

Так, в матеріалах справи відсутня заява про звернення до Ужгородської місцевої прокуратури про вчинення кримінального правопорушення, що позбавляє суд встановити, коли саме особа звернулася до Ужгородської місцевої прокуратури та хто саме звернувся із такою завою.

Також відсутність заяви, про яку вказує скаржник позбавляє можливості встановити, чи були допущені порушення працівниками Ужгородської місцевої прокуратури, щодо порядку внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а також чи не порушено скаржником строк звернення до суду з вищевказаною скаргою.

Крім цього, скарга була подана до Ужгородського міськрайонного суду шляхом надіслання тексту скарги електронною поштою.

Суд не заперечує наявність у особи права на звернення до суду шляхом подання позовної заяви в електронному вигляді, проте вважає за необхідне наголосити на тому, що порядок звернення до суду, зокрема засобами електронного зв'язку, має визначений порядок.

Так, у відповідності до приписів Закону України "Про електронний цифровий підпис", Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", наказу Державної судової адміністрації України від 31 травня 2013 року № 72 «Про реалізацію проекту щодо обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу» передбачено окремий порядок подання позовної заяви, апеляційної скарги або інших клопотань та заяв в електронному вигляді. Особа, що бажає звернутись до суду з заявою в електронному вигляді повинна пройти процедури реєстрації на відповідному електронному ресурсі. Підписується позовна заява позивачем або представником позивача із застосуванням електронно-цифрового підпису та зазначенням дати її подання.

Згідно до положень ст.1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Частиною першою статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що електронний документ має силу оригіналу документу за наявності електронного цифрового підпису автора.

Проте скарга надіслана електронною поштою за відсутності цифрового підпису заявника, а тому вважається такою, що не підписана заявником.

На підставі наведеного слідчий суддя приходить до висновку, що подану скаргу слід повернути скаржнику на підставі п.1 ч.2 ст.304 КПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, КПК України, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ТОВ «Юридична фірма - МС» на невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви - повернути скаржнику.

Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На ухвалу протягом п'яти днів з дня отримання її копії може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду Монич О.В.