Рішення № 72411382, 06.02.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5794/17

№ 2/183/918/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2018 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.

секретаря Дем'яненка Р.К.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_3. Шлюб між подружжям було розірвано в березні 2014 року, їх спільна дочка мешкає з матір'ю. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду від 02.12.2013 року з нього на користь матері дитини, на утримання дочки ОСОБА_3, стягнуті аліменти у розмірі 1/3 частини від його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення нею повноліття. Відповідач пред'явила до виконання виконавчий лист, на підставі якого Індустріальним ВДВС м. Дніпра було відкрито виконавче провадження та винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату позивача, за місцем його працевлаштуванням, а саме ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод». Позивач зазначає, що добросовісно виконує рішення суду, сплачує аліменти відповідачу на утримання дочки у визначеному судом розмірі. Однак на теперішній час його сімейний стан змінився. 16.04.2016 року позивач зареєстрував шлюб ОСОБА_5, з якою проживають однією родиною в квартирі дружини, спільно виховують сина дружини від першого шлюбу ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який за станом здоров'я потребує постійного лікування. Крім того позивач зазначає, що також змінилося і його матеріальне становище, оскільки 06.12.2007 року отримав в банку споживчий кредит на суму 30 тисяч доларів США, що на день укладення складало 151 500,00 грн., проте на сьогоднішній день ця сума значно змінилася і йому дуже скрутно сплачувати всі його фінансові зобов'язання. Посилаючись на те, що з моменту винесення рішення до сьогоднішнього дня змінився, як сімейний та і матеріальний платника аліментів, він на даний час не має можливості сплачувати аліменти у розмірі 1/3 частини від його заробітку (доходу) щомісяця, тому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються на утримання дочки ОСОБА_3, з 1/3 частини до 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісяця.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просить задовольнити у повному обсязі, пояснивши, що на даний час склалася така ситуація, при якій він не має можливості сплачувати аліменти у визначеному раніше судом розмірі, тому задля забезпечення свого нормального існування, просить зменшити розмір аліментів, що стягуються на утримання старшої дитини. Крім того, позивач надав пояснення про те, що іншої допомоги, крім аліментів, своїй дитині не надає, про її стан здоров'я він не обізнаний, які не обізнаний про майновий стан отримувача аліментів, його звернення до суду з цим позовом здебільшого обумовлено необхідність надання матеріальної допомоги ОСОБА_6, який страждає на хронічне тяжке захворювання.

Представник відповідача ОСОБА_7 та відповідач в судовому засіданні позов визнали, у вступному слові надали пояснення про те, що з моменту винесення рішення і до цього часу малолітня дитина проживає з матір'ю, яка також працює, отримує постійний дохід, не має власного житла. У відзиві на позов відповідач звернула увагу суду на ту обставину, що позивачем не надано належних доказів, що неповнолітня дитина другої дружини має будь-які вади здоров'я, потребує лікування, яке оплачує ОСОБА_1 позивач має у власності дві квартири, на момент винесення рішення про стягнення аліментів, позивач мав зобов'язання фінансового характеру щодо сплати кредиту.

Ухвалою суду від 07 грудня 2017 року відкрите провадження по справі.

Справа у відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII розглянута за правилами чинного ЦПК України з урахуванням вимог до заяви, в редакції ЦПК України, що діяли до набрання чинності Законом України № 2147-VIII.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2013 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнуті аліменти у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення нею повноліття, починаючи з 23 серпня 2013 року (а.с. 5).

У відповідності до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.

Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує зокрема: стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.

В п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.

При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів, а не зобов'язаний це зробити, як наполягав на тому позивач, вважаючи, що закон визначає чіткий розмір аліментів і не може бути більшим, ніж ? частка на одну дитину.

Частиною 1 ст. 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування.

Подані позивачем докази, у своїй сукупності, не дають суду достатніх підстав вважати, що з моменту винесення рішення про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки, у нього як у платника аліментів, суттєво змінилося матеріальне становище.

Так, при винесенні рішення Новомосковським міськрайонним судом в 2013 році позивач мав кредитні зобов'язання з фінансовою установою, як і мав прострочення по платежам, про що свідчить довідка (а.с. 14-22). У власності ОСОБА_1 перебуває дві квартири, розташовані в м.Новомосковську, про що свідчить інформаційна довідка, подана в належний спосіб відповідачем (а.с. 36-38). Позивач працює, має постійне місце роботи (а.с. 11), його заробітна плата за останні шість місяців перед зверненням до суду збільшувалася.

Суд бере до уваги, що з моменту винесення рішення про стягнення аліментів змінився сімейний стан позивача, останній 16.04.2016 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 (а.с. 9), з якою проживає в м.Дніпрі (а.с. 13).

Подане позивачем посвідчення, видане дитині-інваліду, у сукупності з іншими доказами, не може бути розцінене, як доказ зміни майнового стану позивача, яке впливає на неможливість сплати аліментів, на утримання дитини, визначених судом.

Доказів зміни стану здоров'я платником аліментів суду не надавалося.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про недоведеність позову, що є підставою для відмови у його задоволенні.

Крім того, у відповідності до п.1 ч.1 ст. 141 ЦПК України, з позивача на користь держави належить стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76, 80, 81, 89, 141, 223, 263, 265 ЦПК України, ч.1 ст. 192 СК України, суд,-

в и р і ш и в:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 704грн., 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд в тридцяти денний термін з дня його проголошення.

Суддя Сорока О.В.