Ухвала суду № 72410201, 23.02.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа №201/1083/18

Провадження № 1-кс/201/1889/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2018 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого слідчого судді Трещова В.В., при секретарі Бережній О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі клопотання директора приватного підприємства «Волліс» ОСОБА_1 про скасування арешту майна, -

встановив:

Директор ПП «Волліс» ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним клопотанням, в якому просила скасувати накладений на виконання ухвали Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 12 березня 2015 року № 201/3934/15-к (провадження № 2-кс/201/2477/2015) арешт з грошових коштів, які знаходяться або можуть надійти, на рахунки № 26003050501515, № 26050050501416, відкриті ПП «Волліс» (код ЄДРПОУ 33516053) в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299).

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що на даний час кримінальне провадження, в межах якого був накладений арешт на рахунки ПП «Воліліс», закрите.

Заявником надано заяву про розгляд даного клопотання без її участі, просила клопотання задовольнити з підстав у ньому викладених.

Від старшого слідчого з ОВС ВРКП СУ ФРДФС у Дніпропетровській області Кириченка Є.В. до суду надійшла заява про розгляд клопотання про скасування арешту майна за його відсутності, проти задоволення клопотання не заперечував, оскільки відповідне кримінальне провадження на даний час закрито.

Суд, дослідивши доводи клопотання, співставивши їх з фактичними даними, які містяться в наданих матеріалах з вимогами кримінального процесуального закону, приходить до наступного.

Судом встановлено, що на підставі ухвали Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 12 березня 2015 року № 201/3934/15-к (провадження № 2-кс/201/2477/2015), постановленою за наслідками розгляду клопотання слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області Зайцева В.А., погодженого з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Казанцевим С.А., про арешт грошових коштів у кримінальному провадженні №32015040000000021 від 23.02.2015 року, був накладений арешт на грошові кошти, які знаходяться та можуть надійти на рахунки №26003050501515; №26050050501416 відкриті ПП «Волліс» (код ЄДРПОУ 33516053) в ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299).

Ухвалою Жовтневого районного суду від 06 жовтня 2017 року у зв'язку із закінченням строків давності було закрите кримінальне провадженням №32015040000000021 від 23.02.2015 року.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації.

Відповідно до ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб'єктів указаного у ст.170 КПК України.

Відповідно до цієї норми така заборона стосується підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру. Крім того, арешт може бути накладено за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

При цьому у рішеннях у справах «Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» судом указано про те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів, або інформації, які повинні задовольнити об'єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися на голе припущення, і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Вирішуючи вимоги заявника по суті, суд приходить до висновку про те, що оскільки кримінальне провадження, в межах досудового розслідування якого був накладений арешт на належні заявнику грошові кошти, що знаходяться на відповідних банківських рахунках, на час розгляду судом даного клопотання закрите, то вищезазначене майно повинно бути звільнено з-під арешту.

З урахуванням вищезазначеного, приймаючи до уваги відсутність підстав для подальшого арешту майна заявника, суд приходить до висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню в частині скасування арешту.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у разі скасування арешту.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 173, 174, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт з грошових коштів, які знаходяться та можуть надійти, на рахунки №26003050501515; №26050050501416 відкриті ПП «Волліс» (код ЄДРПОУ 33516053) в ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), який був накладений на виконання ухвали Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 12 березня 2015 року у справі №201/3934/15-к (провадження № 2-кс/201/2477/2015).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: слідчий суддя В.В. Трещов