Ухвала суду № 72410026, 22.02.2018, Мар'їнський районний суд Донецької області

237/689/18

2-з/237/9/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.18 м. Курахове

Марїнський районний суд Донецької області у складі суду:

головуючого судді Приходько В.А.

при секретарі Шавкун Т.Г..,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Марїнського районного суду Донецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.

20.02.2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Заява мотивована тим, що позивач у разі задоволення позовних вимог має підстави вважати, що наявна загроза передання майна відповідача у оренду, що ускладнить виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Пунктом 4 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки єдиним можливим засобом погасити борг та єдиною власністю, що перебуває у володінні відповідача є земельна ділянка та погоджується з доводами позивача, що передача земельної ділянки у оренду третім особам може утруднити виконання можливого рішення про задоволення позову.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання майбутнього рішення по справі.

При цьому, забезпечення позову спрямовано, перше за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Таким чином, у звязку з тим, що єдиним майном яким може бути забезпечено виконання позову є земельна ділянка, з метою уникнення подальшого цивільно-правового обороту майна, суд дійшов висновку про можливість забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме заборонити укладати договори оренди земельної ділянки.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149 153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборонити вчиняти певні дії відповідачем ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, до винесення рішення судом по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення суми боргу, а саме заборонити укладати договори оренди земельної ділянки площею 9,53 гектарів, розташованої на території Новоукраїнської сільської ради, кадастровий номер 1423385800:06:000:0379, яка згідно державного акту на право власності на землю серії IV-ДН № 147897 належить ОСОБА_2 на підставі рішення Новоукраїнської сільської ради народних депутатів від 21.02.2001 року № 13.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали не припиняє її виконання.

Суддя В.А. Приходько

Дата документу 22.02.2018