Ухвала суду № 72409698, 26.02.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№ 263/1257/18

№ 2/263/990/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Центральної районної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2018р. позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_3 про позбавлення останнього батьківських прав відносно ОСОБА_4, 20.10.2010р.н.

05 лютого 2018 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області направлявся відповідний запит щодо реєстрації місця проживання відповідача.

23 лютого 2018 року на адресу суду надійшла відповідь з відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Маріупольської міської ради, відповідно до якої ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що знаходиться у межах територіальної підсудності суду.

Відповідно до п. 2, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Таким чином, на виконання норм п. 2, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачці слід уточнити позов, зазначивши: реєстраційні номери облікових карток платників податків (свій та відповідача ОСОБА_3І.), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – третьої особи у справі, адреси їх місцезнаходження, відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти - для всіх сторін; підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Позивачкою заявлено клопотання, в якому вона просила суд звільнити її від сплати судового збору, оскільки вона є внутрішньо переміщеною особою та має на утриманні неповнолітню дитину.

При розгляді клопотання суддя зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, всупереч вищевказаній нормі закону, позивачкою не надано до суду жодного доказу, на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, а відтак заявлене клопотання не підлягає задоволенню. При цьому з матеріалів позову вбачається, що позивачка отримує допомогу переміщеній особі на проживання.

Відповідно до п. 1.1. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви фізичною особою або фізичною особою-підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 704,80 гривень.

З огляду на викладене позивачці слід сплатити судовий збір у розмірі 704,80 гривень та надати до суду підтверджуючий платіжний документ.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, подану позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачці строк для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Центральної районної адміністрації, про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.

Надати позивачці термін для усунення вказаних недоліків у відповідності до ч. 2 ст. 185 ЦПК України протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз'яснити позивачці, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута їй.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М.Томілін