Ухвала суду № 72408231, 22.02.2018, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1434/16-ц

6/132/27/18

Ухвала

Іменем України

22 лютого 2018 року

Калинівський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого – судді Сєліна Є.В.,

при секретарі судового засідання – Кулик Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області подання головного державного виконавця Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа,

ВСТАНОВИВ:

13.02.2018р. до суду звернувся головний державний виконавець Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_1 із вказаним поданням, де просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2, 17.08.1983р. народження, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, до виконання зобов’язань, покладених згідно виконавчого листа № 132/1434/16-ц від 20.10.2016р. В обґрунтування цієї вимоги зазначає, що на виконанні Калинівського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області знаходиться виконавче провадження № 53694611 за виконавчим листом № 132/1434/16-ц від 20.10.2016р., за яким з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 08.12.2016р. було стягнуто 11683,92грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1378грн. За вказаним виконавчим документом, державним виконавцем 04.04.2017р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов’язано подати декларацію про доходи та майно, попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Постанову на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено. Під час виконання судового рішення встановлено, що майно належне боржнику на праві власності відсутнє. Оскільки судове рішення не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, головний державний виконавець просить задовольнити подання.

Відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України, розгляд подання здійснено без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб.

Державний виконавець будучи повідомленим про час та місце розгляду справи до суду не з’явився, а тому суд, розглядає дане подання в межах та на підставі доданих до нього документів.

Суд, вивчивши матеріали подання, вважає за необхідне у його задоволенні заявнику відмовити, виходячи з наступних підстав:

Як слідує з подання, на примусовому виконанні в Калинівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області перебуває виконавчий лист № 132/1434/16-ц від 20.10.2016р., за яким з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 08.12.2016р. було стягнуто 11683,92грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1378грн.

Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом (ст. 313 ч. 2,4 ЦК України).

Відповідно до ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Згідно п.19 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до п.5 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в України громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею таких обов'язків.

Відповідно до п.1 ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», боржник зобов’язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Отже приведені вище норми передбачають тимчасове обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України лише у разі ухилення його від виконання зобов'язань. При цьому мається на увазі, що ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

З наведеного слідує, що застосування обмеження у праві виїзду громадянина за межі України, може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватись лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом заходів примусового виконання рішення.

До матеріалів подання державним виконавцем не було додано копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.04.2017р., та постанови про примусове виконання виконавчого листа № 132/1434/16-ц від 20.10.2016р., крім того, відсутні дані про те, на якій стадії знаходиться його виконання, чи знав взагалі боржник про існування зазначеного виконавчого провадження. Органом ДВС не надано доказів, які б свідчили про отримання боржником зазначених документів, чи інших повідомлень державного виконавця, у вигляді розписки чи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення адресату. Також в матеріалах відсутні докази навмисного ухилення боржника від сплати боргу.

За таких обставин, суд, вважає подання необґрунтованим, оскільки державним виконавцем не було вжито всі передбачені чинним законодавством заходи для забезпечення виконання судового рішення, у матеріалах подання відсутні докази щодо належного повідомлення та отримання боржником викликів до державного виконавця та винесених ним постанов, приходить до висновку щодо відмови в задоволенні подання.

На підставі викладеного, керуючись 258-260, 353-354, 441 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання головному державному виконавцю Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2, без вилучення паспортного документа – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги через Калинівський районний суд Вінницької області протягом п’ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Є.В. Сєлін