Рішення № 72407785, 26.02.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2018 року Чернігів Справа № 825/477/18

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача з відмови позивачу у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- зобов'язати відповідача призначити позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2), пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні йому пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС із зниженням пенсійного віку за наявності достатніх для цього документів визначених чинним законодавством.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 № 15310-43 громадяни, які не відпрацювали у зоні відчуження одного повного робочого дня (6 годин) не можуть бути визначені учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС жодної із категорій. Стверджує, що позивачем не надано інших первинних документів, які б підтверджували факт його перебування в населених пунктах чи об'єктах зони відчуження на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (2 категорії). У період з 05.05.1986 по 16.07.1986 проходив виробничу практику на посаді помічника машиніста локомотивного депо Чернігів ПЗЗ та 09.06.1986 направлявся у 30 км зону для участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС по перевезенню народно-господарських вантажів та виконання господарських робіт.

27.09.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 84).

Відповідач листом від 12.10.2017 № 27135/06 повідомив позивача про відмову у призначенні йому пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки періоди роботи в 30 км зоні не підтверджені первинними документами (а.с. 16).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон).

Відповідно до частини першої статті 55 Закону особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, на 10 років.

Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 передбачено, зокрема, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

З аналізу викладених норм слідує, що основним документом, що підтверджує час виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безпосередньо в зоні відчуження є довідка за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, що видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, у складі яких працівник безпосередньо виконував роботи з ліквідації аварії.

Як вбачається з копії довідки начальника виробничого підрозділу Моторвагонне депо Чернігів від 16.01.2018 № 87 (а.с. 19), позивач 09.06.1986 був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29.12.1987 № 1497-378 і постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 05.06.1986 № 665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до Списку № 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.

Приписами пункту 4 постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 № 153/10-43 передбачено, що для працівників, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії в зоні радіоактивного випромінювання встановлено шестигодинний робочий день.

Вказана довідка від 16.01.2018 № 87 не відображає час перебування позивача, а саме 6 годин (09.06.1986) у зоні відчуження та населені пункти зони відчуження.

Водночас, згідно картки дозиметричного контролю, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 17), час роботи позивача в зоні відчуження 09.06.1986 становить 1 годину, без зазначення населених пунктів зони відчуження в яких перебував позивач.

Таким чином, не підтверджується первинними документами перебування позивача на протязі 1 робочого дня (6 годин) у зоні відчуження, оскільки в картці дозиметричного контролю визначено тільки 1 годину робочого дня, а інші первинні документи (табель обліку робочого часу за період роботи в зоні, посвідчення про відрядження, наряд-завдання тощо) позивачем не надані.

Судом не приймаються до уваги наказ начальника депо від 29.10.1992 № 170 та довідка від 14.08.1995 № 795 (а.с. 18, 20), якими визначено порядок та розмір проведення доплат працівникам локомотивного депо за роботу у 30-ти км зоні у 1986 році, оскільки зазначені документи виготовленні в 1992 і 1995 роках, а тому не є первинними документами.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України необхідно відмовити повністю.

У зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (проспект Миру, буд. 44, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 40378209) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.02.2018.

Суддя В.О. Непочатих