Рішення № 724075, 01.03.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

01.03.2007

Справа №2-7/1591-2007

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Племінний завод „Славне” (96230, Роздольненський район, с. Славне, вул. Леніна, 14, код ЗКПО 00854204)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, код ЗКПО 00131400)

Про стягнення 3528,78 грн.

Суддя Дворний І. І.

представники:

Від позивача – Мельник В. Д., предст., дов. №01/140 від 23.03.2006 р.

Від відповідача – Белогуб Г. Б., предст., дов. №002-Д від 04.01.2007 р.

Суть справи: Відкрите акціонерне товариство „Племінний завод „Славне” звернулось до Господарського суду АР Крим із позовом до Роздольненського РЕМ та Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” про стягнення 3528,78грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання договору від 06.08.2005 р. ВАТ „Племінний завод „Славне” був переданий у власність Роздольненському РЕМ товар – ячмінь в кількості 5710 кг на суму 3426 грн., проте, до часу подачі позову до суду вартість придбаного зерна не була сплачена, через що позивач просить стягнути вказану суму заборгованості та 3% річних у розмірі 102,78 грн. в примусовому порядку.

Ухвалою ГС АР Крим від 06.02.2007 р. зі складу відповідачів був виключений Роздольненський район електричних мереж.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

06.08.2005 р. між Відкритим акціонерним товариством „Племінний завод „Славне” (Постачальник) та Роздольненським РЕМ (Покупець) був укладений, згідно з п 1.1 якого Постачальник зобов’язується продати, а Покупець оплатити та прийняти ячмінь.

Кількість товару визначається в робочому порядку в процесі поставки та оформлюється видатковими та податковими накладними (п.2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або в іншій формі, що не заборонена чинним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вказаного Договору Відкритим акціонерним товариством „Племінний завод „Славне” був поставлений товар на загальну суму 3426,00 грн., що підтверджується накладною №421 від 19.08.2005 р.

Отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується відповідною довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, наявною в матеріалах справи (а. с. 9).

Проте, матеріали справи свідчать, що вартість придбаного товару не була сплачена Роздольненським РЕМ в повному обсягу. Так, згідно з актом звірки взаємних розрахунків заборгованість Роздольненського РЕМ перед Відкритим акціонерним товариством „Племінний завод „Славне” складає 3426,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння міна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 3426,00 грн., у той час як відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставленого йому товару за договором від 06.08.2005 р., через що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі ст. 536 ЦК України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.

Таким чином вимоги ВАТ „Племінний завод „Славне” щодо стягнення з відповідача 3% річних за 1 рік прострочення платежу у сумі 102,78 грн. суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання ВАТ „Крименерго” на те, що договором від 06.08.2005 р. не передбачений обов’язок відповідача по сплаті 3% річних, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки зазначений обов’язок боржника передбачений законом, а тому не потребує додаткового відображення в договорі.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсягу.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, код ЗКПО 00131400) на користь Відкритого акціонерного товариства „Племінний завод „Славне” (96230, Роздольненський район, с. Славне, вул. Леніна, 14, код ЗКПО 00854204) суму заборгованості у розмірі 3426,00 грн., 3% річних у розмірі 102,78 грн., 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.