Постанова № 72407177, 20.02.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

20 лютого 2018 р. справа № 820/69/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дробязги Т.В.,

представника позивача - Єлісеєва М. І.,

представника відповідача - Озацької О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПрАТ «Концерн Авек та Ко» у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління №0116501200 від 11.09.2017р.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що своєчасно (09.08.2017р.) подав податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку за формою 1-ДФ за 2 квартал 2017р. Вказана обставина унеможливлює застосування штрафу відповідно до абз.1, 2 п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України.

Відповідач, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що граничним строком подання платником податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку за формою 1-ДФ за 2 квартал 2017р. є 09.08.2017р. Але цей документ обов'язкової податкової звітності був одержаний контролюючим органом лише 10.08.2017р. Несвоєчасне подання цього виду звітності є порушенням п.п. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України (з урахуванням п.п.49.18.2 ст.49 Податкового кодексу України) і тягне настання відповідальності у вигляді штрафу за абз.1, 2 п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши обгрунтованість доводів сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини спірних правовідносин, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що працівником відповідача 28.08.2017р. була проведена камеральна перевірка ПрАТ з питання своєчасності подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку за формою 1-ДФ за 2 квартал 2017р.

Результати перевірки оформлені актом №1014/28-10-50-12-08/22649344 від 28.08.2017р.

Цей акт містить судження владного суб'єкта про вчинення особою порушення п.п.49.18.2 ст.49 та п.п. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України за рахунок несвоєчасного подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку за формою 1-ДФ за 2 квартал 2017р. (одержано контролюючим органом - 10.08.2017р. при граничному строку - 09.08.2017р.).

З посиланням на даний акт владний суб'єкт 11.09.2017 року прийняв податкове повідомлення - рішення №01165001200 про застосування штрафу у розмірі 510,00 грн.

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття спірного рішення владний суб'єкт владних обрав положення абз.1, 2 п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України, а фактичною підставою послугувало судження контролюючого органу про подачу звітності по податку з доходів фізичних осіб за 2 квартал 2017р. - 10.08.2017р., тобто поза межами граничного строку, який припадав на 09.08.2017р.

Перевіряючи відповідність закону юридичних та фактичних мотивів, покладених владним суб'єктом в основу спірного рішення, суд зазначає, що правовідносини з приводу строку подання податкової звітності по податку з доходів фізичних осіб унормовані приписами п.п.49.18.2 ст.49 та п.п. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а правовідносини з приводу подачі платниками контролюючому органу декларацій, звітів, розрахунків в електронній формі унормовані ст.ст.42-1, 49 Податкового кодексу України.

З приєднаних до справи документів вбачається, що граничним строком подання спірного податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку за формою 1-ДФ за 2 квартал 2017р. є 09.08.2017р., названий розрахунок було створено платником о 16:46год. 09.08.2017р., відправлено на адресу ДФС України засобами телекомунікаційного зв'язку о 17:11год. 09.08.2017р., отримано ДФС України на поштову скриньку о 17:12 год. 09.08.2017р., що підтверджується повідомленням про отримання звітності.

Суд зазначає, що згідно наданого відповідачем листа Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Експерт" від 08.06.2015 року №0806/1 дата та час доставки електронного звіту в поштову скриньку Державної фіскальної служби України зазначається у Повідомленні про доставку, сформованому "Системою приймання та обробки електронної звітності ДФС України" та відправлення платнику податків на відповідний звіт, податкову накладну чи розрахунок коригування.

Недоліків в оформленні звітності контролюючим органом виявлено не було, але документ доставлено до центрального рівня ДФС України лише о 13:39год. 10.08.2017р.

Відповідно до п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Зі змісту наведеної норми кодексу випливає, що окремими самостійними складами податкового правопорушення є: 1) неподання податкової звітності по податку на доходи фізичних осіб, 2) подання податкової звітності по податку на доходи фізичних осіб з порушенням встановлених строків, 3) подання податкової звітності по податку на доходи фізичних осіб не у повному обсязі, 4) подання податкової звітності по податку на доходи фізичних осіб з недостовірними відомостями або з помилками про суми доходів, про суми утриманого податку або про суми отриманої оплати за товари (роботи, послуги) (у разі, коли недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку).

Пунктом 49.5 ст.49 Податкового кодексу України визначено, що при поданні податкової звітності в електронній формі платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Таким чином, закон покладає на платника податків виключно обов'язок здійснити відправлення податкової звітності в електронній формі на адресу контролюючого органу.

Строком виконання такого обов'язку є момент не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Платник відправив спірний податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку за формою 1-ДФ за 2 квартал 2017р. на адресу ДФС України засобами телекомунікаційного зв'язку о 17:11год. 09.08.2017р., тобто у часових межах п.49.5 ст.49 Податкового кодексу України завчасно до настання 10.08.2017р.

Суд вважає, що в контексті ст.ст.46-48 Податкового кодексу України невиконанням цього обов'язку може вважатись неналежне (з порушенням закону) складення платником податкової декларації (звіту, розрахунку).

Проте, у спірних правовідносинах контролюючий орган таких обставин не виявив, в основу оскарженого рішення таких обставин не поклав.

З огляду на положення п.49.5 ст.49 Податкового кодексу України суд не знаходить підстав для визнання юридично обгрунтованим та фактично доведеним судження владного суб'єкта про вчинення особою порушення п.п.49.18.2 ст.49 та п.п. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України при подачі спірного розрахунку.

Посилання контролюючого органу на приписи підзаконних нормативно-правових актів судом до уваги не беруться, адже суперечать правилу п.49.5 ст.49 Податкового кодексу України.

За визначенням п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у ході розгляду справи відповідач як владний суб'єкт не подав жодних належних та допустимих доказів вчинення особою податкового правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки судом в ході розгляду справи встановлено факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин у галузі податкової справи, а відповідач як владний суб'єкт у порядку ч.2 ст.77 КАС України не довів правильності та обгрунтованості власних суджень, то позов підлягає до задоволення.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р ІШ И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0116501200 від 11.09.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (61052, м.Харків, вул.Благовіщінська, 30, ЄДРПОУ 39440996) на користь Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко" (61002, м.Харків, вул.вул.Сумська, 70, ЄДРПОУ 22649344) витрати на сплату судового збору у сумі 1600 грн.( одна тисяча шістсот грн. 00 коп.).

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України.

Роз'яснити, що судове рішення у повному обсязі виготовлено за правилами ч.3 ст.243 КАС України 26.02.2018 року.

Суддя Старосєльцева О.В.