Постанова № 72407134, 16.02.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 лютого 2018 р. № 820/2952/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Андрущенко Д.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Барішевського О.В.,

відповідача - Квартенка О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Джамп"до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джамп " (далі по тексту - позивач, ТОВ "Джамп", підприємство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області, контролюючий орган), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 30.06.2017 р.: № 0001601411, №0001601411 та від 27.04.2017 року № 0000981411.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки від 04.04.2017 року №2240/20-40-14-02-07/31152349, за результатом, якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, є хибними, не відповідають дійсності, обставинам здійснення господарських операцій та приписам Податкового кодексу України.

Зазначає, що господарським операціям підприємства контролюючим органом надана неправомірна оцінка та зроблені невірні висновки про порушення ним податкового законодавства, у зв'язку із чим прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення мають бути повністю скасовані, як незаконні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому та наданих письмових поясненнях.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказав про на законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, зазначив, що вони винесені на підставі та у відповідності до норм чинного податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що податкові зобов'язання донараховані позивачеві за результатом дослідження первинних документів та бухгалтерського обліку позивача, а позовні вимоги вважає необґрунтованими та безпідставними.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у письмових запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Джамп" (адреса: 61071, м. Харків, провулок Новожанівський, буд. 11, код ЄДРПОУ - 31152349) пройшло в установленому законодавством порядку процедуру державної реєстрації та зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Харківської міської ради від 26.10.2000 р. за 05059243Ю0019933.

Нова редакція статуту ТОВ «Джамп» зареєстрована виконавчим комітетом Харківської міської ради за № 14801050019019288 15.09.2015 року у зв'язку зі зміною засновників, перереєстровано. Форма власності за якою зареєстровано підприємство -приватна.

Підприємство взято на податковий облік 02.11.2000 року ДПІ у Ленінському районі м. Харкова за № 1249, у зв'язку зі зміною адреси взято на податковий облік 01.01.2009 р. у ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова (Західна МДП м.Харкова Харківської області ДПС ) за № 30, станом на день підписання акту перевірки перебуває на обліку в Центральній ОДНІ ГУ ДФС у Харківській області (т. 1, а.с. 11).

Судом встановлено, що на підставі наказу № 209 від 02.02.2017 року Головним управлінням ДФС у Харківській області згідно з планом-графіком проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2017 року з 14.02.2017 року проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Джамп» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016.

За результатами вказаної перевірки ГУ ДФС у Харківській області складено акт «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Джамп» (код ЄДРПОУ 31152349) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року» від 04.04.2017 року №2240/20-40-14-02-07/31152349 (далі по тексту - Акт перевірки).

В ході перевірки, зокрема, встановлено наступні порушення:

- п. 44.1, п..44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134. пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140, п. 138.1, п. 138.7, пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, п. 139.1 ст. 139, п. 161.2 ст. 161, з урахуванням положень пп. 14.1.36, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні», ПСБУ 16 «Витрати», що призвело до заниження податку на прибуток у загальному розмірі 1 576 707,0 грн., в тому числі за 2014 рік в сумі 307 296,0 грн., 2015- 1 093 732,0 грн., 1 квартал 2016-153 061,0 грн., 2 квартал 2016-22 618,0 грн.;

- завищено збитки за 1 квартал 2016 на суму 125 660,0 грн.;

- на порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.5 ст. 198 з урахуванням положень пп. 14.1.36, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, занижено податок на додану вартість у загальному розмірі 33 614,0 грн., в тому числі за січень 2014 в сумі 13 885,0 грн., лютий 2014- 7 272,0 грн. березень 2014- 10 222,0 грн., квітень 2014- 2 235,0 грн.

За результатами висновків Акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 27.04.2017 №0000951411 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткуванням податку на прибуток у розмірі 125 659,0 грн.;

- від 27.04.2017 №0000961411 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 1 818 194,50 грн. (основний платіж 1 576 707 грн., штрафні санкції - 241 487,5 грн.);

- від 27.04.2017 №0000981411 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 3 352,5 грн. (основний платіж 2 235 грн., штрафні санкції 1 117,5 грн.).

Керуючись приписами п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України (далі -ПКУ), з боку ТОВ «Джамп» подано до ДФС України скаргу від 27.04.2017 б/н на податкові повідомлення - рішення від 27.04.2017 № 0000951411, № 0000961411, № 0000981411 (т. 2, а.с. 28-31).

ДФС України за результатами розгляду скарги прийнято рішення від 22.06.2017 № 13393/6/99-99-11-01-01-25, згідно з яким податкове повідомлення - рішення від 27.04.2017 № 0000951411 скасовано в повному обсязі, від 27.04.2017 № 0000981411 залишено без змін, від 27.04.2017 № 0000961411 скасовано, в частині збільшення грошових зобов'язань податку на прибуток внаслідок збільшення фінансового результату до оподаткування по операціям з добровільного страхування фінансових ризиків по взаємовідносинам із ТОВ «Велика страхова компанія» та ПАТ «СК «Кремінь» за період 2015-2016 років, в іншій частині зазначене повідомлення - рішення залишено без змін (т. 1, а.с. 128-142).

ГУ ДФС у Харківській області, враховуючи Рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 22.06.2017 № 13393/6/99-99-11-01-01-25, направлено на адресу позивача податкове повідомлення - рішення від 30.06.2017 № 0001601411 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 153 627,5 грн. (основний платіж - 109 864,0 грн., штрафні санкції - 43 763,5 грн.), яке отримано платником 04.07.2017 року (т. 1, а.с. 143 та т. 2, а.с. 153).

Крім того, листом ГУ ДФС у Харківській області від 29.08.2017 № 14928/10/20-40-14-03-16 «Про направлення податкового повідомлення - рішення» вдруге направлено ТОВ «Джамп» податкове повідомлення - рішення від 30.06.2017 № 0001601411 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 483 282,5 грн. (основний платіж - 329 634,0 грн, штрафні санкції - 153 648,5 грн.), яке отримано платником 06.09.2017 року (т. 2, а.с. 42, 43, 44).

Згідно з п. 58.1 ст. 58 ПКУ встановлено порядок та підстави для направлення податкових повідомлень - рішень платникам податків. Зокрема, даною нормою закріплено обов'язок контролюючого органу до податкового повідомлення - рішення додавати розрахунок.

Форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків встановлено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень рішень платникам податків» (далі - Порядок № 1204).

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПКУ податкове повідомлення - рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку № 1204 податкові повідомлення-рішення згідно з пункта6ми 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Згідно з приписами ст. 60 ПКУ встановлено порядок відкликання податкового повідомлення - рішення. Так, податкове повідомлення - рішення вважається відкликаним якщо: контролюючий орган скасовує або зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення - рішення; рішенням суду, що набрало законної сили скасовується або зменшується нарахована сума грошового зобов'язання визначена в податковому повідомленні - рішенні.

Отже, ПКУ чітко встановлено порядок та строки для направлення податкових повідомлень рішень, а також підстави для їх відкликання.

Як вбачається з фактичних обставин справи, на адресу ТОВ «Джамп» податкове повідомлення рішення від 30.06.2017 № 0001601411 направлено двічі: 01.07.2017 та 29.08.2017.

Отже, існують два податкових повідомлення - рішення від 30.06.2017 № 0001601411 з різними сумами визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток: 153 627,50 грн. та 483 282,50 грн.

Відповідно до листа ГУ ДФС у Харківській області від 29.08.2017 № 14928/10/20-40-14-03-16 «Про направлення податкового повідомлення - рішення» причиною неправильного визначення суми податкового зобов'язання у податковому повідомленні-рішенні від 30.06.2017 № 0001601411 на суму 153 627,50 грн. є технічний збій в системі контролюючого органу.

Суд зазначає, що порядок та процедура направлення податкових повідомлень - рішень, яка встановлена п. 58.1 ст. 58 ПКУ та Порядком № 1204, не передбачає винесення одного й того ж самого податкового повідомлення-рішення з визначенням в ньому різних сум податкового зобов'язання, навіть з причин технічного збою в системі контролюючого органу.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 04.04.2017 року №2240/20-40-14-02-07/31152349, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Так, в акті перевірки зазначено, що платником податків допущено порушення п.185.1 ст.185 п.198.5 ст.198, з урахуванням положень п.п.14.1.36, п.14.1 ст.14 ПКУ, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 33614 грн., в тому числі за січень 2014 в сумі 13 885 грн., за лютий 2014 - 7 272 грн., за березень 2014 - 10 222 грн., за квітень 2014 - 2 235 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлено Податковим кодексом України.

Тому, визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 33 352,5 грн., з підстав порушення платником, на думку контролюючого органу, ЗУ «Про безпечність та якість харчових продуктів», ЗУ «Про захист споживачів» (зазначено на стор. 69-71 Акту) виходить за межі ПКУ та не є підставою для здійснення донарахувань податку на додану вартість.

Судом встановлено, що законом України «Про захист прав споживачів» регулюються відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

В свою чергу, суд зазначає, що споживач - це фізична особа, яка купує, замовляє, використовує, або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, або виконанням обов'язків найманого працівника.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у галузі ветеринарної медицини, безпечності харчових продуктів, сферах карантину та захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, державного нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві є Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України.

Наказом Державного департаменту ветеринарної політики Міністерства аграрної політики України від 20.04.2004 року №49, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.05.2004 року за №579/9178, затверджено Правила ветеринарно-санітарної експертизи молока і молочних продуктів та вимог щодо їх реалізації.

Пунктом 3.9 зазначених правил встановлено, що забороняється використовувати в їжу та реалізувати молоко, яке за органолептичними та фізико-хімічними показниками не відповідає вимогам діючого стандарту.

При виявленні органолептичних змін у молоці (кормового походження) його після пастеризації чи кип'ятіння переробляють на технічні продукти або використовують для годівлі тварин.

Органолептичний метод - це метод визначення якості продукції безпосередньо за допомогою органів відчуття людини: (зору, слуху, дотику, смаку, запаху).

Питання встановлення факту реалізації продукції, яка є простроченою або такою, що являється неякісною та небезпечною, потребує застосування відповідних спеціальних знань. При цьому, норми діючого законодавства не уповноважують фіскальні органи самостійно вирішувати питання, що потребують спеціальних знань.

Отже, працівники ГУ ДФС у Харківській області не є спеціалістами у зазначеній сфері, оскільки у них відсутні спеціальні знання у відповідній галузі та відповідні повноваження.

У свою чергу відповідно до приписів п.84.1. ст.84 ПКУ експертиза проводиться у разі, коли для вирішення питань, що мають значення для здійснення податкового контролю, необхідні спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки, економіки та в інших галузях.

При цьому, в такому випадку призначення експертизи є обов'язком податкового органу, а не його правом.

Згідно договорів поставки продукції встановлено, що до дати закінчення граничних строків реалізації товару, такий товар повертається Постачальнику, в нашому випадку товар повертається до ТОВ «ДЖАМП».

Відповідно до наданого до суду Договору купівлі-продажу між ТОВ «ДЖАМП» та ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) суміш молочного походження №13-106 від 22.03.2013 року, а саме: кефір, молоко, йогурт тощо, що не була реалізована Покупцями в торгівельних мережах, була поставлена для годівлі сільськогосподарських тварин (т. 1, а.с. 233б-233в).

До суду також надано докази того, що ОСОБА_4 (код НОМЕР_1), з яким було укладено договір, є фізичною особою-підприємцем та має КВЕД 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід (т. 1, а.с. 232б-233а).

З урахуванням того, що Правилами ветеринарно-санітарної експертизи молока і молочних продуктів та вимог щодо їх реалізації встановлено, що у разі виявлення органолептичних змін у молоці, його використовують для годівлі тварин, суд вважає твердження перевіряючого органу з приводу порушень ТОВ «ДЖАМП» правил торгівлі, незаконними та необґрунтованими.

Щодо посилання перевіряючих стосовно того, що посадові особи ТОВ «Джамп» відмовились від надання пояснень (стор. 72 Акту) з приводу встановленого порушення суд звертає увагу на наступне (т. 1, а.с. 83).

Позивачем, в ході перевірки надані первинні документи, які також долучені до матеріалів справи, що підтверджується їх описом та дослідженням на стор. 67-69 Акту перевірки, а саме: наказ № 005/1 від 03.01.2012 (т. 1, а.с. 242), опис -акт від 15.04.2014 (т. 1, а.с. 233г-234а), договір купівлі продажу від 22.03.2013 № 13-106 (т. 1, а.с. 233б-233в), ТТН від 31.01.2014 року № 3846, від 28.02.2014 року № 3977, від 31.03.2014 року № 4070 та від 15.04.2014 № 1666 (т. 1, а.с. 231б-231д).

Складені ТОВ «Джамп» первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Судом встановлено, що молочна продукція придбана з метою її подальшої реалізації.

В Податковому кодексі України відсутні законодавчо встановлені норми, згідно з якими реалізація товару, після їх переоцінки, є такою, що не використовується в господарській діяльності.

Молочна продукція - це товар короткого терміну зберігання. З метою недопущення економічних втрат на підприємстві і було укладеного договір купівлі продажу з ФОП ОСОБА_3, молочна продукція реалізована, податкові зобов'язання з податку на додану вартість задекларовані в декларації за квітень 2014. Зауважень з даного приводу у перевіряючи ми не зазначено.

Згідно пунктів 4 та 5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 р. № 727в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З огляду на викладене, висновки контролюючого органу щодо порушення платником п. 185.1 ст. 185, п. 198.5 ст. 198, з урахуванням положень пп. 14.1.36, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, що призвело до заниження податку на додану вартість у загальному розмірі 33 614,0 грн, в тому числі за січень 2014 в сумі 13 885,0 грн, лютий 2014- 7 272,0 грн. березень 2014- 10 222,0 грн., квітень 2014- 2 235,0 грн. є не обґрунтованими.

Згідно до висновків, що містяться в Акті перевірки, підприємством в порушення п. 161.2 ст. 161 ПКУ завищено витрати в 2014 році в межах договору № OSS-00598/14 на надання послуг від 28.11.2014р. з компанією «ODYSSEY SHIPPING LLC» на загальну суму 15 910,00грн. (106067,37грн. * 15% = 15910,00грн.) та відповідно занижено податок на прибуток за рік 2014 в сумі 2864,00грн. (15910грн. х 18% = 2864грн.).

Судом встановлено, що між «ODYSSEY SHIPPING LLC» та ТОВ «Джамп» укладено імпортний договір про надання послуг від 28.11.2014 № OSS-00598/14 щодо надання/забезпечення послуг по перевезенню (перевальці та іншому погодженому обслуговуванню включно) імпортних, експортних та транзитних вантажів морським, залізничним та автотранспортом в міжнародному сполученні (т. 1, а.с. 215-226).

На виконання умов договору від 28.11.2014 № OSS-00598/14 ТОВ «Джамп» в період грудень 2014- березень 2015 отримано транспортно-експедиційні послуги у загальному розмірі 519 847,77 грн. та відповідно складено акти виконаних робіт від 15.01.2015 № 172123, від 20.02.2015 № 186056, від 13.03.2015 № 186923, від 16.11.2015 № 200952 (т. 1, а.с. 227-230а).

Згідно до вказаного договору ТОВ «ДЖАМП» отримані транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 827234,70грн. (39650,00 дол. США), зокрема в 2014 році на суму 106192,04грн. (6730,00 дол. США) та в 2015 році на суму 721042,66 грн. (32920,00 дол. США).

Розрахунки за отримані транспортно -експедиційні послуги проведені в повному обсязі, заборгованість відсутня, про що зазначено на стор. 5-6 Акту (т. 1, а.с. 16-17).

Висновки перевіряючих щодо порушення ТОВ «ДЖАМП» норм податкового права ґрунтуються на тому, що підприємство мало право в податковому обліку з податку на прибуток підприємств за 2014 рік включити до складу витрат на збут не всю суму витрат за вказаний період в розмірі 106192грн., а лише 85% від неї, оскільки згідно до п. 161.2 ст. 161 ПКУ у разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус, чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того, чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх витрат у сумі, що становить 85 відсотків вартості цих товарів (робіт, послуг).

Крім того, в акті перевірки на стор 8 Акту зазначено, що ТОВ «Джамп» занижено об'єкт оподаткування за період з 01.01.2015 по 15.09.2015 на 124 096,73 грн. та відповідно податок надприбуток в сумі 22 337,00 грн. (т. 1, а.с. 19).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім зазначених у пункті 140.2 та у підпункті 140.5.5 цього пункту та операцій, які визнані контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у: неприбуткових установ та організацій, крім бюджетних установ; нерезидентів (в тому числі нерезидентів - пов'язаних осіб), що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

Вимоги цього підпункту можуть не застосовуватися платником податку, якщо: операція є контрольованою та сума таких витрат відповідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документації, що подаються відповідно до статті 39 цього Кодексу; або операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

Відповідно до п.п. 39.2.1.4. п. 39.2 ст. 39 ПК, в редакції. що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, господарські операції, передбачені у підпунктах 39.2.1.1 і 39.2.1.2 цієї статті, визнаються контрольованими за умови, що загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний звітний календарний рік.

У подальшому, згідно пп. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Доводи та факти, що «ODYSSEY SHIPPING LLC» є нерезидентом - пов'язаною особою ТОВ «Джамп» контролюючий орган в акті перевірки та під час розгляду справи не навів.

Враховуючи, що обсяг операції з виплати ТОВ «Джамп» за отримані послуги на користь «ODYSSEY SHIPPING LLC» у розмірі 1 103 373,29 грн. не перевищує встановлені у пп. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 ПК України межі, здійснені господарські операції не є контрольованими.

Крім того, на стор. 8 Акту перевірки, зазначено, що вимоги пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України можуть не застосовуватися платником податку, якщо: операція є контрольованою та сума таких витрат відповідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документації, що подаються відповідно до статті 39 цього Кодексу; або операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

Водночас в Акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про необхідність застосування до позивача пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України.

Зазначені висновки суд вважає безпідставними, оскільки згідно з пп. 39.4.1 п. 39.4 ст. 39 ПК України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Крім цього, положеннями п. 39.4 ст. 39 ПК України визначено, що «складення та подання звіту про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення», а також пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України, який прямо відсилає до ст. 39 ПК України у випадках, коли мова йде про неконтрольовані операції.

Обґрунтування, що операція не є контрольованою та вартість послуг підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, надається вищезазначеним платником на запит контролюючого органу під час проведення документальної перевірки за звітний період, за підсумками якого платником податку прийнято рішення про не збільшення фінансового результату».

Судом встановлено, що відповідачем жодного запиту платнику податків про підтвердження, що вартість послуг підтверджується за правилами звичайних цін, в ході перевірки спрямовано не було.

Таким чином, контролюючим органом помилково зроблено висновок про завищення витрат по взаємовідносинам із контрагентом «ODYSSEY SHIPPING LLC» у 2014 та 2015 роках.

Щодо завищення платником витрат, які враховуються при визначені об'єкта оподаткування за 2014 рік на загальну суму 302 284 грн.

Як зазначено в пп.14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року зі змінами та доповненнями (у редакції 2014 року), витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Пунктом 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року зі змінами та доповненнями (у редакції 2014 року) встановлені витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2. ст. 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В свою чергу, п.138.10.2 та п.138.10.3 п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року зі змінами та доповненнями (у редакції 2014 року), встановлені «адміністративні витрати» та «витрати на збут», що включаються до складу інших витрат.

Згідно Податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік (з урахуванням уточнення) 2014 рік, витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування задекларовані ТОВ «Джамп» в сумі 147 413 966 грн., за даними бухгалтерського обліку - 14 7111 682,36 грн.

Суд погоджується з твердження позивача, що контролюючим органом зроблено безпідставний висновок про те, що задекларований показник не відповідає даним бухгалтерського обліку на 302 284, 00 грн. з наступного.

Насамперед ТОВ «Джамп» віднесено до складу витрат в 2014 році суму у розмірі 302 284,00 грн., які фактично понесені та не були включені до складу витрат в попередніх звітних періодах.

Згідно п. 50.1. ст. 50 ПКУ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 50.2. ст. 50 ПКУ передбачено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Відповідно до п.138.11 ст.138 ПКУ, а саме: суми витрат, не віднесені до складу витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, що підтверджують здійснення витрат, установлених цим розділом, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.

Суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податковому періоді в розрахунку податкового зобов'язання.

Зазначені в цьому пункті витрати, здійснені в минулі звітні роки, відображаються у складі інших витрат, а ті, які здійснені у звітному податковому році, - у складі витрат відповідної групи.

З боку ТОВ «Джамп» до суду надані підтверджуючі документи, щодо операцій здійснених в минулі звітні роки.

Первинними документами, якими підтверджуються витрати підприємства, задекларовані в рядку 06.1 «Адміністративні витрати» в сумі 82 251,00 грн. та витрати, задекларовані в рядку 06.2 «Витрати на збут» в сумі 220 284,00 грн. уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік (т.1 а.с. 159 -163), зокрема є копії:

- договору оренди з ТОВ фірма «СТВ» №31/А-10 від 15.10.2010 року;

- акта здачі-приймання робіт №ОУ-000357 від 31.10.2011 року;

- акта здачі-приймання робіт №ОУ-000390 від 31.10.2011 року;

- банківської виписки від 22.11.2011 року;

- банківської виписки від 28.11.2011 року;

- договору оренди ТОВ фірма «СТВ» №46-11 від 14.12.2011 року;

- акта здачі-приймання робіт №ОУ-000438 від 30.12.2011 року;

- акта здачі-приймання робіт №ОУ-000467 від 30.12.2011 року;

- банківської виписки від 23.01.2012 року;

- банківської виписки від 26.01.2012 року;

- договору оренди з ДП «Лакталис - Україна» №1 від 14.06.2010 року;

- акта здачі-приймання робіт №ЦО-00000464 від 30.10.2011 року;

- акта здачі-приймання робіт №ЦО-00000499 від 30.11.2011 року;

- акта здачі-приймання робіт №ЦО-00000539 від 30.12.2011 року;

- банківської виписки від 21.11.2011 року;

- банківської виписки від 28.12.2011 року;

- банківської виписки від 23.01.2012 року (т.1, а.с. 164-214).

Таким чином, ТОВ «Джамп» включено вказані суми в рядок 06 (інші витрати) Податкової декларації з податку на прибуток підприємств уточнюючої за 2014 рік, поданої 26.06.2015 року (а.с. 163 т.1), що не може вважатись порушенням Податкового законодавства, яке призвело до зменшення суми податку на прибуток.

Щодо висновків про завищення позивачем собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт/послуг) на загальну суму 168069, 00 грн.

В акті перевірки на стор. 8-13 (т. 1, а.с. 19-24) зазначено, що ТОВ «Джамп» на порушення вимог п. 138.1, п. 138.2, п. 138.7 ст. 138 ПКУ (в редакції, що діяла на момент вчинення порушення) завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт/послуг) на загальну суму 168069, 00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 30252, 0 грн.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПКУ, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до п. 138.2 ст. ПКУ, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, п. 138.1 ст. 138 ПКУ чітко визначено, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та їх склад. Згідно з приписами п. 138.2 ст. ПКУ платник податку повинен мати первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку витрат.

Як вже встановлено судом, ТОВ «Джамп» реалізована за Договором купівлі-продажу суміші молочного походження №13-106 від 22.03.2013 року.

На вимогу перевіряючих товариством в ході перевірки надані первинні документи (долучені до матеріалів справи), що підтверджується їх описом та дослідженням на стор. 8-13 Акту перевірки, а саме: наказ № 005/1 від 03.01.2012, опис -акти, договір купівлі продажу від 22.03.2013 № 13-106, товарно транспортні накладні.

Жодні зауваження до їх переліку, форми чи змісту у контролюючого органу відсутні.

Представлені позивачем первинні документи в повному обсязі підтверджують понесені ТОВ «Джамп» витрати на суму 168 069,00 грн.

Крім того, проведеною перевіркою перевіряючими підтверджено, та знайшло своє відображення на стор. 9 Акту, що ТОВ «Джамп» згідно даних бухгалтерського обліку наявні на підприємстві товари обліковуються по ДТ 281 «Товари». Згідно даних до перевірки регістрів бухгалтерського обліку, а саме Журнал-ордер і Відомість по рахунку 281 «Товари на складі» за перевірений період переміщення уціненого товару не здійснювалось.

Складені ТОВ «Джамп» первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.44.1 ст. 44 ПКУ, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно до п. 138.7 ст. 138 ПКУ фактична вартість остаточно забракованої продукції не включається до складу витрат платника податку, крім втрат від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів) та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку, в разі реалізації такої продукції. Норми втрат/витрат встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Платник податку має право самостійно визначати допустимі норми технічно неминучого браку в наказі по підприємству за умови обґрунтування його розміру.

Такі самостійно визначені платником податку норми діють до встановлення відповідних норм Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, вартість продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), забракованої з технологічних причин та реалізованої після додаткових витрат на виправлення такого браку, враховується при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Застосування п. 138.7 ст. 138 ПКУ до вказаних правовідносин є невірною, оскільки платник не займається виробництвом продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів). Жодні норми втрат платником не визначались, так як в цьому не має у платника потреби.

Враховуючи вищевикладене, висновки перевіряючих про порушення платником п. 138.1, п. 138.2, п. 138.7 ст. 138 ПКУ та завищення витрат на суму 168 069,00 грн. протиправні та не відповідають фактичним обставинам справи та є такими, що безпідставно зроблені за наявності первинних документів.

Щодо висновків контролюючого органу про завищення витрат на збут за 2014 рік у розмірі 1 220 939, 76 грн.

Відповідно до Акту перевірки встановлено порушення п. 44.1, п. 44.2, пп. 139.1.1 1 п. 139.1 ст. 139 ПКУ, що призвело до завищення витрат підприємства, що враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування, внаслідок чого донараховано зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 202 939, 76 грн.

Відповідно до висновків, які містяться в Акті перевірки, вказане завищення утворилось внаслідок зайвого віднесення підприємством до складу витрат на збут за 2014 рік суми добровільного страхування фінансового ризику згідно адендумів № 1-49 до договору добровільного страхування фінансових ризиків № 1011034-08-01-14 від 01.10.2014 у розмірі 1 220 939,76 грн (т. 2, а.с. 57-62).

Перевіряючими зроблено висновок, що ризики невиконання (неналежного виконання) підприємствами покупцями своїх фінансових зобов'язань у відповідності з договорами поставки відсутні і проведені фінансово-господарські операції не потребують страхування, таким чином не встановлено зв'язок проведених операцій зі страхування з фінансово-господарською діяльністю підприємства відповідно до умов договорів добровільного страхування фінансових ризиків з:

ПАТ СК «Кремінь» (податковий номер 24559002) № 1011034-08-01-14 від 01.10.2014р. було складено адендуми з 1 по 91. До суду надано з 1 по 49, що стосується витрат на збут за 2014 рік (т. 2, а.с. 63-111).

До того ж, висновки посадових осіб контролюючого органу ґрунтуються на:

- відсутності актів наданих послуг страхування страховиками ТОВ «Велика страхова компанія» та ПАТ СК «Кремінь»;

- відсутності в договорах страхування та в адендумах до договорів, не розрахунку чи обґрунтування розміру страхової суми, вказаної в договорах страхування;

- не наданні підприємством на перевірку документального підтвердження того, яким чином результати отриманих послуг, отриманих від контрагента, були використані у господарській діяльності підприємства та відповідно вплинули на його фінансово-господарську діяльність і на отримання прибутку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 18 Закону України «Про страхування» передбачений такий вид страхування, як страхування фінансових ризиків.

Судом встановлено, що у відповідності до вказаної правової норми Страхувальником - ТОВ «Джамп» було укладено з Страховиком - ПАТ «Страхова компанія «Кремінь» договір добровільного страхування фінансових ризиків № 1011034-08-01-14 від 01.10.2014р. (91 Адендум).

Предметом вказаного договору страхування є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані зі збитками або витратами, понесеними Страхувальником при здійсненні ним комерційної діяльності

Конкретні умови страхування окремих фінансових ризиків регулюються Адендумами, які є невід'ємною частиною цього Договору. В Адендумах визначаються страхові суми, страхові тарифи, страхові платежі та строки їх сплати, відомості щодо контрактових зобов'язань Страхувальника, а також інші умови страхування.

Страховим випадком за цими Договорами є виникнення збитків або втрат Страхувальника при здійсненні ним комерційної діяльності, внаслідок невиконання або неналежного виконання контрактових зобов'язань контрагентами Страхувальника в результаті стихійних явищ, пожеж, аварій, протиправних дій третіх осіб, непередбачуваної зміни кон'юнктури ринку, а також банкрутства чи тимчасової неплатоспроможності, що належним чином підтверджено, що призвело до невиконання розрахунків згідно угод між Страхувальником та його контрагентами.

Страховий платіж - плата за страхування, яку Страхувальник зобов'язаний внести Страховику згідно з Договором страхування.

Перелік договорів, ризики настання несприятливих подій за якими застраховано, визначено на сторінках 14-15 Акту перевірки (т. 1, а.с. 25-26).

Зокрема це договори, укладені з наступними контрагентами:

- Договір купівлі-продажу № 118F-0448 від 09.07.2008р., укладений з ТОВ «Укр-Трейд»;

- Договір поставки № 195 від 30.01.2014р., укладений з ПП «МП ТРЕЙД»;

- Договір поставки № Т-01/04 від 01.04.2011р., укладений з ТОВ «Титан»;

- Договір купівлі-продажу № 112К117 від 01.08.2012р., укладений з ТОВ «Торгова компанія «Мега-Трейд»;

- Договір поставки № 14-18 від 01.02.2014р., укладений з ДП «ДТС Суми»;

- Договір поставки № 14-416 від 05.08.2014р., укладений з ТОВ «БІТЕК»;

- Договір поставки № 21052013/79 від 31.05.2013р., укладений з ТОВ Торгівельна мережа «Хліб-соль плюс»;

- Договір поставки № 24 від 01.04.2012р., укладений з ТОВ Фірма «Посад»;

- Договір поставки № 14-436 від 24.09.2014р., укладений з ТОВ Фірма «Альтер СД»;

- Договір купівлі - продажу № 110F-0231 від 01.06.2010р., укладений з ТОВ «Альфа-Ритейл»;

- Договір поставки № 5 від 01.09.2014р., укладений з ТОВ «Сучасний Модерн»;

- Договір купівлі - продажу № 114К249 від 01.02.2014р., укладений з ТОВ «Компанія «Гранд-Маркет»;

- Договір купівлі - продажу № 114 F -0475 від 09.08.2008р., з урахуванням протоколу, укладений з ТОВ «Віал-Маркет»;

- Договір поставки № 688 від 03.01.2012р., з урахуванням протоколу, укладений з ТОВ «Союз Супермаркетів Харкова»;

- Договір поставки № 10-469 від 29.11.2010р., укладений з ТОВ «Стиль Д»;

- Договір купівлі - продажу № 113К280 від 01.11.2012р., укладений з ТОВ «Альфа Продукт» (т. 3, а.с. 1-79).

Згідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ТОВ «Джамп» здійснює наступні види діяльності, а саме:

- оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами;

- оптова торгівля напоями;

- оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами;

- неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний);

- оптова торгівля іншими товарами господарського призначення,

Отже, в рамках власної господарської діяльності ТОВ «Джамп» укладено з контрагентами договори на поставку/купівлю-продаж товару.

Відповідно до умов вказаних договорів ТОВ «Джамп» є постачальником/продавцем певного товару, який передбачений самими договорами або додатками (специфікаціями) до них.

За поставлений відповідно до договорів товар контрагенти зобов'язуються здійснити оплату на умовах відстрочки платежу або протягом декількох днів від моменту поставки, але в будь-якому разі після фактичної передачі товару новому власнику.

Як вбачається з наданого до суду наказу № 01-01/2 від 03.01.2014 року ТОВ «Джамп» визначено, що відвантаження товару на адресу покупців здійснюється на підставі товарно-транспорнтних накладних, в яких обов'язково зазначається номенклатура, кількості та вартість товару за одиницю, що поставляється покупцю, П.І.Б. посадових осіб, які приймають участь в господарській операції. Складання видаткових накладних на товаристві не передбачено та не є порушенням вимог Податкового законодавства (т. 1, а.с. 232).

Доказами поставки вказаного товару є, зокрема але не виключно товарно - транспортні накладні, а саме:

- відвантаження товару на адресу ТОВ «Титан» від 02.08.2014 № 66, № 78, № 142, № 143, № 144, № 145, № 146, № 147, № 148, № 150, № 151, від 05.08.2014 № 356, № 357, № 363, № 364, від 07.08.2014 № 656, № 657, № 658, № 659, № 660, № 661, № 662, № 663, від 02.09.2014 № 204, від 03.09.2014 № 301, № 302, від 04.09.2014 № 449, від 05.09.2014 № 642, від 09.09.2017 № 1061, № 1064, від 16.09.2017 № 1516, № 1517, № 1518, № 1519, від 18.09.2017 № 1740, від 18.09.2017 № 1741, № 1742, № 1743, № 1744, від 25.09.2017 № 2297, № 2298, № 2299, від 26.09.2017 № 2410, № 2411, № 2412;

- відвантаження товару на адресу ТОВ «Група Рітейл України» від 02.09.2014 № 163, № 164, від 09.09.2014 № 784, № 787, № 788, № 789, від 16.09.2014 № 1467, № від 19.09.2017 № 1859, від 23.09.2014 № 1916, № 1963, від 30.09.2017 № 2517, № 2518;

- відвантаження товару на адресу ТОВ «ТК «Мега -Трейд» від 18.09.2014 № 1621, № 1622, від 18.0.92017 № 1633, № 1638, № 1698, № 1699, № 1714, № 1715, № 1729, від 24.09.2017 № 2206, від 25.09.2017№ 2222, № 2225, № 2251, № 2256, № 2281, № 2282, № 2287, № 2288, від 11.09.2017 № 1176, № 1175, №1168, № 1167, № 1134, № 1133, № 1131, №1130, від 04.09.2017 № 475, № 471, № 456, № 455, № 442, № 441, № 428, № 427, № 409, № 406;

- відвантаження товару на адресу ТОВ «Фірма «Посад» від 10.09.2014 № 964, № 988, № 1012, № 1013, № 1024, № 1057, № 1059, № 1090, від 11.09.2017 № 1185, № 1186, № 1187, від 12.09.2017 № 1280, № 1282, № 1299, від 13.09.2017 № 1367, від 16.09.2017 № 1390, № 1391, № 1514, № 1515, від 17.09.2017 № 1554, № 1555, № 1566, № 1567, № 1576, № 1577, № 1578, № 1579, № 1590, № 1597, № 1598, № 1611, від 18.09.2017 № 1652, № 1653, № 1645, № 1676, № 1677, № 1678, № 1679, від 19.09.2017 № 1780, № 1781, від 19.09.2017 № 1807, № 1808, № 1809, № 1810, № 1819, № 1844, № 1855, від 20.09.2017 № 1903, № 1911, № 1912, № 1922, від 23.09.2017№ 1999, № 2000, № 2005, № 2093, від 24.09.2017 № 2128, № 2138, № 2139, № 2151, № 2152, № 2169, № 2182, № 2183, № 2184, № 2185,№ 2189, № 2190, № 2192, № 2198, № 2201, від 25.09.2017 № 2252, № 2253, № 2270, № 2271, № 2272, № 2273, № 2301, № 2302, від 26.09.2017 № 2344, № 2345, № 2348, № 2349, № 2381, № 2382, № 2402, № 2403, № 2409, від 27.09.2017 № 2448, № 2449, № 2454, від 30.09.2017 № 2543, № 2544, № 2573, № 2574, № 2590;

- відвантаження товару на адресу ТОВ «Укр-Трейд» від 30.09.2014 № 2587, № 2605, № 2606;

- відвантаження товару на адресу ТОВ «Спринтер» від 23.09.2014 № 1968;

- відвантаження товару на адресу ТОВ «Альтер СД» від 26.09.2014 № 2347;

- відвантаження товару на адресу ТОВ «Альфа Ритейл» від 11.09.2014 № 1120, № 1123, № 1125, № 1127, № 1171, № 1172, № 1173, № 1174, від 18.09.2014 № 1626, № 1627, № 1631, № 1632, № 1711, № 1716, № 1717, № 1728, від 25.09.2017 № 2221, № 2226, № 2236, № 2257, № 2284, № 2289, № 2290;

- відвантаження товару на адресу ТОВ «Стиль Д» від 19.08.2014 № 1615, № 1616, № 1617, № 1617, № 1618, № 1619, № 1633, № 1634, № 1635, № 1636, № 1656, № 1657, 1674, № 1675, № 1677, від 20.08.2014 № 1825, № 1826, № 1827, № 1933, від 21.09.2017 № 1934, № 1935, № 1936, № 1937, № 1938, від 22.08.2014 № 2101, № 2102, № 2103, № 2104, № 2105, № 2106, № 2107, № 2109, № 2110, № 2111, № 2171, № 2172, від 23.08.2014 № 2246, № 2233, від 26.08.2014 № 2224, від 27.08.2014 № 2368, № 2369, № 2370, № 2371, № 2372, № 2384, № 2385, від 28.08.2014 № 2471, № 2472, № 2473, № 2474, № 2475, № 2476, № 2477, від 29.08.2014 № 2569, № 2673, № 2674, № 2679, № 2680, № 2681, № 2682, № 2683, від 02.09.2014 № 205, № 206, № 207, № 208, № 209, № 210, № 212, № 213, № 214, від 16.09.2014 № 1485, № 1486, № 1488, № 1487, № 1489, № 1490, № 1491, від 17.09.2014 № 1527, № 1528, № 1529, № 1530, від 18.09.2014 № 1647, № 1648, № 1649, № 1650, № 1731, № 1732, № 1733, № 1734, від 19.09.2014 №1793, № 1794, № 1795, № 1796, № 1797, № 1799, № 1800, № 1835, № 1837, № 1838, № 1839, № 1840, № 1842, № 1843, від 20.09.2014 № 1913, № 1914, № 1915, від 23.09.2014 № 1798, № 1803, № 1836, № 1957, № 1959, № 1960, № 1962, № 1961, від 24.09.2017 № 2112, № 2113, № 2114, № 2115, від 25.09.2014 № 2239, № 2240, № 2241, № 2242, № 2328, № 2243, від 26.09.2014 № 2350, № 2351, № 2352, № 2353, № 2354, № 2355, № 2356, № 2379, № 2389, № 2394, від 27.09.2014 № 2438, № 2439, № 2440, №2443, від 30.09.2014 № 2592, № 2593, № 2594, № 2595, № 2596, 2597, № 2598;

- відвантаження товару на адресу ТОВ «Альфа Продукт» від 02.09.2014 № 23, № 83, № 201, № 202, № 215, від 04.07.2014 № 407, № 426, № 443, № 444, № 474, № 506, від 09.09.2014 № 766, 767, № 834, № 835, від 09.09.2014 № 836, № 837, від 11.09.2014 № 1121, № 1126, № 1169, № 1170, від 16.09.2014 № 1432, № 1433, № 1451, № 1454, від 18.09.2014 № 1628, № 1630, № 1700, № 1701, від 23.09.2014 № 2050, № 2088, № 2089, № 2162, від 25.09.2014 № 2233, № 2254, № 2283, № 2295, від 30.08.2014 № 2519, № 2553, № 2611, № 2612;

- відвантаження товару на адресу ТОВ «Союз Супермаркетів Харкова» від 09.09.2014 № 972, № 976, № 977, № 983, від 10.09.2014 № 1028, № 1029, № 1033, № б/н, № 1034, № 1091, № б/н, від 17.09.2014 № 1565, № 1568, № 1569, б/н, № 1605, № 1606, № б/н, № 1607, від 24.09.2014 № 2135, № 2143, № 2144, № 2159, № 2160, б/н, № 2172, б/н, від 26.09.2014 № 2420, б/н, № 2422;

- відвантаження товару на адресу ТОВ «МП ТРЕЙД» від 30.09.2014 № 2613, № 2614, № 2615, № 2568, № 2566, № 2567, № 2524, № 2523, № 2522, № 2516, № 2510, №2511, №2512, №2513, №2514, №2515, від 26.09.2014 № 2396, № 2397, № 2398, № 2390, №2391, №2392, №2385, №2386, №2387, №2388, №2341, №2339, №2340, від 25.09.2014 № 2274, № 2275, № 2263, № 2262, № 2259, № 2260, № 2261, № 2250, №2248, №2245, №2246, №2247, №2237, №2238, від 23.09.2014 № 2100, №2095, №2096, №2097, №2073, №2074, №2075, №2076, №2077, 2078, №2079, №2010, №2007, №1976, №1954, від 19.09.2014 №1880, № 1881, №1882, №1883, №1884, №1885, №1886, №1887, №1875, №1876, №1877, №1857, №1858, №1834, №1785, від 18.09.2014 №1705, №1704, №1666, №1667, №1669, №1668, №1657, №1658, №1655, №1656, №1618, №1619, №1620, від 16.09.2014 № 1465, №1466, №1455, №1456, №1436, №1437, №1438, №1439, №1440, №1441, №1387, №1388, від 12.09.2017 № 1284, № 1285, №1286, №1254, №1255, №1256, №1257, №1239, №1233, №1234, №1235, №1236, від 11.09.2017 № 1154, № 1153, № 1155, № 1156, №1144, №1145, №1146, №1147, №1151, №1138, №1135, від 09.09.2017 № 888, №889, №890, №859, №860, №861, №821, №822, №823, №824, №825, №768, №769, №770, №771, №772, від 05.09.2017 № 614, № 607, №608, №609, №610, №611, №612, №613, №575, №576, №577, №567, №568, №569, №570, від 04.09.2017 №505, №484, №485, №486, №487, №413, №414, №415, №416, №417, №418, №419, від 02.09.2017 №169, №170, №171, №115, №116, №117, №107, №108, №86, №87, №88, №68, №69, №70, №71, №31, від 29.08.2017 №2691, №2689, №2690, №2640, №2628, №2629, №2630, №2631, №2632, №2633, №2634, №2635, від 28.08.2017 №2556, №2638, №2637, №2636, №2557, №2558, №2559, №2560, №2561, №2562, №2563, №2564, №2565, №2566, №2567, від 26.08.2017 №2262, №2261, №2256, №2255, №2235, №2236, №2237, №2238, №2215, №2216, від 22.08.2017 №2153, №2255, № 2154, №2156, №2157, №2158, №2159, №2098, №2099, №2077, №2071, №2072, №2073, №2074;

- відвантаження товару на адресу ДП «ДТС Суми» ТОВ «ДТС-Харків» від 20.08.2014 №1900, №1901, від 27.08.2014 №2470, від 29.08.2014 №2697, №2698, від 16.09.2014 №1535, від 23.09.2014 №2038, від 24.09.2014 №2178;

- відвантаження товару на адресу ТОВ «БІІТЕК» від 18.09.2014 №1612, від 09.09.2014 №761;

- відвантаження товару на адресу ТОВ «СУЧАСНИЙ МОДЕРН» від 03.09.2014 №274, №280, №284, №285, №288, №289, №338, №339, №344, №345, №346, від 09.09.2014 №971, №974, №975, №980, №981, №982, від 10.09.2014 №1026, №1027, №1031, №1032, від 11.09.2014 №1141, від 17.09.2014 №1557, №1558, №1561, №1562, №1563, №1564, №1570, №1571, №1603, №1604, №1608, від 19.09.2014 №1805, від 24.09.2014 №2134, №2140, №2141, №2142, №2145, №2148, №2149, №2157, №2158, №2171, №2174, від 26.09.2014 №2419, №2421;

- відвантаження товару на адресу ТОВ «КОМПАНІЯ «ГРАНД-МАРКЕТ» від 02.09.2014 №22, №82, №167, №168, №176, від 09.09.2014 №764, №765, №826, №827, №828, №829, від 11.09.2014 №1139, від 16.09.2014 №1430, №1431, №1446, №1447, від 23.09.2014 №2051, №2090, №2091, від 24.09.2014 №2150, №2164, №2521, від 30.09.2014 №2521, №2554, №2603, №2604;

- відвантаження товару на адресу ТОВ «Віал-Маркет» від 11.09.2014 №1124, №1128, №1132, №1179, №1180, від 18.09.2014 №1624, №1637, №1718, №1719, від 25.09.2014 №2227, №2235, №2258, №2291, №2296.

Копії зазначених первинних документів долучені до матеріалів справи та досліджені судом під час розгляду справи (т. 3, а.с. 80-250, т. 4, а.с. 1-235, т. 5, а.с. 1-250, т. 6, а.с. 1-244, т. 7, а.с. 1-27).

За поставлений відповідно до договорів товар контрагенти зобов'язуються здійснити оплату на умовах відстрочки платежу або протягом декількох днів від моменту поставки, але в будь-якому разі після фактичної передачі товару новому власнику.

Судом встановлено, що за вказаними договорами поставки останнім було поставлено товар покупцям на суму більш ніж 150 мільйонів гривень.

Отже, ризик настання несприятливих для ТОВ «Джамп» подій за вказаними договорами, полягає в несплаті покупцями за цей товар.

Як вже було вказано вище, страховим випадком за договорами страхування є невиконання контрагентами ТОВ «Джамп» зобов'язань (оплати за товари) в результаті стихійних явищ, пожеж, аварій, протиправних дій третіх осіб, непередбачуваної зміни кон'юктури ринку, а також банкрутства чи тимчасової неплатоспроможності.

Причини невиконання зобов'язань контрагентами, зокрема стихійні явища, пожежі, аварії, протиправні дії третіх осіб, прирівнюються до обставин непереборної сили.

Згідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Пунктом 9 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено обов'язок суду з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, який відповідно до ст. 19 того ж самого Закону передбачає заборону нарахування неустойки (штрафів, пені), застосування інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань.

Таким чином, при настанні обставин (стихійні явища, пожежі, аварії, протиправні дії третіх осіб, банкрутство), ТОВ «Джамп» втрачає право застосувати до своїх контрагентів штрафні санкції (штраф, пеня, неустойка), передбачені договорами.

Отже, посилання посадових осіб фіскальної служби в обґрунтування висновків Акту перевірки на наявність в договорах поставки/купівлі-продажу відповідальності покупців товару за порушення зобов'язань є недоречним, оскільки діюче законодавство України в деяких випадках обмежує право кредитора застосувати до боржника штрафні санкції за порушення зобов'язань. В такому випадку, єдиним можливим засобом забезпечення для кредитора можливості компенсувати ймовірні збитки в процесі виконання договорів поставки, є страхування фінансових ризиків за ними.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Частиною 4 ст. 16 Закону України «Про страхування» передбачена обов'язкова наявність договору страхування, укладеного між страховиком та страхувальником.

Додатково операції зі страхування фінансових ризиків підтверджуються укладеними до договорів додатками - Адендумами та платіжними дорученнями від 25.12.014 № 2556, № № 2557, від 02.02.2015 № 85 про оплату страхових платежів (т. 2, а.с.166-168).

Наявність інших документів на підтвердження витрат за договорами страхування, діючим законодавством України не передбачено, а отже посилання посадових осіб на відсутність актів наданих послуг страхування, в якості обґрунтування висновків Акту перевірки, є недоречним та необґрунтованим.

Оскільки за договорами з контрагентами не було порушень з боку Сторін та розрахунки покупцями було здійснено майже вчасно та повністю, перевіряючими зроблено висновок щодо відсутності зв'язку проведених операцій зі страхування з фінансово-господарською діяльністю підприємства відповідно до умов договорів добровільного страхування фінансових ризиків з ПАТ «Страхова компанія «Кремінь».

Вказаний висновок є також не обґрунтованим та недоречним оскільки визначення страхування як форми захисту осіб від настання певних подій, обумовлених договором страхування, не містить такої ознаки, як обов'язковий і неминучий настання відповідної події. Страховий випадок може настати, а може не настати, але суть страхування полягає в тому, що застрахована особа (страхувальник) за плату страховикові отримує захист від наслідків можливого настання відповідної події.

Страхова послуга не має матеріального вираження і є наданою з моменту набрання договором страхування чинності.

У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються зі сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Тобто, з моменту вступу в силу договору страхування і протягом всього строку дії договору страхування послуга страхування є наданої, адже протягом усього строку дії такого договору застрахований інтерес страхувальника є захищеним.

Твердження посадових осіб фіскального органу про те, що договір добровільного страхування фінансових ризиків (та адендуми до нього) з ПАТ СК «Кремень» укладений без належного обґрунтування та наявності розумних економічних або інших причин (ділової мети), також є не доречним та необґрунтованим.

До повноважень податкового органу належить тільки контроль за дотриманням суб'єктом господарювання податкового законодавства, тоді як оцінка ефективності діяльності платника знаходиться поза межами компетенції органів податкової служби. Отже, обґрунтованість витрат платника, що зменшують в цілях оподаткування отримані ним доходи, не може оцінюватися з точки зору їх доцільності і раціональності для досягнення економічного результату.

Щодо відсутності в договорах страхування та в адендумах до договорів розрахунку чи обґрунтування розміру страхової суми, як на підставу висновків, що містяться в Акті перевірки, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 982 ЦК України розмір страхового платежу є істотною умовою договору страхування.

Згідно до п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Будь-яких додаткових вимог, як то обов'язкове визначення в договорі страхування розрахунку чи обґрунтування розміру страхової суми, діючим законодавством України не передбачено, а отже сторони самостійно визначили розмір страхових платежів в адендумах до договорів добровільного страхування фінансових ризиків № 1011034-08-01-14 від 01.10.2014р. Відповідно до ст. 38 Закону України «Про страхування» страхова діяльність підлягає ліцензуванню.

В період дії зазначених вище договорів страхування фінансових ризиків Страховик мав ліцензію на здійснення страхової діяльності у формі добровільного страхування фінансових ризиків - серія АЕ № 198977 від 06.09.2013р. (строк дії з 18.06.2009р. безстроково), а отже останній мав право на укладення договорів страхування та надання відповідних послуг зі страхування фінансових ризиків (т. 2, а.с. 169).

Згідно п. 44.2 ст. 44 ПКУ для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємства використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат, які визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів та здійснення витрат. Обов'язковість складання і зберігання таких документів передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нормами Розділу II ПКУ. У зв'язку з цим виникає необхідність накопичення даних про доходи та витрати з метою оподаткування податком на прибуток, використовуючи дані бухгалтерського обліку. Кінцевим етапом такого обліково-податкового процесу щодо сплати податку на прибуток є складання податкової декларації, яку можна вважати основним обліковим регістром податкового обліку з податку на прибуток підприємства.

Згідно пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПКУ до витрат на збут, включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона).

З боку позивача представлено до суду всі документи, якими підтверджуються операції зі страхування фінансових ризиків та належним чином відображено витрати за вказаними операціями в бухгалтерському обліку підприємства. Первинні документи досліджені перевіряючими в ході перевірки та не мають зауважень до їх форми та змісту, що підтверджується складеним перевіряючими актом перевірки.

Отже, у ТОВ «Джамп» є всі правові підстави для врахування вказаних витрат при обчисленні об'єкту оподаткування податком на прибуток та визначення фінансового результату до оподаткування.

Згідно п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПКУ не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Доказів не надання в ході перевірки або відсутність у платника первинних документів із визначенням їх переліку перевіряючими до суду не надано, відповідний акт не складався, ТОВ «Джамп» не направлявся. Докази зворотнього матеріали справи не містять.

Таким чином, висновки контролюючого органу про порушення платником п. 44.1, п. 44.2, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.1 1 п. 139.1 ст. 139 ПКУ не відповідають фактичним обставинам справи та є такими, що безпідставно зроблені за наявності первинних документів.

Водночас, суд відзначає, що у відповідності до п.п.2 п.4 розд. III Порядку № 727, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

В порушення зазначених приписів контролюючий орган під час перевірки взаємовідносин позивача не зазначив та не дослідив первинних документів бухгалтерського обліку позивача, що відносяться до господарських операцій при здійсненні яких вчинено порушення; не зазначено первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, не наведено регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

Отже, суд зазначає, що спірні податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області від 27.04.2017 № 0000981411, та податкові повідомлення-рішення від 30.06.2017 № 0001601411 є такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства України та без урахування досліджених в ході перевірки первинних документів, не відповідають фактичним обставинам справи, є незаконними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Джамп" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень -рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.06.2017 року № 0001601411 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Джамп" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 153627, 50 грн. (сто п'ятдесят три тисячі шістсот двадцять сім гривень 50 копійок), в тому числі 109864, 00 грн. (сто дев'ять тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні) за податковими зобов'язаннями та 43763, 50 грн. (сорок три тисячі сімсот шістдесят три гривні 50 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.06.2017 року № 0001601411 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Джамп" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 483282, 50 грн. (чотириста вісімдесят три тисячі двісті вісімдесят дві гривні 50 копійок), в тому числі 329634, 00 грн. (триста двадцять дев'ять тисяч шістсот тридцять чотири гривні) за податковими зобов'язаннями та 153648, 50 грн. (сто п'ятдесят три тисячі шістсот сорок вісім гривень 50 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.04.2017 року № 0000981411 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Джамп" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3352, 50 грн. (три тисячі триста п'ятдесят дві гривні 50 копійок), в тому числі 2235, 00 грн. (дві тисячі двісті тридцять п'ять гривень) за податковими зобов'язаннями та 1117, 50 грн. (одна тисяча сто сімнадцять гривень 50 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код за ЄДРПОУ 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джамп" (пров. Новожанівський, 11, м. Харків, 61071, код ЄДРПОУ 31152349) у розмірі 7299, 52 грн. (сім тисяч двісті дев'яносто дев'ять гривень 52 копійки).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26 лютого 2018 року.

Суддя Бадюков Ю.В.