Постанова № 72407117, 14.02.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2018 р. № 820/5323/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Шапошника С.С.,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 820/5323/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання незаконною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Харківській області № 54550-17 від 31.10.2017;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Харківській області відкликати податкову вимогу № 54550-17 від 31.10.2017 з усіх реєстрів боргу платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача є необґрунтованими та протиправними, в зв'язку з чим, податкова вимога № 54550-17 від 31.10.2017, прийнята відповідачем є такою, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що відповідач діяв у межах та у спосіб встановлені чинним законодавством України, а отже, податкова вимога № 54550-17 від 31.10.2017 є законною та обґрунтованою, а позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - безпідставними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 зареєстрована як суб'єкт господарювання та з 18.08.2014 року перебуває на обліку в Харківській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.

Відповідно до статті 291.3 Податкового Кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Статтею 291.4 Податкового кодексу передбачено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема: третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

Матеріалами справи встановлено, що ФОП ОСОБА_3 обрано спрощену систему оподаткування, є платником третьої групи платників єдиного податку.

Частиною 3 статті 296 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Згідно до частини 4 статті 296 Податкового кодексу України, податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.

Відповідно до частини 18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Як вбачається з матеріалів справи ФОП ОСОБА_3 16.04.2015 року до контролюючого органу подана податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи підприємця з визначенням суми єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітного періоду у розмірі 114177,12грн. (граничний термін сплати самостійно визначених грошових зобов'язань - 19.05.2015 року).

Відповідно до платіжного доручення №1 від 06.05.2015 року ФОП ОСОБА_3 було сплачено грошові зобов'язання у розмірі 114177,12грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_3, що підтверджується також банківською випискою з ПАТ «Банк національний кредит» від 06.05.2015 року (а.с.15).

В той же час, відповідно до банківської виписки ПАТ «Банк національний кредит» від 07.05.2015 року, вказаною банківською установою було повернуто підприємцю вищезазначене платіжне доручення №1 від 06.05.2015 року без виконання, з огляду на необхідність уточнення платником розрахункового рахунку одержувача, що не заперечувалось сторонами по справі.

Враховуючи те, що ФОП ОСОБА_3 вчасно не здійснено сплату грошових зобов'язань на діючий р/р НОМЕР_4 у загальному розмірі 114177,12 грн., контролюючий орган прийшов до висновку, що дане зобов'язання набуло статусу податкового боргу.

У зв'язку з несплатою боржником узгодженого податкового зобов'язання у гранично встановлені строки, Харківською ОДПІ було винесено податкову вимогу № 1812-25 від 20.05.2015 року, яка була направлена відповідачу засобами поштового зв`язку та отримана позивачем 26.06.2015 року.

Не погоджуючись із вказаною вимогою, позивач оскаржив її в судовому порядку.

При розгляді адміністративної справи суд дійшов висновку, що подання ФОП ОСОБА_3 до установи банку платіжного доручення на перерахування суми грошового зобов'язання по сплаті єдиного податку здійснено позивачем у встановлені податковим законодавством строки, обов'язок позивача щодо сплати такого грошового зобов'язання у вказаних сумах припинився, однак платіжне доручення не було виконано виконано саме з вини банку, незважаючи на наявність на рахунках ФОП ОСОБА_3 грошових коштів, у зв'язку з чим у податкового органу не має підстав для надсилання позивачу оскаржуваної податкової вимоги № 1812-25 від 20.05.2015 року.

Отже, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року по справі № 820/6902/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа - приватне акціонерне товариство "Банк Національний кредит", про скасування податкової вимоги - задоволено в повному обсязі. Скасовано податкову вимогу № 1812-25 від 20.05.2015 на суму 114177 (сто чотирнадцять тисяч сто сімдесят сім) грн. 12 коп., винесену Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Вказане рішення 05.12.2016 набрало законної сили.

Також судом встановлено, що 26 січня 2016 року подано до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи підприємця (далі за текстом Декларація). У податковій декларації зазначена сума доходу за 2015 рік у розмірі 10000000,00 грн.

Враховуючі зміни до Податкового кодексу України з 01.01.2015 року змінився розмір ставок єдиного податку для платників спрощеної системи 3 групи. Підприємці при заповненні декларації зазначають дохід, що оподатковується за ставкою 2 або 4 відсотка, у рядках, в яких передбачено відображення доходу за ставкою 3 або 5 відсотка відповідно, аналогічно зазначається сума податку.

Відповідно з п. 293.3. Податкового кодексу України відсоткова ставка єдиного податку платників третьої групи встановлюється у розмірі:1) 2 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 4 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Сума податку, відповідно до Декларації за звітній період за 4 % ставкою, склала 400 000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 1 від 05 червня 2015 року на загальну суму 114 080, 12 грн.; квитанції № 0825066190 від 16 червня 2015 року на загальну суму 97,00 грн.; платіжного доручення № 1 від 18 серпня 2016р. на загальну суму 4570,72 грн.; платіжного доручення № 22 від 18 листопада 2016р. на загальну суму 182,83 грн.; платіжного доручення № 5 від 30 грудня 2016 р. на загальну суму 281 069,33 грн.

Усього позивачем у 2015 році сплачено єдиного податку 400000,00грн. (114080,12+97,00+4570,72+182,83+281 069,33 = 400 000,00 грн.)

Проте, контролюючим органом винесено податкову вимогу № 1913-17 від 14.04.2016 на суму 128980, 43 грн.

Не погодившись із вказаною вимогою, ФОП ОСОБА_3 оскаржила її в судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року по справі № 820/2229/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання незаконною та скасування податкової вимоги - задоволено. Визнано незаконною та скасовано податкову вимогу № 1913-17 від 14.04.2016 року Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Зазначене рішення 18.04.2017 набрало законної сили.

В ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року встановлено, що позивачем не було допущено порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань.

Відповідно до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

При розгляді даної адміністративної справи в судовому засіданні представник позивача пояснив, що відповідно до платіжного доручення № 1 від 06 травня 2015 року на суму 114177,12 грн. єдиний податок за 1 квартал 2015 року сплачений позивачем, проте, з невідомих підстав гроші повернуті. В подальшому, платіжним дорученням № 1 від 05 червня 2015 року на загальну суму 114 080, 12 грн. та квитанцією № 0825066190 від 16 червня 2015 року на загальну суму 97,00 грн. єдиний податок за 1 квартал 2015 року сплачений повторно.

Банк платіжне дорученням № 1 від 05 червня 2015 року від платника отримав, але платіж не провів, та у зв'язку з чим, податковий орган прийшов до висновку, що дане зобов'язання в розмірі 114 080, 12 грн. набуло статусу податкового боргу.

Під час розгляду справи судом встановлено, що контролюючим органом винесено податкову вимогу № 54550-17 від 31.10.2017, якою нараховано ФОП ОСОБА_3 суму боргу з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 128980,43 грн., в зв'язку з тим, що не дивлячись на існування судових рішень про скасування попередніх податкових вимог, відповідачем продовжувався обліковуватися податковий борг зі сплати єдиного податку за перший квартал 2015 року, а сплата поточних сум єдиного податку, зараховувалась відповідачем у рахунок сплати попередніх періодів.

Таким чином, підставою надіслання спірної податкової вимоги, стали встановлені іншими судовими рішеннями, що перелічені вище, обставини щодо сплати єдиного внеску за 2015 рік.

А отже, суд приходить до висновку, що подання ФОП ОСОБА_3 до банку платіжного доручення на перерахування суми грошового зобов'язання по сплаті єдиного податку у сумі 114080,12 грн. здійснено позивачем у встановлені податковим законодавством строки, обов'язок позивача щодо сплати такого грошового зобов'язання у вказаній сумі припинився, у зв'язку з чим, контролюючим органом неправомірно винесено податкову вимогу № 54550-17 від 31.10.2017.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про задоволення позову в частині визнання незаконною та скасування податкової вимоги Головного управління ДФС у Харківській області № 54550-17 від 31.10.2017, відповідно до якої платник податків зобов'язаний терміново сплатити суму податкового боргу у розмірі 128980,43 грн. та щодо зобов'язання Головного управління ДФС у Харківській області виключити визначену податковою вимогою № 54550-17 від 31.10.2017 суму податкового боргу у розмірі 128980,43 грн. з інтегрованої картки платника податків (єдиний податок з фізичних осіб).

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління ДФС у Харківській області відкликати податкову вимогу № 54550-17 від 31.10.201, то суд вважає за необхідне відмовити в цій частині виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Тобто, скасування судом в даній адміністративній справі спірної податкової вимоги, яка визначає обов'язок сплати позивачем податкового боргу, та набрання рішенням в цій частині законної сили, є підставою вважати податкову вимогу відкликаною.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (місце проживання - АДРЕСА_1, код - НОМЕР_2) до Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження - вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код - 39599198) про визнання незаконною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Харківській області № 54550-17 від 31.10.2017, відповідно до якої платник податків зобов'язаний терміново сплатити суму податкового боргу у розмірі 128980,43 грн.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Харківській області виключити визначену податковою вимогою № 54550-17 від 31.10.2017 суму податкового боргу у розмірі 128980,43 грн з інтегрованої картки платника податків (єдиний податок з фізичних осіб).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (місце проживання АДРЕСА_1, код - НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження - вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код - 39599198) судовий збір у розмірі 967 (дев'ятсот шістдесят сім) грн 35 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 26 лютого 2018 року.

Суддя А.С. Мороко