Рішення № 72406948, 15.02.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2018 року м. Рівне №817/131/18Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов'язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

15.01.2018 відкрито спрощене (письмове) провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов'язання до вчинення певних дій.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що за матеріалами його пенсійної справи він отримував пенсію за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 18.01.2005 до 17.09.2013. При цьому, для обрахунку пенсійної виплати брався період страхового стажу з 01.01.1991 по 31.12.1995 та за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.10.2006, з урахуванням права особи на оптимізацію, тобто вибору найбільш сприятливого періоду та виключення з розрахунку несприятливих періодів. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати був визначений на рівні 3,92094. Після 31.10.2008 позивач не працював, тому ніяких змін щодо всього періоду страхового стажу, який враховувався для розрахунку індивідуального коефіцієнту заробітної плати не було і бути не могло. Саме з індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати - 3,92094 позивач одержував пенсію до 17.09.2013, тобто до періоду, коли його за рішенням суду було переведено на інший вид пенсії, а саме на пенсію, передбачену нормами Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність". Для обрахунку пенсії за нормами Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність" було обрано інші періоди, а саме з 01.08.1979 по 31.07.1984 - що є періодом наукової діяльності, в який позивач одержував меншу суму заробітної плати, ніж за період з 01.01.1991 по 31.12.1995, а також період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.10.2008. 3а умовами Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148 від 03.10.2017, відповідач повинен був з 01.10.2017 перевести його на пенсію, що розраховується і виплачується за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, розрахунок відповідач повинен був провести за матеріалами пенсійної справи позивача. Відповідач виконав такий розрахунок формально, внаслідок чого взяв для обрахунку період з 01.08.1979 по 31.07.1984, тобто несприятливий для позивача період, а також індивідуальний коефіцієнт заробітної плати на рівні 3,54057, тобто менший ніж 3,92094 - який попередньо був розрахований позивачу при нарахуванні йому пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і дані про який містилися в матеріалах його пенсійної справи. Наполягав, що зміни за Законом №2148 від 03.10.2017 жодним чином не стосуються індивідуального коефіцієнта заробітної плати, його право на цей коефіцієнт на рівні 3,92094 є об'єктивно існуючим та недоторканим, а зменшення цього коефіцієнту до 3,54057 погіршує його матеріальний стан, та суперечить нормам ст.ст.58,64 Конституції України, ст.5 Цивільного кодексу України, ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп /2005 та від 09.02.1999. Просив зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виконати йому розрахунок пенсії з 01.10.2017 у повній відповідності до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148 від 03.10.2017 із застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 3,92094.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов вказав на те, що вимоги позивача щодо здійснення перерахунку пенсії із застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати на рівні 3,92094 є безпідставними. Зауважив, що з 01.01.2011 заробітна плата для обчислення позивачу пенсії за віком була визначена за нормами статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.01.1991 по 31.12.1995 на підставі довідки ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" №732 від 19.10.2009 та архівної довідки №863 від 07.12.2010 та за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 30.06.2006 за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати на той період склав 3,92094. Постановою Рівненського міського суду від 08.10.2010 по справі №2а-613/10, яка набрала законної сили 17.09.2013, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Рівне та головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 в стаж наукової роботи періоди роботи із 01 червня 1972 року по 01 грудня 1987 року та із 30 березня 1989 року до 22 лютого 1996 та із 01 жовтня 1996 року по 12 січня 2000 року, відповідно до п.4 Переліку посад наукових працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 року №257, і призначити пенсію відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність". А постановою від 23.01.2014 у справі №569/23238/13-а зобов'язано призначити таку пенсію саме з 13 лютого 2009, а для обчислення пенсії згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії, за 2008 календарний рік. Відповідно з 13.02.2009 позивачу було призначено такий вид пенсії. 11.10.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017, яким доповнено Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, зокрема, пунктами 4-3 та 4-7. На підставі зазначених норм, з 01.10.2017 ОСОБА_1, який отримує пенсію за нормами Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" переведено на пенсію за віком на умовах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Така пенсія обрахована йому за нормами статті 40 Закону із заробітної плати за період з 01.01.1991 по 31.12.1995 на підставі довідки ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" №732 від 19.10.2009 та архівної довідки №863 від 07.12.2010 та за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.10.2008 за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати при цьому визначено на рівні 3,54057. Заробітна плата для обчислення пенсії, осучаснена із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн.), становить 13328,12 грн. (3764,40 грн. х 3,54057). Загальний розмір пенсії склав 6371,75 грн., в тому числі: 5819,99 грн. (13328,12 грн. х 0,43667) - розмір пенсії за віком, визначений відповідно до статті 27 Закону; 261,36 грн. (1452,00 грн. х 18 %) - доплата за 18 років понаднормового стажу (43-25=18) відповідно до статті 28 Закону; 290,40 грн. (1452,00 грн. х 20%)- надбавка до пенсії за особливі заслуги відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною". За наведеного, вважає, що дії відповідача ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, а тому позов задоволенню не підлягає.

Розглянувши у визначений частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України строк в письмовому провадженні позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення повністю.

При цьому суд виходив з такого.

Не є спірними і в повній мірі визнаються сторонами ті обставини, що ОСОБА_1 з 18.01.2005 до 13.02.2013 отримував пенсію за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 і за матеріалами його пенсійної справи його заробітна плата для обчислення пенсії за віком була визначена за нормами статті 40 цього Закону за період з 01.01.1991 по 31.12.1995 та за з 01.07.2000 по 30.06.2006, а індивідуальний коефіцієнт заробітної плати склав 3,92094.

В свою чергу, норма статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (у діючий на відповідний період редакції), передбачала, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим частини першої цієї статті, період, за який враховується заробітна плата, після виключення 10 відсотків тривалості страхового стажу, не може бути меншим ніж 60 календарних місяців. При цьому, коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначався за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).

На підставі судових рішень (№2а-613/10 від 08.10.2010 та №569/23238/13-а від 23.01.2014) ОСОБА_1 з 13.02.2009 призначено пенсію за нормами Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" 1977-XII від 13.12.1991.

За правилами статті 24 цього Закону (у редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу), пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначалися в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначалася відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески). Для обчислення пенсії враховувалася заробітна плата наукового працівника за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців наукового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв та за весь період наукового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості наукового стажу.

Відповідно до цього, для призначення позивачу пенсії за нормами Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" 1977-XII від 13.12.1991 було взято його стаж наукової роботи за період з 01.08.1979 по 31.07.1984, позаяк інший стаж, не давав права на вказаний, специфічний, вид пенсії. Також на підставі судового рішення від 23.01.2014 у справі №569/23238/13-а для обчислення такої пенсії застосовано показник середньої заробітної плати за 2008 календарний рік, відповідно взято весь період страхового стажу позивача з 01.07.2000 по 31.10.2008.

11.10.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017, пунктом 19 розділу I якого внесено ряд змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, а підпунктом 27 цього пункту доповнено розділ XV "Прикінцеві положення" Закону, зокрема, пунктами 4-3 - 4-7.

З урахуванням цього, пунктом 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Пунктом 4-7 вказаного розділу визначено, що особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

Оскільки позивач на час набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017, отримував пенсію призначену відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" 1977-XII від 13.12.1991, то орган Пенсійного фонду повинен був розрахувати розмір його пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 з урахуванням пункту 4-3 розділу XV цього Закону на підставі відповідних матеріалів пенсійної справи, та у випадку, якщо за результатами такого розрахунку розмір пенсії більший - перевести його на пенсію за віком.

Як встановлено судом і визнано сторонами, відповідач з 1 жовтня 2017 року перевів позивача на пенсію, що призначається за умовами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, позаяк в результаті проведеного відповідачем перерахунку розмір такої пенсії перевищує розмір так званої, наукової пенсії.

Разом з тим, проведений відповідачем перерахунок не в повній мірі відповідає вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.

Так, в силу прямої вказівки пункту 4-7 розділу XV цього Закону, розрахунок проводиться за матеріалами пенсійної справи і здійснюється за правилами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 з урахуванням додаткових гарантій, наданих пунктом 4-3 розділу XV цього Закону.

В свою чергу, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 в солідарній системі призначаються лише такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Розмір пенсії за віком визначається за правилами статті 27 цього Закону. Частина перша цієї статті дає для визначення такої пенсії наступну формулу: П = Зп x Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

В свою чергу, за правилами частини першої статті 40 цього Закону, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

За вимогами частини другої цієї статті, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки); Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Таким чином величина коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи напряму залежить від періоду, який враховується при обчисленні пенсії за віком.

Такий період, в свою чергу, напряму залежить від бажання пенсіонера і від підтвердження розміру заробітної плати первинними документами.

Відповідач у відзиві в повній мірі визнав, що заробітна плата для обчислення позивачу пенсії за віком з 01.01.2011 визначалася за нормами статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003. При цьому, брався період з 01.01.1991 по 31.12.1995, підтверджений довідкою ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" №732 від 19.10.2009 та архівною довідкою №863 від 07.12.2010 та період страхового стажу з 01.07.2000 по 30.06.2006 за даними, які містилися в системі персоніфікованого обліку. Визначений з такої заробітної плати індивідуальний коефіцієнт склав 3,92094.

Оскільки норма статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 у редакції, що діяла на той час дозволяла для обчислення пенсії враховувати заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року і при цьому за вибором особи виключати період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі, то наведене в повній мірі доводить, що позивач для призначення йому пенсії за віком обрав підтверджену документально заробітну плату за відповідні періоди: а саме з 01.01.1991 по 31.12.1995 та з 01.07.2000 по 30.06.2006, а, відповідно, період з 01.07.2006 по 31.10.2008 - виключив.

Норма статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 у редакції, що діє з 1 жовтня 2017 року, жодним чином не змінює і не анульовує права особи обирати період страхового стажу для обчислення пенсії, в тому числі і права виключати певний період зі стажу при дотриманні певних умов.

Разом з тим, відповідач, здійснюючи підрахунок пенсії позивача за віком з 1 жовтня 2017 року, крім періоду з 01.01.1991 року по 31.12.1995, що підтверджений довідкою ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" №732 від 19.10.2009 та архівною довідкою №863 від 07.12.2010, взяв весь період страхового стажу позивача з 01.07.2000 по 31.10.2008, незважаючи на те, що в матеріалах пенсійної справи містяться відомості про те, що період з 01.07.2006 по 31.10.2008 позивачем обрано в якості такого, що виключається зі страхового стажу.

Вказане, в свою чергу, зумовило безпідставне зменшення індивідуального коефіцієнту заробітної плати позивача з 3,92094 до 3,54057.

Оскільки за правилами статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, для визначення пенсії за віком заробітна плата (дохід) застрахованої особи, з якої обчислюється пенсія, визначається шляхом множення середньої зарплати в Україні на коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи, то зменшення індивідуального коефіцієнту заробітної плати позивача з 3,92094 до 3,54057 зумовило і зменшення розміру нарахованої йому пенсії за віком.

Таким чином, відповідач здійснив переведення позивача на пенсію за віком з 1 жовтня 2017 року без врахування усіх матеріалів його пенсійної справи, внаслідок чого зробив розрахунок пенсії позивача, який є нижчим від того, на який він фактично мав право, чим порушив його права та охоронювані законом інтереси, які підлягають судовому захисту.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою цієї статті встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За результатом розгляду справи суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача порушені діями відповідача і належним способом захисту прав та законних інтересів позивача буде покладення на відповідача обов'язку призначити (перепризначити) позивачу пенсію за віком на підставі пунктів 4-3, 4-7 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 з 1 жовтня 2017 року, обрахувавши її розмір із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати позивача на рівні 3,92094.

Що стосується судових витрат, то суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою від 15.01.2018 позивача на підставі частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, звільнено від сплати судового збору в сумі 704,80 гривень.

Відповідно до цього, та з врахуванням того, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, і яку за ухвалою суду звільнено від сплати судового збору, судовий збір в розмірі сумі 704,80 гривень підлягає стягненню на користь держави з відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (33001, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (33001, м.Рівне, вул.Яворницького,34, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40373305) задовольнити повністю.

Зобов'язати Рівненське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити (перепризначити) ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі пунктів 4-3, 4-7 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 з 1 жовтня 2017 року, обрахувавши її розмір із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати ОСОБА_1 на рівні 3,92094.

Стягнути на користь держави (рахунок 31211206784002; отримувач УДКСУ у м. Рівному (м. Рівне) 22030101; банк отримувача ГУ ДКСУ у Рівненській області; код ЄДРПОУ отримувача 38012714; код МФО банку отримувача 833017; призначення платежу "Судовий збір справа №817/131/18, Рівненський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34847329) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області судовий збір в сумі 704,80 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повне рішення суду складено 15 лютого 2018 року.

Суддя Друзенко Н.В.