Рішення № 72406893, 26.02.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2018 року м. ПолтаваСправа №816/8/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Куликівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

02 січня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Куликівської сільської ради про визнання бездіяльності щодо ненадання відповіді на запити позивача від 14 листопада 2017 року протиправною, зобов'язання надати доступ до публічної інформації на запити позивача від 14 листопада 2017 року.

Прохальна частина зазначеного адміністративного позову містить заяву про стягнення судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. При цьому у мотивувальній частині позовної заяви зазначено про факт укладення між позивачем та адвокатом Ярошенко С.М. договору про надання правової (правничої) допомоги, а також повідомлено про наступне надання додаткових доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною відмову Куликівської сільської ради у задоволенні запитів на інформацію ОСОБА_1 від 14 листопада 2017 року щодо ненадання копії протоколу засідання 21 сесії 7 скликання Куликівської сільської ради від 19 жовтня 2017 року та ненадання належним чином завірених копій протоколів засідань земельних комісій Куликівської сільської ради за 2014, 2015, 2016, 2017 роки; зобов'язано відповідача надати позивачу належним чином завірену копію протоколу засідання 21 сесії 7 скликання Куликівської сільської ради від 19 жовтня 2017 року та належним чином завірені копії протоколів засідань земельних комісій Куликівської сільської ради за 2014, 2015, 2016, 2017 роки. В іншій частині позовні вимоги залишені без задоволення. Стягнуто з Куликівської сільської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 320,00 грн. Питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось.

16 лютого 2018 року до суду надійшло клопотання позивача про приєднання доказів у якому позивач просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 6640,00 грн. (судовий збір 640,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу - 6000,00 грн.).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року питання щодо судових витрат у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Куликівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

За приписами пунктів 1 та 3 частини першої та частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення та якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За таких обставин, питання щодо судових витрат у цій справі має бути вирішено судом в порядку письмового провадження до 26 лютого 2018 року.

21 лютого 2018 року до суду надійшло клопотання Куликівської сільської ради у якому остання заперечує обґрунтованість розміру судових витрат позивача, пов'язаних з наданням правової допомоги, вважаючи їх безпідставно завищеними та необґрунтованими, у зв'язку із чим просить відмовити ОСОБА_1 у стягненні зазначених судових витрат з відповідача (а.с. 97-99).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив такі обставини.

У позовній заяві гр. ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь усі судові витрати, пов'язані з розглядом справи. За правилами частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію про сплату судового збору на суму 640,00 грн. (а.с. 4).

Разом із тим, питання про розподіл судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору вирішено судом під час ухвалення судового рішення у справі від 15 лютого 2018 року, а тому вимоги клопотання від 16 лютого 2018 року про стягнення з відповідача судового збору в розмірі 640,00 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо оплати витрат на правову допомогу.

Позивачем до матеріалів справи надано: договір про надання правничої (правової) допомоги від 20 грудня 2017 року № 60, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19 січня 2018 року № 1, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, квитанції від 20 грудня 2017 року № 65 та від 19 січня 2018 року № 2 /а.с. 85-89/.

Частиною другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини третьої зазначеної норми для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

А відповідно до частини четвертої вищевказаної статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Суд зауважує, що дана справа відноситься до справ незначної складності та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, встановлених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у скорочені строки, без проведення судового засідання та на підставі наявних у справі матеріалів. Таким чином, розгляд зазначеної категорії справ не передбачає участі представника позивача в судових засіданнях, складення додаткових (крім позовної зави) процесуальних документів, формування значної доказової бази, а відтак, підготовка адміністративного позову в такій справі об'єктивно не потребує значних витрат часу, обсягу юридичної та технічної роботи.

До того ж, зі аналізу предмета договору про надання правової допомоги вбачається, що адвокат Ярошенко С.М. мала надати клієнту правову допомогу, до якої включено: аналіз судової практики, надання консультацій, збирання доказів.

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів надання адвокатом вищевказаних послуг.

Так, подана ОСОБА_1 до суду позовна заява не містить ознак проведення фахівцем у галузі права роботи з аналізу судової практики, оскільки текст наявного в матеріалах справи процесуального документа не містить жодних посилань на правові позиції судів вищих інстанцій або висновки ЄСПЛ.

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19 січня 2018 року № 1 не містить відомостей щодо надання гр. ОСОБА_1 будь-яких консультацій.

Додані до позовної заяви копії запитів, надісланих позивачем на адресу відповідача, в кількості 3 аркуші, копія відповіді Куликівської сільської ради на вищевказані звернення на 1 аркуші, а також безкоштовний витяг з ЄДР щодо юридичної особи на 1 аркуші не можуть розцінюватись судом як проведена робота зі збирання доказів.

Відтак, опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, аналіз судової практики, формування правової позиції та підготовка позовної заяви, на які за розрахунком адвоката витрачено шість годин, на переконання суду, не відповідає рівню складності даної справи та обсягу виконаних адвокатом робіт.

Суд також враховує, що у цій справі судові засідання не проводились, а відтак, необхідність у наданні адвокатом послуг з представництва інтересів клієнта в суді була відсутня, хоча умовами договору передбачено, що сума гонорару адвоката вже включає в себе такі послуги.

Вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та об'ємом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом, а тому суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений до 2000,00 грн.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

А відповідно до частини першої цієї статті, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною п'ятою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, яким стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що під час ухвалення судового рішення від 15 лютого 2018 року у справі № 816/8/18 судом не вирішено клопотання позивача, заявлене в прохальній частині позовної заяви, з приводу встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі шляхом зобов'язання Куликівської сільської ради подати в місячний строк звіт про виконання судового рішення.

За приписами пункту 3 частини першої та частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Відмовляючи у задоволенні вищевказаного клопотання суд зазначає про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Згідно вимог частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.

У спірних правовідносинах суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду у справі № 816/8/18 законної сили не будуть вчинятись заходи з метою добровільного його виконання.

Керуючись статтями 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Ухвалити у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Куликівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії додаткове рішення, яким стягнути з Куликівської сільської ради (вул. Колективістів (Центральна), 54, с. Коломацьке, Полтавський район, Полтавська область, 38742, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21046294) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36008, РНОКПП НОМЕР_1) витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.О. Чеснокова