Рішення № 72406877, 26.02.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6571/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року о 14 год. 44 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

за участю

від позивача: Поперечний О.О., за довіреністю

від відповідача: Крилов М.В. - за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) до Одеського обласного військового комісаріату (код ЄДРПОУ 08402040, місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Канатна, буд.35) про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих Одеський обласний військовий комісаріат суми податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 18 454, 67 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 14 грудня 2017 року з адміністративним позовом звернулося Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Одеського обласного військового комісаріату, в якому позивач просив стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Одеський обласний військовий комісаріат суми податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 18 454, 67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з розрахунком податкового боргу станом на 18.09.2017 року та інтегрованої картки платника податків у Одеського обласного військового комісаріату рахується загальна заборгованість у розмірі 18 454, 67 грн. Вказана заборгованість виникла в результаті самостійно визначеного відповідачем податкового зобов'язання у поданому податковому розрахунку від 20.02.2017 року за №1700004092 на суму 18 767, 46 грн., яке не було сплачено відповідачем.

На відкритому судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

До суду 29 січня 2018 року (вхід. №2539/18) від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив відмовити у задоволені позову, зазначивши, що власником земельної ділянки, на якій розташований Подільський ОМВК є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси, а тому обов'язок щодо сплати земельного податку покладається безпосередньо на КЕВ м. Одеси, як на власника земельної ділянки. Також, відповідач зазначив, що Одеським обласним військовим комісаріатом було помилково подано податкову декларацію з плати за землю та 26.01.2018 року за вих. №24 було подано уточнену податкову декларацію з плати за землю в порядку визначеному податковим законодавством, в якій зазначено, що Одеський обласний військовий комісаріат не є платником податку на землю, стягнення якого є предметом цього спору. На підтвердження зазначених обставин, відповідачем надана копія державного акту на право користування землею, виданого Котовському КЕВ Одеського військового округу МО РССР 03 лютого 1986 року та акт прийому-передачі будівель території військового містечка №5 Котовського гарнізону, що передається у власність від Котовської КЕЧ району на обліку та баланс КЕВ м. Одеси від 10.07.2008 року.

Представник відповідача на судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву. Також під час судового засідання, представник відповідача пояснив, що раніше відповідач був звільнений від сплати земельного податку рішенням відповідної місцевої ради, та подавав декларації без нарахування земельного податку, проте за 2017 рік, відносно цієї земельної ділянки таке рішення ради не було прийнято, тому відповідачем була подана до Подільської ОДПІ ГУДФС в Одеській області податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/бо орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік від 20.02.2017р. вх. №1700004092.

Представник позивача під час судового засідання зазначив, що станом на 16 лютого 2018 року уточнена податкова декларація з плати за землю відповідачем не подана в порядку визначеному податковим законодавством.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників учасників справи, судом встановлено таке.

Одеський обласний військовий комісаріат є юридичною особою і перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Приморському районі міста Одеси ГУДФС в Одеській області. Подільський ОМВК - є структурним підрозділом Одеського обласного військового комісаріату.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що Одеським обласним військовим комісаріатом була подана до Подільської ОДПІ ГУДФС в Одеській області (за місцезнаходження земельної ділянки) податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/бо орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, 20.02.2017р. вх. №1700004092, згідно з якою сума зобов'язання, що підлягає сплаті складає 37 534,88 грн. з розбивкою помісячно 3127,91 грн. (а.с.18-19).

З облікової картки платника податків вбачається, що за 2016 рік відповідачем також була подана декларація з плати за землю (земельний податок та/бо орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 1600001381 від 19.02.2016 року із зобов'язанням 0 грн. (а.с.17), що підтверджено поясненнями представника відповідача, що у попередніх роках відповідач був звільнений від оплати земельного податку згідно з рішенням відповідної місцевої ради.

Згідно з розрахунком податкового боргу за Одеським обласним військовим комісаріатом станом на 18.09.2017 року рахується заборгованість по земельному податку у сумі 18 454, 67грн. з урахуванням переплати 312, 79 грн. за березень 2017 року за період з 30 березня 2017 року по 30 серпня 2017 року, що підтверджено даними з облікової картки платника податків та розрахунком податкового боргу (а.с.17, 22).

Також суд встановив, що Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області на адресу Одеського обласного військового комісаріату була надіслана вимога про сплату податкового боргу від 31.03.2017 року № 1750-17 за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 30.03.2017 року в сумі 2815, 12 грн. (а.с. 22 розрахунок податкового боргу), яка була отримана відповідачем, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення 03 травня 2017 року (а.с. 20).

Податкова вимога не була оскаржена відповідачем ані в адміністративному, ані в судовому порядку.

Вказаний податковий борг не був сплачений відповідачем, що послугувало причиною звернення до суду.

Судом досліджені письмові докази, надані представником відповідача, зокрема: копія Державного акту на право постійного користування землею серії Б №03256, відповідно до якого земельна ділянка, на який розташований Подільський ОМВК до 10.07.2008 року належала Котовській квартино-експлуатаційній частині, акту приймання-передачі будівель і території містечка №5 Котовського гарнізону, відповідно до якого від Котовської КЕЧ району передана на облік та баланс КЕВ м. Одеси від 10.07.2008 року, територія військового містечка №5, в тому числі територія, на який розташований Подільський ОМВК.

Також суд дослідив лист Одеського обласного військового комісаріату № 24 від 26.01.2018 року на адресу голови Головного управління ДФС в Одеській області з проханням провести корегування податкової декларації з плати за землю (земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік. До листа додано копії документів, серед яких міститься і податкова декларація з плати за землю (земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, згідно з якою Одеським обласним військовим комісаріатом не нараховано суму податкового зобов'язання, проте ця декларація не містить жодних відміток про її отримання контролюючим органом, що й підтверджено поясненнями представника позивача.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю з таких підстав.

Згідно з пп. 15.1 -15.2 ст. 15 Податкового кодексу (надалі ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.72 п.14.1 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Статтею 269 ПК України встановлено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до ст. 270 ПК, об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру та відповідно до п. 286.2 цієї статті кодексу, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Так, суд встановив, що 20.02.2017 року Одеським обласним військовим комісаріатом подано до Подільської ОДПІ ГУДФС в Одеській області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/бо орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік вх. №1700004092, згідно з якою сума зобов'язання, що підлягає сплаті 37 534,88 грн. з розбивкою помісячно 3127,91 грн., в якій відповідач зазначив себе платником податку та самостійно визначив податкове зобов'язання з плати за землю (а.с.18-19).

Згідно з пп. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг -це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

На відкритому судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що власником земельної ділянки, на який розташований Подільський ОМВК є КЕВ м. Одеси, оскільки відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії Б №03256 земельна ділянка, на якій розташований Подільський ОМВК до 10.07.2008 року належала Котовській квартино-експлуатаційній частині та згідно з актом приймання-передачі будівель і території містечка №5 Котовського гарнізону, що передається від Котовської КЕЧ району на облік та баланс КЕВ м. Одеси від 10.07.2008 року, територія військового містечка №5, в тому числі на території якого розташований Подільський ОМВК була передана на облік та баланс Квартино-експлуатаційного відділу м. Одеси, а тому обов'язок щодо сплати земельного податку покладається безпосередньо на КЕВ міста Одеси як на власника земельної ділянки.

Між тим, представником відповідача не оспорюється той факт, що на земельній ділянки розташований Подільський ОМВК (відзив на позовну заяву а.с. 29), а отже відповідач є користувачем цієї земельної ділянки, та є платником податку, у розумінні ст. 269 ПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Також на обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що Одеським обласним військовим комісаріатом за вих. №24 від 26.01.2018 року було подано уточнену податкову декларацію з плати за землю в порядку визначеному податковим законодавством, в якій показано, що Одеський обласний військовий комісаріат не є платником податку, стягнення якого є предметом спору.

Так, матеріалами справи підтверджено, що 26 січня 2018 року згідно з штампом ГУ ДФС в Одеській області, Одеський обласний військовий комісаріат звернувся до ГУДФС в Одеській області з листом, в якому просив провести корегування податкової декларації з плати за землю (земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік. До листа додано копії документів, серед яких міститься і податкова декларація з плати за землю (земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, згідно з якою Одеським обласним військовим комісаріатом не нараховано суму податкового зобов'язання.

Згідно з п. 48.1 ст. 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Відповідно до п. 46.5 ст. 46 ПК України, форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органі, в якому перебуває на обліку платник податків.

Підпунктом 49.3 ст. 49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Між тим, дослідивши додану до цього листа копію уточненої податкової декларації з плати за землю (земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, суд встановив, що вона не містить жодних відміток про отримання контролюючим органом, в якому відповідач перебуває на обліку як платник земельного податку, відповідачем не надано суду ніяких доказів щодо подачі цієї декларації такому контролюючому органу одним із способів, передбачених ст. 49 ПК України.

Надсилання цієї уточненої декларації у додатках до листа на адресу голови ГУ ДФС в Одеській області не є порядком подачі декларації, який встановлений податковим законодавством. Тим більш, представник позивача у своїх поясненнях підтвердив той факт, що станом на 16 лютого 2018 року така декларація до контролюючого органу не була подана відповідачем.

Матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку з несплатою самостійно визначеного податкового зобов'язання, податковим органом на адресу відповідача надіслано податкову вимогу №1750-17 від 31.03.2017 року, яка отримана Одеським обласним військовим комісаріатом 03.05.2017 року (а.с.20), яка відповідачем не оскаржена.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктами 95.2-95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, оцінюючи письмові докази, що містяться в матеріалах справи за критеріями їх допустимості, достовірності та достатності, суд вважає, що у своїй сукупності такі докази дають змогу дійти висновку, що відповідач є користувачем земельної ділянки, на який розташований Подільський ОМВК, а отже є платником земельного податку, податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/бо орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік вх. №1700004092, згідно з якою сума зобов'язання, що підлягає сплаті 37 534,88 грн. з розбивкою помісячно 3127,91 грн., в якій відповідач зазначив себе платником податку та самостійно визначив податкове зобов'язання з плати за землю (а.с.18-19) подана відповідачем самостійно, а отже цей податковий борг є узгодженим, податкова вимога не була оскаржена відповідачем, докази подачі в порядку встановленому податковим законодавством уточненої декларації, суду не надано.

Відповідно до п. 47.1 ст. 47 ПК України встановлена відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть, серед іншого, юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Згідно з пп. 14.1.175 п.14. 1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи письмові докази, що містяться в матеріалах справи за критеріями їх належності, допустимості, достовірності та достатності, згідно з приписами ст.ст.73-76 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі доказами, в зв'язку з чим їх слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв'язку з тим, що судові витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, інші судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,293,295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) до Одеського обласного військового комісаріату (код ЄДРПОУ 08402040, місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Канатна, буд.35) про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих Одеський обласний військовий комісаріат суми податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 18 454, 67 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Одеський обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ 08402040, місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Канатна, буд.35), а саме: МФО 828011, ГУДКСУ в Одеській області, р/р 35439029000187; МФО 828011, ГУДКСУ в Одеській області, р/р 3522205400187; МФО 828011, ГУДКСУ в Одеській області, р/р 31252278404986; МФО 828011, ГУДКСУ в Одеській області, р/р 35227278004986; МФО 820172, Держказначейська служба України м. Київ № 31250248404986; МФО 820172, Держказначейська служба України м. Київ № 31253348204986; МФО 820172, Держказначейська служба України м. Київ № 35210048004986; МФО 820172, Держказначейська служба України м. Київ № 35225248004986; МФО 820172, Держказначейська служба України м. Київ № 31256348104986; МФО 820172, Держказначейська служба України м. Київ № 31259248104986; МФО 820172, Держказначейська служба України м. Київ № 35222348004986; МФО 820172, Держказначейська служба України м. Київ № 37118096004986; МФО 820172, Держказначейська служба України м. Київ № 35214022004986; МФО 820172, Держказначейська служба України м. Київ № 31259312104986; МФО 820172, Держказначейська служба України м. Київ № 35225312004986; МФО 820172, Держказначейська служба України м. Київ № 31250648004986; МФО 820172, Держказначейська служба України м. Київ № 35223648004986 суми податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 18 454, 67 грн (вісімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят чотири гривні 67копійок) на бюджетний рахунок №33211811700019, код 18010500 до УК у Подільському районі, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код 38016923.

Рішення суду може бути оскарженов порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п. 5.15. п. 15 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення буде виготовлений та підписаний « 26» лютого 2018 року.

Cуддя Л.Р. Юхтенко

.