Рішення № 72406763, 13.02.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 р. № 814/2324/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагаря В.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті, пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135 Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор", вул. Грушевского, 49, м. Одеса, Одеська область, 65031

про:визнання протиправними дії, скасування акту від 03.10.2017р. № 0152997,

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - відповідач 1), Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" (надалі - відповідач 2) про визнання протиправними дії та скасування акту від 03.10.2017 року № 0152997 та скасування розрахунку від 03.10.2016 року.

Ухвалою суду від 10.11.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 814/2324/17 за цим позовом.

Ухвалою від 15.12.2017 року суд постановив подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження визначеними Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII (далі - КАС України).

10.01.2018 року судом прийнята ухвала про відмову в клопотанні Державної служби України з безпеки на транспорті про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою від 10.01.2018 року замінено Управління Укртрансінспекції в Одеській області належним відповідачем Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що оскаржуваним розрахунком позивача зобов'язано сплатити кошти еквіваленті 140, 13 євро за перевищення встановлених обмежень осьових навантажень. Позивач вважає, що відповідачем такий розрахунок складено безпідставно, так як габаритно-ваговий контроль відносно транспортного засобу, що належить позивачу, 03.10.2017 року був здійснений з грубими порушеннями вимог чинного законодавства. На думку позивача, є незрозумілим сам механізм проведення зважування автомобіля, так як відповідна методика взагалі відсутня, тому розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 03.10.2017 року підлягає скасуванню.

Представник Державної служби України з безпеки на транспорті проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у задоволені позову повністю з підстав, викладених у своїх письмових запереченнях. В їх обґрунтування зазначив, що в ході проведення перевірки транспортного засобу, що належить позивачу, 03.10.2017 року було виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху, а саме з перевищенням навантаження на одиничну вісь (фактичне навантаження - 12,26 тонн, дозволена - 11,0 тонн). Вимірювання проводилось за допомогою ваг автомобільних, які були повірені належним чином, що підтверджується свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірюваної техніки. У зв'язку з цим за результатами зважування автомобіля позивача було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та виконано розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Дочірнє підприємство "Одеський облавтодор" надав заперечння проти позову, в яких зазначив, що довідку про результати здійснення габаритно - вагового контролю підписано оператором вагового комплексу - працівником ДП "Одеський облавтодор", який відповідає за справність та функціонування вагового комплексу. В свою чергу, зважування автомобіля проводилось за допомогою належним чином повірених ваг, які мають сертифікат затвердженого типу, та дозволяють зважувати транспортні засоби як у статичному так і в динамічному режимі. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області 03.10.2017 року на автомобільній дорозі М-05 "Київ-Одеса" (452км) було проведено зважування автомобіля марки RENAULT PREMIUM 420, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом TRAILOR SYY 3 CB, номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 та використовувався для перевезення вантажу без наявності дозволу або документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, про що був складений відповідний акт.

Безспірно, згідно пункту 15 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 N 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, в тому числі щодо наявності чи відсутності дозволу або документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначається правовими нормами Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27,06.2007 р. N 879 (надалі - Порядок 879).

За приписами вимог п.15 Порядку 879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що за результатами зважування уповноваженими особами відповідача 1 були складені відповідні Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 03.10.2017р. № 0152997, довідка про результати здійснення габаритно - вагового контролю від 03.10.2017р., оскаржуваний розрахунок від 03.10.2017 р.

Як зазначено в розрахунку від 03.10.2017 року, визначення плати за проїзд автомобіля марки RENAULT PREMIUM 420, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом TRAILOR SYY 3 CB, номерний знак НОМЕР_2, був зумовлений виключно перевищенням навантаження на одиничну вісь на 1, 26 т.

Суть спору між сторонами зведена виключно до наявності чи відсутності факту такого перевищення нормативного навантаження на вісь (осі) в автомобілі (RENAULT PREMIUM 420, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом TRAILOR SYY 3 CB, номерний знак НОМЕР_2, який використовувався 03.10.2017р. для перевезення вантажу "кукурудза насипом".

Суд вважає частково погоджується з доводами позивача щодо проведення зважування транспортного засобу з порушеннями вимог чинного законодавства.

Так, в розумінні вимог підпунктів 2 і 6 пункту 2 Порядку 879 процес зважування - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, та за допомогою технічних засобів, які мають нормовані метрологічні характеристики.

Всупереч вказаними вимогам ні в оскаржуваному розрахунку від 03.10.2017р. ні в Довідці про результати здійснення спірного габаритно - вагового контролю не зазначено ні виду габаритно-вагового контролю (стаціонарний чи пересувний пункт) ні виду вимірювального та зважувального обладнання, що виключає можливість підтвердження своєчасного проведення повірки (метрологічної атестації) такого обладнання.

Одночасно суд зазначає про безпідставність доводів позивача щодо необхідності проведення спірного зважування саме за методикою, затвердженою Мінекономрозвитку. Вказана вимога, що була зазначена в п.19 Порядку 879 виключено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 671, що набрала чинності з 08.09.2017року.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" (надалі - Закон № 2862) передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року за № 30).

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за № 1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

03.10.2017 року позивачем здійснювалось перевезення власного вантажу, на автопоїзді в складі вантажного автомобіля марки RENAULT PREMIUM 420, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом TRAILOR SYY 3 CB, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, насіння кукурудзи насипом, загальна вага автопоїзду склала 39, 64 т., перевезення здійснювалось з смт. Врадіївка Миколаївської області до міста Одеси.

За результатами перевірки складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.10.2017 року та акт № 0152997 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 03.10.2017 року, яким встановлено, що навантаження на одиночну вісь становило 12,26 т. при нормативно допустимих 11 т.

Суд вважає за необхідне зазначити, що, перевозився сипучий вантаж - насіння кукурудзи, яка є рухомою під час руху автомобіля, а тому її маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху. Таке зважування не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі, зсув центру ваги при нахилі навісного обладнання при заїзді на платформу ваг, коли починається рівномірний рух сипучого вантажу.

Стосовно протиправності дій ДП "Одеський облавтодор" щодо складання Акту про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень від 03.10.2017 року № 0152997 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 Порядку № 879 габаритно ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління. Відповідно ДП "Одеський облавтодор" не є уповноваженою особою, що здійснює габаритно ваговий контроль транспортних засобів, не наділений повноваженнями щодо складання документів про результати здійснення габаритно - вагового контролю. Дослідивши Акту про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень від 03.10.2017 року № 0152997, суд встановив, що він складений та підписаний старшим державним інспектором Управління Укртрансінспекції в Одеській області, тому вимога позивача про визнання протиправними дій ДП "Одеський облавтодор" щодо складання Акту про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень від 03.10.2017 року № 0152997 задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про скасування Акта від 03.10.2017 року № 0152997, то в їх задоволення необхідно відмовити, оскільки Акт перевірки сам по собі не породжує, не змінює та не припиняє права та обов'язків сторін. Він є лише документом, який може бути використаний як доказ або правова підстава при прийнятті інших управлінських рішень: винесення припису, притягнення до юридичної відповідальності, звернення до суду, порушення або відмова в порушенні кримінальної справи та інше.

Акт перевірки - це компетентна обґрунтована думка (позиція), ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті управлінського рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з думкою (позицією) ревізора, так і відхилити її.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, НОМЕР_3) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135, 39816845) , Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" (вул. Грушевского, 49, м. Одеса, Одеська область, 65031, 39816845) про визнання протиправними дії та скасування акту від 03.10.2017 року № 0152997 та скасування розрахунку від 03.10.2016 року - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії працівників Державної служби України з безпеки на транспорті щодо Акту про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень від 03.10.2017 року № 0152997.

3. Скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 03.10.2017 року.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_3) судовий збір у сумі 320 грн., сплачений квитанцією № 0.0.885263450.1 від 03.11.2017 року за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 39816845).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 22.02.2018 р.

Суддя В. С. Брагар