Рішення № 72406571, 23.02.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2018 року м. Кропивницький справа № П/811/919/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№6)" до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про скасування податкового рішення та вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№6)" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області в якому просить суд визнати протиправним та скасувати повністю вимогу про сплату боргу №Ю-0000261302 від 03.04.2017 року на 40 974,43 грн. та рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області "Про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску" №0000371302 від 03.04.2017 року в сумі 12231,82 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про порушення позивачем податкового законодавства щодо правильного нарахування, обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати засуджених та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки засуджені не перебувають ні в трудових, ні в цивільно-правових відносинах з установою. Як наслідок, позивач протиправно визначив грошові зобов'язання та нарахував штрафні санкції.

Від представника відповідача на адресу суду надійшли заперечення, відповідно до змісту яких, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки податковий орган при винесені оскаржуваних рішень діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України. В задоволенні позову просив відмовити (а.с.78-79).

Відповідно до усної ухвали занесеної до протоколу судового засідання від 20.02.2018 року подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження (а.с.94).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№6)" 27.11.1995 року зареєстроване Кіровоградською міською радою як юридична особа. Перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків з 20.12.1991 року (а.с.54).

На підставі наказів та направлень Головного управління ДФС у Кіровоградській проведена документальна планова виїзна перевірка ДП «Підприємство держаної кримінально-виконавчої служби України (№6)» з питань правильності обчислення, своєчасності, нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2016 року, за результатами якої складено акт від 20.03.2017 року за №17/11-28-13-02/08680253 (а.с.13-51).

Перевіркою встановлено порушення Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№6)", вимог:

- пп.168.1.2 п. 168.1 ст.168, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) в частині несвоєчасного перерахування та неперерахування до бюджету податку на доходи з фізичних осіб, нарахованого на оплату праці осіб, засуджених до позбавлення волі за перевіряємий період;

- п.161 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення», пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) в частині несвоєчасного перерахування до бюджету військового збору, нарахованого на оплату праці осіб, засуджених до позбавлення волі за перевіряємий період;

- пп.1 п.1 ст.4, пп.1 п.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-УІ (із змінами та доповненнями), п.1 розділу ІІ, п.1 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 20.04.2015 №449 (із змінами і доповненнями), в частині ненарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на оплату праці осіб, засуджених до позбавлення волі, внаслідок чого занижено єдиний внесок на суму 37963,38 грн., в тому числі за жовтень 2016 року - 10482,01 грн., за листопад 2016 року- 11845,36 грн., за грудень 2016 року- 15636,01 грн.;

- п.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-У1 (із змінами та доповненнями), п.8 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 20.04.2015 №449 (із змінами і доповненнями), внаслідок чого занижено єдиний внесок на суму 3011,05 грн., в тому числі за вересень 2015 року - 114,83 грн., січень 2016 року - 223,58 грн., лютий 2016 року - 223,58 грн., березень 2016 року - 223,58 грн., квітень 2)16 року 223,58 грн., травень 2016 року - 231,45 грн., червень 2016 року - 231,45 грн., липень 2016 року-231,45 грн., серпень 2016 року -353,60 грн., вересень 2016 року-231,45 грн., жовтень 2016 року - 231,45 грн., листопад 2016 року 231,45 грн., грудень 2016 року - 259,60 грн.;

- ст.51, п.70.16 ст.70, пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями) в частині не включення до податкового розрахунку ф. 1-ДФ виплат фізичним особам-підприємцям за ознакою доходу « 157» та не включення до податкового розрахунку ф. 1-ДФ доходу, нарахованого особам, засудженим до позбавлення волі за ознакою доходу « 101», « 102».

На підставі даних акту перевірки ГУ ДФС в Кіровоградській області з урахуванням заперечень позивача прийнято:

- податкове повідомлення - рішення №0001211302 від 03 квітня 2017 р., яким нараховано штраф в сумі 510,00 грн. за не включення до податкового розрахунку ф. 1-ДФ виплат фізичним особам-підприємцям за ознакою доходу « 157» та не включення до податкового розрахунку ф. 1-ДФ доходу, нарахованого особам, засудженим до позбавлення волі за ознакою доходу « 101», « 102» (а.с.7);

- податкове повідомлення - рішення №0001201302 від 03 квітня 2017 р., яким нараховано штрафні санкції в сумі 911,63 грн. та пеня в сумі 1286,43 грн. за несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору, нарахованого на оплату праці осіб, засуджених до позбавлення волі за перевіряємий період (а.с.8);

- податкове повідомлення - рішення №0001191302 від 03 квітня 2017 р., яким нараховано штраф в сумі 94438,70 грн. та пені в сумі 52687,14грн., а всього на суму 147 125,84 грн. за несвоєчасне перерахування та неперерахування до бюджету податку на доходи з фізичних осіб, нарахованого на оплату праці осіб, засуджених до позбавлення волі за перевіряє мий період (а.с.9);

- рішення головного управління ДФС у Кіровоградській області «Про застосування

штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником

своєчасно не нарахованого єдиного внеску» №0000371302 від 03.04.2017 року (а.с.82);

- вимогу про сплату боргу №Ю-0000261302 від 03.04.2017 р., на 40 974,43 грн. (а.с.12).

При перевірці правильності заповнення та повноти відображення відомостей про фізичних осіб у податковій звітності сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1 ДФ), службовими особами відповідача встановлено, що Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№6)" не відображено заробітну плату засуджених за ознакою доходів « 101» і не відображено нарахований, утриманий та сплачений податок на доходи фізичних осіб за перевірений період.

Також, службовими особами податкового органу зроблено висновок про те, що позивачем не перераховувалось до бюджету податок на доходи з фізичних осіб із заробітної плати засуджених. Крім того, перевіркою правильності нарахування та утримання єдиного внеску із сум доходу заробітної плати засуджених до позбавлення волі, встановлено, що Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№6)" не нарахований, не обчислений та не сплачений єдиний внесок за жовтень-грудень 2016 року.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 162 Податкового кодексу України (надалі ПК України) платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України).

Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата) (пункт 167.1 статті 167 ПК України).

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 164.1.1 пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

За приписами підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 13 Закону України „Про Державну кримінально-виконавчу службу в Україні трудові відносини засуджених регулюються законодавством про працю з урахуванням вимог кримінально-виконавчого законодавства.

Кримінально-виконавчим кодексом України (далі КВК України) визначено, що засуджені зобов'язані виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України (частина перша статті 9).

Відповідно до частини першої статті 118 КВК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) засуджені до позбавлення волі мають право працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров'я і спеціальність. Засуджені залучаються до оплачуваної праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.

Адміністрація зобов'язана створювати умови, що дають змогу засудженим займатися суспільно корисною оплачуваною працею.

Законом №1186-VI від 08.04.2014 року частину першу статті 118 доповнено абзацом третім згідно якого праця засуджених регламентується Кодексом законів про працю України.

Згідно з частиною першою статті 120 КВК України праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості. Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.

Особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, із нарахованого їм заробітку, пенсій та іншого доходу відшкодовують комунально-побутові та інші надані послуги. Відшкодування засудженими витрат на послуги провадиться після відрахування прибуткового податку і аліментів (ч.1, ч.2 ст.121 КВК України).

Нормативно-правовим актом, яким встановлюється форма і система оплати праці осіб, засуджених до позбавлення волі є Інструкція про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затверджена наказом Міністерства юстиції України №396/5 від 07.03.2013 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України № 387/22919 від 11.03.2013 року (далі Інструкція №396/5).

Відповідно до пункту 1.2. Інструкції №396/5 засуджені залучаються до праці: у центрах трудової адаптації; у майстернях, підсобних господарствах установ та слідчих ізоляторів; на підприємствах установ виконання покарань; на підприємствах державної або інших форм власності за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції відповідно до укладених угод між установою, де відбуває покарання засуджений, та замовником; на роботах з господарського обслуговування установ та слідчих ізоляторів.

Праця засуджених організовується з додержанням правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, встановлених законодавством про працю (пункт 1.3 Інструкції №396/5).

Згідно пункту 3.1. Інструкції №396/5 засуджені до позбавлення волі працюють у місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією установи. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей залежно від статі, віку, працездатності, стану здоров'я, спеціальності.

У пункті 5.1 Інструкції №396/5 визначено, що праця засуджених оплачується відповідно до її кількості і якості.

Підприємства установ розраховують тарифні ставки, посадові оклади для диференціації оплати праці залежно від професії і кваліфікації засуджених, складності й умов виконуваних ними робіт.

Заробітна плата, нарахована засудженим, за умови виконання ними норми виробітку (денної, тижневої, місячної) або тривалості робочого часу (у тому числі при залученні до робіт на підприємствах державної або інших форм власності) не може бути менше законодавчо встановленого мінімального розміру заробітної плати.

Відповідно до пункту 6.3 зазначеної Інструкції відрахування та відшкодування із заробітної плати засуджених здійснюється відповідно до законодавства з дотриманням такої черговості: податок з доходів фізичних осіб; аліменти; вартість одягу, взуття, білизни (крім вартості спецодягу); вартість харчування, комунально-побутових та інших наданих послуг (крім вартості спецхарчування); за виконавчими листами на користь громадян; за виконавчими листами на користь юридичних осіб; відшкодування матеріальних збитків, заподіяних засудженими державі під час відбування покарання.

Системний аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що засуджені до позбавлення волі з метою залучення до суспільно корисної праці виконують трудові функції в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, в результаті чого їм забезпечується відповідна компенсація за виконану роботу, тобто заробітна плата, а також додержання правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та інших умов, встановлених законодавством про працю.

Примусовість характеру трудових відносин засуджених, а також мета їх виправлення та перевиховання зумовлює особливість регулювання таких відносин шляхом поєднання норм законодавства про працю та вимог кримінально-виконавчого законодавства, що, однак, не позбавляє виплачених засудженим сум доходу за виконану ними роботу ознак заробітної плати.

Норми податкового законодавства не встановлюють будь-яких особливостей оподаткування доходів фізичних осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі і отримують заробітну плату за виконання суспільно корисної праці. У зв'язку з чим обкладення цих доходів податком здійснюється у загальному порядку.

Відповідно до пункту 176.2 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за № 111/26556.

Згідно пункту 1.3. зазначеного Порядку його дія поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів - юридичних осіб, інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір, передбачений пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.

Аналогічного змісту правова норма містилась в Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 № 49, чинного до 01 квітня 2015 року.

Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень (пункт 119.2 ПК).

Відповідно до пункту 127.1 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 6 вказаного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (ч.1 ст.7 Закону). ;

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів , бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (стаття 9 Закону).

Відповідно до статті 122 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені до позбавлення волі, залучені до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Засуджені мають право на загальних підставах на призначення та отримання пенсії за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законодавством про пенсійне забезпечення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач, як податковий агент, зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу (заробітної плати) засуджених до позбавлення волі, а також єдиний внесок, незалежно від укладення письмового трудового договору із засудженими. Також позивач, як податковий агент, зобов'язаний подавати у строки, встановлені законодавством, відповідну звітність. У випадку невиконання цих обов'язків нести визначену законодавством відповідальність.

Судом встановлено, та не заперечується позивачем, що Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№6)" не нарахований, не обчислений та не сплачений єдиний внесок із заробітної плати засуджених до позбавлення волі за жовтень-грудень 2016 року.

Враховуючи зазначене вище, суд доходить висновку про правомірність прийнятих відповідачем оскаржуваних рішень.

З урахуванням викладеного, оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№6)" до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про скасування вимоги про сплату боргу №Ю-0000261302 від 03.04.2017 року на 40 974,43 грн. та рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області "Про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску" №0000371302 від 03.04.2017 року в сумі 12231,82 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько