Рішення № 72406383, 16.02.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 лютого 2018 року м. Ужгород№ 807/1206/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.,

при секретарі судового засідання - Багарі М.М.,

за участю сторін:

сторони у судове засідання не з'явилися.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ужгороді адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» до Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації, про визнання протиправними та скасування п.1 та п.2 Розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області (далі - відповідач), яким просить суд: 1) відкрити провадження в адміністративній справі; 2) визнати протиправним та скасувати пункти 1 та 2 Розпорядження Голови Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 05 квітня 2017 року за № 98 «Про припинення опалювального сезону» в частині припинення опалювального сезону для пільгових категорій громадян, та зобов'язання Управління соціального захисту населення райдержадміністрації припинити нарахування пільг для відшкодування витрат на оплату природного газу, що споживається на індивідуальне опалення з моменту її прийняття; 3) витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач мотивує наступним.

На території Виноградівського району відсутнє централізоване опалення, а тому нормативно-правові акти, які не регулюють відносини щодо постачання природного газу та порядку відшкодування і нарахування пільг та субсидій побутовим споживачам і стосуються теплопостачання до спірних відносин не застосовуються. Приймаючи оскаржуване розпорядження Відповідач вийшов за межі своєї компетенції та застосував акт який не регулює відносини щодо постачання природного газу.

У судове засідання представник позивача не з'явився, однак надав суду заяву, у якій просить провести розгляд справи за його відсутності.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши сторони та їх представників, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Розпорядженням голови Виноградівської районної державної адміністрації №98 від 05.04.2017 припинено опалювальний сезон 2016-2017 років на об'єкти соціально-культурної сфери, пільгових категорій й громадян та субсидентів району з 10 квітня 2017 року (п.1) та доручено Управлінню соціального захисту населення райдержадміністрації припинити нарахування пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату природного газу, що споживається на індивідуальне опалення. (п.2).

З тексту оскаржуваного розпорядження, вбачається що поно прийняте відповідно до статей 6, 20 і 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Законів України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», пунктом 5 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, враховуючи стійку середньодобову температуру зовнішнього повітря вище +8оС.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» з 01.07.2015 здійснює ліцензовану господарську діяльність з постачання природного газу на території Закарпатської області відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та постанови НКРЕКП від 28.05.2015 №1643.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Стаття 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» містить визначення поняття та види комунальних послуг, зокрема це послуги: з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з підпунктом 6 п.1 ст. 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Позивач як виконавець має право отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг.

Закон України "Про теплопостачання" на який послався Відповідач визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору, а суб'єктами відносин у сфері теплопостачання є фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Правила № 630, на які посилається Відповідач, регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги)(п. 1 Правил № 630).

У розумінні п.2 вказаних Правил № 630, централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Наданий на підтвердження викладених у запереченні обставин Відповідачем додаток - інформація Закарпатського обласного центру з гідрометеорології про середньодобову температуру повітря у м. Берегово за березень-квітень не є допустимим доказом підтвердження перевищення середньодобової температури на території Виноградівського району, оскільки стосується м. Берегова, не містить інформації про рік в якому здійснено фіксацію температури, підпис відповідальної особи відтиск печатки центру з гідрометеорології.

З огляду на це суд керуючись статтею 74 КАС України не бере до уваги даний доказ, як такий, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Відносини, пов'язані із споживанням природного газу, в т.ч. права споживачів послуг, обов'язки надавачів послуг, визначення опалювального періоду, порядок нарахування пільг та субсидій побутовим споживачам, порядок відшкодування витрат по наданню пільговим споживачам послуг з газопостачання, тощо, врегульовано спеціальним нормативно-правовими актами, зокрема: Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (далі по тексту - «Правила постачання»); Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (далі по тексту - «Кодекс ГРС»); Кодексом газотранспортної системи, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (далі по тексту - «Кодекс ГТС»); Законом України «Про ринок природного газу»; Постановою КМУ від 21 жовтня 1995 р. N 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (далі - «Постанова КМУ №848»); Постановою КМУ від 6 серпня 2014 р. №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» (далі - «Постанова КМУ №409»); Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»; Постановою КМУ від 29 січня 2003 р. N 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» (далі - «Постанова КМУ №117»); Постанови КМУ від 11.01.2005 №20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» (далі - «Постанова КМУ №20»); Постановою КМУ від 4 червня 2015 р. № 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї» (далі - «Постанова КМУ №389»), тощо.

Приймаючи оскаржуване розпорядження в частині припинення опалювального сезону з 10 квітня 2017 року та зобов'язання Управління соціального захисту населення райдержадміністрації припинити нарахування пільг для відшкодування витрат на оплату природного газу, Відповідачем не взято до уваги наведені нормативно-правові акти, та не враховано, що у розумінні п. 4 глави 1 Розділу 1 Кодексу ГРС, опалювальний період - період з 01 жовтня по 30 квітня включно, що стало підставою для звернення з позовом в суд.

Згідно з абз. 1 п. 14 Постанови КМУ № 848, субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, але не більше ніж на 12 місяців, і розраховується:

на неопалювальний сезон - з 1 травня по 30 вересня;

на опалювальний сезон - з 1 жовтня по 30 квітня.

При цьому перерахунок субсидії відповідно до абз. 16 п. 14 Постанови КМУ №848, здійснюється в межах установленого строку її призначення без звернення громадян у разі, зокрема, встановлення рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або місцевої держадміністрації дати початку (закінчення) опалювального періоду, що відрізняється від дати початку (закінчення) опалювального сезону, на який розраховується субсидія, визначеної цим пунктом (у разі користування послугою з централізованого опалення).

Пунктом 2 частини третьої статті 16 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» встановлено, що комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами.

Враховуючи те, що КМУ не визначено іншого порядку визначення опалювального періоду для проведення нарахування пільг, єдиним нормативним документом який встановлює дату початку та закінченняопалювального періоду для пільгових категорій споживачів які використовують природній газ для індивідуального опалення є Кодекс газорозподільних систем.

Отже, з аналізу наведених норми 16 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» та Постанови КМУ №848 право встановлення рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або місцевої держадміністрації іншу дату закінчення опалювального періоду стосується виключно послуг з централізованого опалення, а Управління соціального захисту населення у разі такого встановлення вправі здійснити перерахунок виключно субсидій а не пільг.

Нарахування чи припинення нарахування пільг за послуги з газопостачання не відноситься нідо повноважень Виноградівської районної державної адміністрації ні до повноважень Управління соціального захисту населення Виноградівської райдержадміністрації.

Стаття 23 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачає повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі соціального забезпечення та соціального захисту населення. Так, пунктом 5 даної статті визначено, що місцеві державні адміністрації забезпечують в установленому порядку надання населенню субсидій на житлово-комунальні послуги а не пільг.

Таким чином, припинення оскаржуваним Розпорядженням опалювального періоду 10 квітня 2017 може бути підставою для перерахунку Управлінням соціального захисту населення Виноградівської РДА виключно субсидій, а встановлене пунктом 2 Оскаржуваного розпорядження зобов'язання Управління соціального захисту населення райдержадміністрації припинити нарахування пільг для відшкодування витрат на оплату природного газу, є незаконним та прийняте всупереч нормам законодавства та з перевищенням Відповідачем своїх повноважень, оскільки Управління соціального захисту населення Виноградівської райдержадміністрації є органом, уповноваженим призначати (нараховувати, перераховувати) саме субсидії та здійснювати контроль за їх цільовим використанням, однак, нарахування чи припинення нарахування пільг не відноситься до повноважень Управління соціального захисту населення Виноградівської райдержадміністрації.

Зазначене свідчить про порушення Відповідачем принципу законності та вимог статті 19 Конституції та ч.2 ст. 7 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації».

Посилання Відповідача та третьої особи в запереченнях на позов на лист Мінсоцполітики № 19799/0/0-17/20 від 10.10.2017, як на підставу для застосування аналогії та законності оскаржуваного рішення також не може братись судом до уваги, оскільки такий лист не є нормативно-правовим актом, крім того, лист виданий після прийняття оскаржуваного рішення та містить роз'яснення положень п. 14 Положення № 848 в редакції Постанови КМ № 300 (300-2017-п) від 26.04.2017

Стаття 7 КАС України встановлює, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади (в тому числі й суд) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 43 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного розпорядження з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» до Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації, про визнання протиправними та скасування п.1 та п.2 Розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати пункти 1 та 2 Розпорядження Голови Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 05 квітня 2017 року за № 98 «Про припинення опалювального сезону» в частині припинення опалювального сезону для пільгових категорій громадян, та зобов'язання Управління соціального захисту населення райдержадміністрації припинити нарахування пільг для відшкодування витрат на оплату природного газу, що споживається на індивідуальне опалення

В рахунок відшкодування судового збору стягнути з Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області(90300, Закарпатська обл., Виноградівський район, м. Виноградів, пл. Миру, буд. 5, код ЄДРПОУ 22105981) за рахунок його бюджетних асигнувать на користь ТОВ «Закарпатгаз Збут» (88015, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2код ЄДРПОУ 39582749)1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень) судового збору сплаченого відповідно до платіжного доручення № 3337 від 21вересня 2018 року (банк платника АТ "Ощадбанк").

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

У судовому засіданні 16 лютого 2018 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення відповідно до вимог ст. 243 виготовлено 23 лютого 2018 року.

СуддяЯ.М. Калинич