Рішення № 72406003, 23.02.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2018 року ЛуцькСправа № 803/1561/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

суддів Каленюк Ж.В., Костюкевича С.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку питання про прийняття додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Міністерства соціальної політики України про зобов'язання виконати вимоги статті 46 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» та Постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 1994 року № 521 в частині організації виготовлення та вручення ОСОБА_1 нагрудного знака «Ветеран праці».

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано Міністерство соціальної політики України виконати вимоги статті 46 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» та Постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 1994 року № 521 в частині організації виготовлення та вручення ОСОБА_1 нагрудного знака «Ветеран праці». Вказана постанова набрала законної сили.

При постановленні вказаного судового рішення судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частини першої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, а розгляд питання про ухвалення додаткового судового рішення можливо здійснити за відсутності осіб, які беруть участь у справі, тому суд дійшов висновку, що судовий розгляд необхідно провести в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом немайнового характеру позивач сплатив судовий збір в розмірі 640, 00 грн., що стверджується квитанцією № 2 від 06 листопада 2017 року. Сплачена сума судового збору 06 листопада 2017 року була зарахована на казначейський рахунок.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позов задоволено повністю, однак не вирішено питання про судові витрати, тому слід стягнути здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати в розмірі 640, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Міністерства соціальної політики України.

Приписами частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що питання щодо судових витрат суд вирішує у постанові суду або ухвалою.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність прийняття додаткового рішення в даній адміністративній справі про стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства соціальної політики України судових витрат в розмірі 640, 00 грн.

Керуючись статтями 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства соціальної політики України (01601, місто Київ, вулиця Еспаладна, 8/10, код ЄДРПОУ 37567866) на користь ОСОБА_1 (45000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Ф.А. Волдінер

Судді Ж.В. Каленюк

С.Ф. Костюкевич