Рішення № 72404454, 21.02.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23556/17

Провадження № 2/761/2877/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 лютого 2018 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Савицького О.А.,

при секретарі Ющенко Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, Шевченківська районна у м.Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

06.07.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом, згідно якого просить визнати ОСОБА_2 також, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме - квартирою АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є власниками в рівних частках квартири АДРЕСА_1.

При цьому, на даний час у вищевказаній квартирі зареєстрований син позивачки - ОСОБА_4, а також його колишня дружина - ОСОБА_2.

Разом з тим, починаючи з жовтня 2014 року відповідачка не тільки не проживає в квартирі, а ще й не сплачує житлово-комунальні послуги, чим, в свою чергу, перешкоджає позивачці, як одному із власників житла, вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

На підставі зазначеного та враховуючи те, що відповідачка вже тривалий час не проживає у спірній квартирі, не сплачує плату за користування житловим приміщенням і комунальні послуги, а також не несе інших витрат по утриманню квартири, позивачка просить позов задовольнити.

Ухвалою від 03.08.2017 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом.

В ході судового засідання, яке відбулося 21.02.2018 року, ухвалою, постановленою судом без видалення до нарадчої кімнати, було задоволення клопотання представника позивачки про приєднання до матеріалів справи примірнику газети «Хрещатик» від 02.02.2018 року за №13 (5064), в якому розміщено оголошення про виклик відповідачки у судове засідання.

В судовому засіданні позивачка, її представник та третя особа ОСОБА_3 позов підтримали та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, у тому числі шляхом розміщення оголошення в газеті «Хрещатик» від 02.02.2018 року за №13 (5064), про причини неявки суд не повідомила.

Третя особа Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація в судове засідання свого представника не направила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки свого представника суд не сповістила.

Також, у судовому засіданні, яке відбулося 21.02.2018 року, з обставин справи було допитано в якості свідка ОСОБА_4

Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивачки проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, а також показання свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності в рівних частках позивачці по справі - ОСОБА_1 та третій особі - ОСОБА_3, що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири від 14.06.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Орловською О.Е. та зареєстрованого в реєстрі за №2146, а також Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.11.2016 року (а.с. 7-12).

Разом з тим, згідно з листом Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 12.07.2017 року за №109-109/ОПП/М-1030, на даний час за вищевказаною адресою, зареєстровані син позивачки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та його колишня дружина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Водночас, як встановлено в судовому засіданні, відповідачка не проживає в АДРЕСА_1 з травня 2016 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи Договором оренди вказаної квартири від 09.06.2016 року, а також показаннями свідка ОСОБА_4

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно положень ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

При цьому, у відповідності до вимог ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми законодавства, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи встановленні в судовому засіданні обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1, є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 133, 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідачки на користь позивачки судові витрати по сплаті судового збору у сумі 640 грн. 00 коп., які сплачено позивачкою за подання позову до суду, а також витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачки у судове засідання в сумі 988 грн. 80 коп., а всього на загальну суму 1 628 грн. 80 коп.

Враховуючи наведене, на підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 321, 405 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, Шевченківська районна у м.Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме - квартирою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1 628 (одна тисяча шістсот двадцять вісім) грн. 80 коп.

Інформація про сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_2;

Відповідач: ОСОБА_2: ІНФОРМАЦІЯ_4, місце реєстрації: АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а також рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 22.02.2018 року.

Суддя: