Ухвала суду № 72402785, 26.01.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

755/1396/18

1-кс/755/391/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ 26.01.2018р. Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В., при секретарі Чернюшок М.І., за участю прокурора Базна Р.В., слідчого Лук'яненка Р.В., захисника Петрощука А.В., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Лук’яненка Р.В. про арешт майна у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201810104000421 від 17.02.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві Лук’яненка Р.В. про арешт майна в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1201810104000421 від 17.02.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Базна Р.В.

Клопотання мотивовано тим, що в провадженні слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201810104000421 від 12.01.2018 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, працюючи фінансовим директором ТОВ «УКР СТРОЙ СЕРВІС», офіс якого, на підставі договору оренди нежитлового приміщення №2015/07-01 від 31 липня 2015 року між ТОВ «УКР СТРОЙ СЕРВІС» та ТОВ «КАПІТАЛ-СХІД». розташований на другому поверсі будинку № 139 літера «Л» по вул. Велика Васильківська (вулиця Червоноармійська), зловживаючи довірою шахрайським шляхом заволодів коштами ОСОБА_5 на загальну суму 170 000 доларів США. що по курсу НБУ станом на 30.03.2016 становить 4 493 100 гривень.

В ході проведення досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на квартиру НОМЕР_1.,за адресою: АДРЕСА_1, за адресою: АДРЕСА_2, приватного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, об'єкт - житлова квартира в будинку, номер 1(один), поверх 2 (два) кількість кімнат 3(три) загальна проектна площа, 154,76 (сто п'ятдесят чотири цілих 76 сотих) кв. метрів, в житловому будинку №4 з нежитловими приміщеннями, що зводяться в межах проекту будівництва «Комплексна забудова території кварталу по вул. Червоноармійська (Велика Васильківська) 137, 139 у складі будівництва об'єктів житлового та громадського призначення з паркінгами (І черга будівництва)» у Печерському районі міста Києва, на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2, що використовується Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал-Схід» на підставі Договору оренди земельної ділянки, що укладений 19 листопада 2015 року та посвідчений ОСОБА_7, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 5326 Експертний звіт, щодо розгляду проектної документації за проектом «Комплексна забудова території кварталу по вул. Червоноармійській (вул. Великій Васильківській) 137 у складі будівництва об'єктів житлового та громадського призначення з паркінгами «(І черга будівництва)» від 06 жовтня 2015 року №7-025-15ЕП/КО затверджений ТОВ «Українська будівельно технічна експертиза». Дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 115152932308 від 20.10.2015 року, виданий Державною архітектурно -будівельною інспекцією України - попередній договір №2496/ФК2/1-4/001 купівлі продажу квартири від 07.06.2017 року.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити з підстав зазначених в мотивувальній частині клопотання

Захисник Петрощук А.В. та підозрюваний ОСОБА_2 заперечували проти задоволення даного клопотання.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно ст.ст. 22, 26 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно із ч. 2. ст. 172 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.

Так, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно особи слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження причетності цієї особи вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Між тим, слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не привів у ньому достатніх і належних доказів тих обставин, які є визначальними та необхідними для накладення арешту на майно.

Крім того, попри вимогу п. 5 ч. 2 ст. 171 КПК України що до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. Однак, заявник долучені до клопотання матеріали жодним чином не завірив. Тим самим, не надав слідчому судді належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у провадженні обставин регламентованих ст. 170 - 171 КПК України.

Тобто, у судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить законних правових підстав для арешту майна, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становить особистий і надмірний тягар для володільця майна, адже однозначно порушує "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, зокрема юридичної.

За таких обставин, слідчий суддя враховувати вказану у клопотанні правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відсутні підстави вважати, що майно на яке необхідно накласти арешт відповідає критеріям, зазначеним у статті 171 цього Кодексу, тобто відсутнє обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

Керуючись ст.ст. 1-29, 113-115, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Лук’яненка Р.В. про арешт майна у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201810104000421 від 17.02.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: