Постанова № 72402453, 19.02.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року Справа №906/953/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І. , суддя Павлюк І. Ю.

секретар судового засідання - Рильнику Д.М.

за участю представників сторін:

позивача: адвокат ОСОБА_1 (довіреність від 03.01.2018 року)

відповідача: не з'явився

третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" на рішення господарського суду Житомирської області, від 06.12.17р. у справі №906/953/17 (ухваленого суддею Тимошенко О.М. о 12:42 год., у м. Житомир, повний текст рішення складено 11.12.2017 року)

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації"

відповідач: Комунальне підприємство" Центральна районна аптека № 118"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрам КО"

про стягнення 31 401,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейське бюро реструктуризації” звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з ОСОБА_2 підприємства "Центральна районна аптека № 118" 31 401,92 грн. заборгованості, що утворилася в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 27.01.2017 №3986.

Рішенням Житомирської області від 06.12.2017р. у справі №906/953/17 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейське бюро реструктуризації” відмовлено.

Рішення суду першої інстанції про відмову у позові мотивоване тим, що позивачем не доведено факту поставки ТОВ "Фрам Ко" відповідачу ОСОБА_2 підприємству "Центральна районна аптека № 118" за договором поставки товару №3986 від 27.01.2017 р., що товарно-транспортні накладні підписані з боку відповідача (покупця) невідомими особами, що згідно п.2.4 договору поставки, отримання товару здійснюється уповноваженою на це особою покупця. Повноваження особи на отримання товару підтверджується довіреністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги скаржник зазначає:

- судом першої інстанції надано невірну оцінку товарно-транспортним накладним, оскільки товарно-транспортні накладні містять необхідні дані, щодо назви, кількості товару, ціни, особи яка поставляла товар, а також містить прізвище та підпис осіб ОСОБА_2 підприємства "Центральна районна аптека № 118", які отримували товар, а саме, Коломієць ОСОБА_3, Снікевич, ОСОБА_4 ;

- наявність певних вад у первинних бухгалтерських документах (як-то відсутність розшифрування підпису посадової особи, яка прийняла товар) за наявності інших об'єктивних даних, підтверджуючих прийняття (поставку) товару (штампів аптек аптечної мережі Комунальне підприємство" Центральна районна аптека № 118"), не є свідченням недійсності операцій, а навпаки підтверджує участь такого підприємства, як юридичної особи у здійсненні певної господарської операції;

- з товарно-транспортних накладних, вбачається, що відповідачем товар було прийнято без жодних зауважень щодо кількості та якості, про що свідчать підписи та штампи уповноважених осіб відповідача у товарно-транспортних накладних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 04.01.2018 року, апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" було передано на розгляд колегії суддів Рівненського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.01.2018 року у справі №906/953/17 колегією суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" на рішення господарського суду Житомирської області від 06.12.2017 року у справі №906/953/17, встановлено строк відповідачу та третій особі для подання відзивів на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації", копій відзивів та доданих до них документів до 22.01.2018 року, призначено справу №906/953/17 до розгляду на "05" лютого 2018 р.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 р. розгляд справи №906/953/17 відкладено на 19.02.2018 р.

05.02.2018 р. на адресу суду надійшли письмові пояснення від третьої особи - ТОВ "Фрам КО", в яких товариство посилається на те, що на виконання умов договору поставки, постачальником - ТОВ "Фрам Ко" за період з 08.02.2017 р. по 17.02.2017 р. було поставлено на адресу відповідача - ОСОБА_2 підприємства "Центральна районна аптека № 118" товар (медичні вироби) всього на загальну суму 31 401,92 грн., що підтверджується первинними документами - товарно-транспортними накладними за вказаний період, оригінали яких були передані позивачу на виконання договору факторингу, що в ході виконання договору поставки Комунальне підприємство "Центральна районна аптека №118" приймав від ТОВ "Фрам Ко" товар в обсязі та за ціною, визначеною у ТТН без жодних зауважень щодо кількості та якості, про що свідчать підписи та штампи уповноважених осіб відповідача у зазначених товарно-транспортних накладних. Також, сторонами договору поставки здійснення кожної господарської операцій було відображено, як в бухгалтерському так і в податковому обліку.

Також, 16.02.2018 року від відповідача надійшов лист в якому КП "Центральна районна аптека №118" повідомляє, що на адресу підприємства не було надіслано ухвали про відкриття апеляційного провадження від 05.02.2018 року, а тому виконати вимоги ухвали від 05.02.2018 року підприємство не має можливості.

Окрім того, відповідач просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з тим, що уповноважена особа - представник КП "Центральна районна аптека №118" з 24.01.2018 року перебуває на лікарняному, прийняти участь у розгляді апеляційної скарги в судовому засіданні 19.02.2018 року не має можливості.

16.02.2018р. від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається на те, що згідно бухгалтерських регістрів, що наявні на підприємстві заборгованість перед позивачем не рахується, а тому вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, окрім того, відповідач посилається на те, що на його адресу не було надіслано копії апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 05.01.2018 року у справі №906/953/17, від третьої особи, 19.02.2018 року надійшли письмові пояснення, в яких ТОВ "Фрам Ко" посилається на те, що позивачем надано до справи належні докази, які свідчать про здійснення господарських операцій (поставки товару), які були підписані представниками обох сторін договору поставки, без жодних зауважень та містять всі, визначені законом обов’язкові реквізити, в тому числі - необхідні відомості про поставлену продукцію, а також інформацію про дату та місце їх складання, надані позивачем до справи товарно-транспортні накладні в розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ТТН є первинними документами та відповідно являють належними та допустимими доказами, які підтверджують факт здійснення господарських операцій - поставки ТОВ "Фрам Ко" на адресу на адресу КП "Центральна районна аптека №118" товару за період з 08.02.2017 р. по 17.02.2017 р. на суму 31 401,92 грн.

Наявними у справі матеріалами зокрема, копією договору поставки товару, реєстром податкових накладних та копіями товарно-транспортних накладних, які підписані в двосторонньому порядку: скріплені печаткою ТОВ "Фрам Ко" та штампом відповідача, підтверджується поставка товару, факт якої відповідач не спростовує.

Також, ТОВ "Фрам Ко" у письмових поясненнях зазначає, що надання письмових пояснень осіб, які безпосередньо здійснювали поставку товару, є неможливим, оскільки такі особи не працюють у ТОВ "Фрам Ко".

В судове засідання 19.02.2018 року з'явився представник апелянта, представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Сторони були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів вважає, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки до клопотання не надано доказів в підтвердження хвороби представника, окрім того відповідач не був позбавлений права забезпечити явку в судове засідання іншого уповноваженого представника.

Окрім того, явка представників сторін в судове засідання не вимагалась.

Також, колегія суддів вважає безпідставними твердження відповідача про не отримання ним апеляційної скарги, оскільки позивачем до апеляційної скарги долучено опис вкладення та квитанцію, які підтверджують надіслання копій апеляційної скарги з додатками на юридичну адресу відповідача.

В судовому засіданні 19.02.2018 року від представника апелянта надійшло усне клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для надання можливості долучити до матеріалів справи додаткові докази в обгрунтування доказів долучених до апеляційної скарги.

Розглянувши усне клопотання апелянта колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта, оскільки долучені до апеляційної скарги докази (а.с. 132 - 137) не були предметом дослідження в суді першої інстанції, доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього апелянтом не надано.

Відповідно до ч.1 ст.270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.01.2017 року між ТОВ "Фрам КО" (постачальник/третя особа) та Комунальним підприємством "Центральна районна аптека №118" (покупець/відповідач) укладено договір поставки товару №3986 (а.с.48 - 49), за умовами якого:

- постачальник зобов'язується передавати у власність покупця лікарські засоби, вироби медичного призначення (медичні вироби), інше (далі - товар), а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору (пункт 1.1 договору);

- загальна кількість товару, що має бути поставлений, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна товару встановлюється сторонами в накладних. Накладні є специфікаціями та складають невід'ємну частину договору (пункт 1.2 договору);

- поставка товару здійснюється шляхом доставки за адресою, вказаною покупцем або на умовах самовивозу (пункт 2.1 договору);

- поставка товару здійснюється згідно замовлення покупця (п.2.2 договору);

- товари поставлені без замовлення та прийняті покупцем, вважаються поставленими та сплачуються на умовах цього договору (п.2.3 договору);

- отримання товару здійснюється уповноваженою на це особою покупця. Повноваження особи на отримання товару підтверджується довіреністю (п.2.4 договору);

- строк оплати товару, сума кожної поставки, вказуються у накладних (пункт 4.1 договору);

- розрахунки за товар здійснюються в безготівковій або готівковій формі відповідно до законодавства (пункт 4.2 договору);

- суми оплати за товар, які постачальник отримує від покупця, зараховуються постачальником в рахунок оплати по накладних, які не сплачені та строк оплати яких настав (пункт 4.3 договору);

- покупець зобов'язаний прийняти, а також оплатити товар у строк, вказаний у накладних (пункт 5.2 договору);

- договір набирає сили з моменту його підписання та діє до 31.12.2017. Якщо протягом 10 днів до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не виявила бажання його розірвати, то він вважається пролонгованим на наступний та кожний наступний календарний рік (пункт 8.1 договору).

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не визнано недійсним, не розірвано.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Також судом першої інстанції встановлено, що 03.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" (фактор/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрам КО" (клієнт/третя особа) укладено договір надання послуги факторингу №Ф030717/18 (далі - Договір факторингу)(а.с.86), за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в сумі 29831,82 грн. у розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги за Договором поставки №3986 в розмірі 31401,92 грн. (далі - сума відступленої грошової вимоги) (пункт 1.1 Договору факторингу);

Договір факторингу підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання договору про надання послуг факторингу третя особа - ТОВ "ФРАМ КО" передало позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" товарно-транспортні накладні на поставлений товар за період з 08.02.2017 по 17.02.2017, які підтверджують факт поставки товару відповідачу на суму 31401,92грн.

Відповідно до Акту до договору факторингу ТОВ "ФРАМ КО" передало позивачу товарно-транспортні накладні за період з 08.02.2017 р. по 17.02.2017 р., які підтверджують факт поставки товару відповідачу на суму 31401,92 грн. (а.с. 91).

Матеріали справи свідчать, що 26.07.2017 року позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення від 26.07.2017 року про відступлення права вимоги за договором і з вимогою сплатити заборгованість у триденний строк з дати отримання вказаного повідомлення (а.с.93-95).

Колегією суддів встановлено, що відповідно до п. 1.2. договору поставки товару №3986 від 27.01.2017 року, загальна кількість товару, що має бути поставлений, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна товару встановлюється сторонами в накладних. Накладні є специфікаціями та складають невід'ємну частину договору.

Згідно п. 2.1. договору, поставка товару здійснюється шляхом доставки за адресою, вказаною покупцем або на умовах самовивозу.

Відповідно до п..2.4 договору, отримання товару здійснюється уповноваженою на це особою покупця. Повноваження особи на отримання товару підтверджується довіреністю.

Як вбачається з товарно-транспортних накладних №108001, №107506 від 08.02.2017 року, №115232, №114760, №114761, №115383, №115384 від 10.02.2017 року, №116280, №116279 від 13.02.2017 року, №128141, №127991, №127989, №127700, №127701, №127702 від 15.02.2017 року, №132897, №133158, №133159, №135422, №135720, №132963, №132897 від 17.02.2017 року (а.с. 51 - 85), поданих позивачем на підтвердження виникнення заборгованості, що вони підписані зі сторони відповідача (покупця) особами Коломієць, Лінкевич, ОСОБА_3, ОСОБА_4, з зазначенням лише прізвища особи, яка прийняла товар, дати прийняття товару та штампу Комунальне підприємство" Центральна районна аптека № 118".

Однак, в товарно-транспортних накладних відсутні такі обов'язкові реквізити як посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції від імені ОСОБА_2 підприємства "Центральна районна аптека № 118".

Згідно з п. 1 Інформаційного листа №01-06/928/2012 від 17.07.2012. Вищого господарського суду України підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Відповідно до ст. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

А тому, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що товарно-транспортні накладні на поставлений товар за період з 08.02.2017 по 17.02.2017 не можуть служити належним доказом поставки ТОВ "ФРАМ КО" товарів ОСОБА_2 підприємству "Центральна районна аптека № 118".

Доводи позивача та третьої особи про те, що довіреності на отримання товару не оформлялися, у зв'язку із втратою чинності з 15.01.2015 року Інструкції "Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", якою було встановлено обов'язкове надання постачальникові довіреності для передачі матеріальних цінностей, спростовуються вище зазначеними товарно-транспортними накладними, в яких зазначено, що особи Коломієць, Лінкевич, ОСОБА_3, ОСОБА_4, отримували товар на підставі довіреності №1 від 28.01.2017 року.

Окрім того, відповідно до п.2.4 договору поставки товару №3986 від 27.01.2017 року, сторони передбачили, що отримання товару здійснюється уповноваженою на це особою покупця, а повноваження особи на отримання товару підтверджується довіреністю.

Тобто, за умовами договору поставки товару №3986 від 27.01.2017 року наявність довіреності, що підтверджує повноваження особи на отримання матеріальних цінностей від відповідача, в даному випадку, була обов’язковою.

Однак, в матеріалах справи довіреність №1 від 28.01.2017 року, на підставі якої особи Коломієць, Лінкевич, ОСОБА_3, ОСОБА_4, отримували товар відсутня.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта та третьої особи про те, що доказом підтвердження поставки товарів за договором №3986 від 27.01.2017 року ТОВ "ФРАМ КО" ОСОБА_2 підприємству "Центральна районна аптека № 118" на загальну суму 35 058,67 грн. є податкові накладні, оскільки останні в матеріалах справи відсутні.

Окрім того, з долучених апелянтом до апеляційної скарги копії довідки та додатків до неї, виданої Офісом великих платників податків ДФС від 02.11.2017 року №56534/10/2810-42-03-12 Товариству з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" неможливо встановити факту отримання Комунальним підприємством "Центральна районна аптека № 118" товарів від ТОВ "ФРАМ КО" за договором №3986 від 27.01.2017 року.

Також, колегія суддів вважає, що податкові накладні складаються в односторонньому порядку та не є первинним бухгалтерськими документами в розумінні норм Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, позивач не надав доказів (акт прийому-передачі, акт звірки розрахунків, довіреність уповноваженої особи покупця, тощо), які б, в сукупності з товарно-транспортними накладними, підтверджували факт отримання відповідачем товару за договором поставки товару №3986 від 27.01.2017 року.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт отримання відповідачем товару на загальну суму 31 401,92 грн., оскільки за долученими позивачем до матеріалів справи товарно-транспортними накладними відсутня можливість ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції з боку відповідача, а також встановити їх повноваження на отримання товару за договором поставки товару №3986 від 27.01.2017 року.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення господарського суду Житомирської області, від 06.12.2017 р. у справі №906/953/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" - задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області, від 06.12.2017 р. у справі №906/953/17 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" на рішення господарського суду Житомирської області від 06.12.2017 р. у справі №906/953/17 залишити без задоволення.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.

4. Справу №906/953/17 повернути до господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "23" лютого 2018 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І. Ю.