Рішення № 72401225, 23.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.02.2018Справа № 910/22047/17Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в спрощеному провадженні справу

За позовом доКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланет Телеком"про стягнення 290 588, 21 грн. Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - відповідач) про стягнення 277 372, 80 грн. заборгованості за договором про встановлення сервітуту № ТМ-01-С/803 від 31.12.2015, інфляційних втрат у розмірі 9 980, 97 грн. та 3% річних у розмірі 3 234, 44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні 17.12.2017.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України) викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно приписів ч. 1 ст. 247 ГПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктом 1 частини 5 статті 12 ГПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2018 було вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2015 року між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ланет Телеком" (Сервітуарій) укладено договір про встановлення сервітуту № 09-С/258 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, предметом цього договору є обмежене право користування Сервітуарієм будівлями комунальної власності, що знаходяться за адресами, зазначеними у додатку №1 до даного Договору (далі - об'єкт розміщення).

Згідно п. 1.2 Договору визначено, що об'єкти розміщення надаються для розміщення Сервітуарієм телекомунікаційних мереж, комплексу технічних засобів телекомунікацій, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах, між кінцевим обладнанням, крім радіотехнічних (далі - обладнання).

За умовами п. п. 2.1-2.2 Договору, встановлення сервітуту Підприємством Сервітуарію для розміщення обладнання, в місцях вказаних в додатку 1 до даного договору, розпочинається з моменту укладення даного договору. Розміщення обладнання за умовами сервітуту в місцях вказаних в додатку №1 до даного договору здійснюється на підставі підписаного сторонами акту розміщення обладнання на умовах сервітуту (далі - акт розміщення), зразок якого наведено в додатку №2 до даного Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору Сервітуарій зобов'язується вносити Підприємству щомісячну плату за користування об'єктом розміщення, відповідно до умов договору (далі - плата).

Розрахунок щомісячної плати за кожен об'єкт розміщення та в цілому за договором наводиться в додатку №1 до даного договору (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 3.3 Договору, щомісячний розмір плати за даним договором сплачується у якості передоплати та визначається на підставі рахунку, який виставляється підприємством Сервітуріарію не пізніше 28 числа кожного місяця. Рахунок надається підприємством Сервітуарію шляхом надсилання поштою та електронними засобами зв'язку відповідно до реквізитів Сервітуарія, вказаних в даному договорі. На момент підписання даного договору щомісячна плата становить 1 773,00 грн., в тому числі ПДВ 295,50 грн.

У Додатку № 1 до Договору визначено Адресний перелік об'єктів комунальної власності та передбачено, що плата за договором, яка вказана у п.3.3 договору вираховується на підставі затверджених Головним управлінням цінової політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.08.2011 № 97 тарифів на розміщення телекомунікаційних мереж у житлових будівлях комунальної власності. Відповідно до даних тарифів, плата за послуги розміщення телекомунікаційних мереж у житлових будівлях комунальної власності для суб'єктів господарювання (за кожну квартиру, що знаходиться у житловій будівлі комунальної власності) становить 0,60 грн. з ПДВ на місяць за розміщення Сервітуарієм своїх телекомунікаційних мереж за адресами, зазначеними у Додатку № 1 до даного договору.

За умовами п. 3.4 Договору плата сплачується Сервітуарієм протягом 7 банківських днів з моменту отримання рахунку від Підприємства.

Пунктом 3.5 Договору сторони погодили, що нарахування плати починається з дати укладення договору та припиняється з дня підписання сторонами акту закінчення розміщення обладнання на умовах сервітуту, зразок якого наведено в додатку №3 до даного Договору.

Відповідно до п. 3.6 Договору плата перераховується на розрахунковий рахунок Підприємства, вказаний в договорі прямим банківським переказом. Датою здійснення оплати відповідно до умов цього договору вважається дата зарахування відповідних коштів банком на рахунок підприємства, визначений даним договором.

Згідно з п. п. 4.1.1 Договору Сервітуарій зобов'язується своєчасно та в повному обсязі вносити плату за цим договором, у тому числі у разі внесення змін в складові розрахунків плати.

Відповідно до п. п. 9.1. Договору, даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року.

У разі, якщо одна із сторін не повідомить іншу за один календарний місяць до закінчення терміну дії договору, договір вважається пролонгованим на 1 календарний рік на тих же умовах (п. 9.2 Договору).

Відповідно до п. 9.3 Договору припинення користуванням об'єктом розміщення на умовах сервітуту оформлюється актом закінчення розміщення обладнання на умовах сервітуту (додаток №3 до даного договору).

За своєю правовою природою між Сторонами укладено договір сервітуту та підпадає під регулювання Глави 32 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 401, 402, 403, 404, 638 ЦК України та ст. ст. 179, 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт надання позивачем відповідачу та використання відповідачем Об'єктів розміщення на загальну суму 277 372, 80 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завірених копіями Актів наданих послуг за період з лютого 2017 року по вересень 2017 року.

Доказів оплати зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про встановлення сервітуту № ТМ-01-С/803 від 31.12.2015 в розмірі 277 372,80 грн. є обґрунтованими та позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з внесення плати за договором про встановлення сервітуту № ТМ-01-С/803 від 31.12.2015, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 9 980, 97 грн., а також 3 234, 44 грн. 3% річних за загальний період з лютого 2017 року по вересень 2017 року, з урахуванням дат отримання відповідачем рахунків на оплату за відповідні місяці.

Перевіривши, за допомогою системи "ЛІГА", поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд приходить до висновку, що він є обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з внесення плати за договором про встановлення сервітуту № ТМ-01-С/803 від 31.12.2015, підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає вимогам Закону та умовам Договору.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланет Телеком" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 42; код ЄДРПОУ: 39362054) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А; код ЄДРПОУ: 03366500) заборгованість за договором про встановлення сервітуту № ТМ-01-С/803 від 31.12.2015 в розмірі 277 372 грн. 80 коп., 3% річних в розмірі 3 234 грн. 44 коп., інфляційні відрахування в розмірі 9 980 грн. 97 коп. та судовий збір в розмірі 4 358 грн. 83 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 23.02.2018 року.

Суддя Ю.О. Підченко