Рішення № 72401153, 23.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.02.2018Справа № 910/22109/17

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"

про стягнення 5 453, 88 грн.,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" (далі - Компанія) звернулося господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (далі - Товариство) про стягнення 5 453, 88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Компанія на підставі договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 1045308 від 31.07.2016 року, страхового акту № 1808/15/50/ТР25/00/2 від 23.12.2015 року та розрахунку суми страхового відшкодування, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 04.12.2015 року за участю застрахованого транспортного засобу ДЕУ, д/н НОМЕР_1, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 6 453, 88 грн., а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ВАЗ, д/н НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, була застрахована у відповідача на підставі Полісу № АІ/5951785 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні 17.01.2018 року.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно приписів ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2018 року постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.

02.01.2018 року до суду надійшов лист з Моторного (транспортного) страхового бюро України із запитуваною інформацією з єдиної централізованої бази даних щодо полісу АК/2496697.

17.01.2018 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому стверджує, що між сторонами виникли відносини суброгації, а тому за відсутності звернення позивача до відповідача із заявою про виплату відшкодування в порядку ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», зобов'язання щодо відшкодування понесених позивачем витрат у відповідача не виникло, тому у задоволенні позову просить відмовити.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2016 року між Компанією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 1045308 (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом ДЕУ, д/н НОМЕР_1.

У Додатку № 1 до Договору, наведено застрахований позивачем транспортний засіб - ДЕУ, д/н НОМЕР_1.

Договір укладено на термін з 00:00 год. 01.08.2015 року по 24:00 год. 31.07.2016 року (п. 2 Договору).

14.12.2016 року на вул. Залізничників в с. Усатово Одеської області, сталася дорожньо-транспортна пригода: водій ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом ВАЗ, д/н НОМЕР_2, допустив зіткнення з автомобілем ДЕУ, д/н НОМЕР_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна", в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 29.12.2015 року по справі № 496/5873/15-п ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до рахунку-фактури ДП "Автотрейдінг-Одеса" № АС-0016458 від 09.12.2015 року, вартість відновлювального ремонту ДЕУ, д/н НОМЕР_1, становить 6 453, 88 грн.

Відтак, позивач на підставі договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 1045308 від 31.07.2016 року, страхового акту № 1808/15/50/ТР25/00/2 від 23.12.2015 року, постанови Біляївського районного суду Одеської області від 29.12.2015 року по справі № 496/5873/15-п, внаслідок завданої шкоди застрахованому транспортному засобу під час спірної ДТП здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 6 453, 88 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 7948 від 28.12.2015 року та перераховано її на рахунок СТО.

Згідно зі ст. 993 ЦК України виплата страхового відшкодування страхувальнику є юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні норми містить стаття 27 Закону України "Про страхування", за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке право позивач може реалізувати, звернувшись за виплатою і до страхової компанії (відповідача), яка застрахувала цивільну відповідальність особи, яка завдала шкоди, на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", адже за змістом статті 3 цього Закону одним із принципів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є гарантоване забезпечення відшкодування шкоди потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія винного транспортного засобу, була застрахована Товариством на підставі Полісу № АІ/5951785 зі строком дії з 05.02.2015 року по 04.02.2016 року, цим полісом встановлено франшизу в розмірі 1000, 00 грн.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно із статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, які не відшкодовуються страховиком за договором страхування.

Отже, в даному випадку саме відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності транспортного засобу ВАЗ, д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, тобто особи, яка визнана винною у ДТП, має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок ДТП, набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Частиною 2 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, у зв'язку із настанням страхового випадку - пошкодженням ОСОБА_3 автомобіля ДЕУ, д/н НОМЕР_1, у відповідача виник обов'язок відшкодувати останньому витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування застрахованого автомобіля ДЕУ, д/н НОМЕР_1, у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку - до Товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 129, 232, 236-241, 247, 252 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 119, ідентифікаційний код - 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 33-37, ідентифікаційний код - 19411125) суму страхового відшкодування у розмірі 5 453, 88 грн. та 1 600, 00 грн. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 23.02.2018 року.

Суддя Ю.О. Підченко