Вирок № 72401116, 23.02.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/506/18

1-кп/705/448/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2018 року місто Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

під головуванням судді Кормана О.В.

з участю

секретаря судового засідання Маштабей Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні під час судового розгляду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018250100000039 від 24 січня 2018 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Моспан М.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 23 січня 2018 року, близько 22 год. 00 хв., в смт. Бабанка, Уманського району Черкаської області, по вул. Гагаріна,30, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в своїй спальній кімнаті будинку, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із співмешканкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, діючи умисно та цілеспрямовано, наніс один удар кулаком правої руки в область голови останньої, в той час коли потерпіла лежала на ліжку, після чого, коли остання підвелась та вибігла в коридор, ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заподіяння тілесних ушкоджень співмешканці ОСОБА_2, наздогнав її та почав тягнути за волосся, таким чином повалив останню на підлогу, після чого наніс потерпілій удар правої ноги в область грудей. Своїми злочинними діями ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді рани лоба, синця правої параорбітальної ділянки, крововиливу волосистої ділянки голови, синця грудної клітки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, відповідно до пред'явленого йому обвинувачення, визнав повністю, погодився надати показання.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час допиту в суді показав, що 23 січня 2018 року по місцю свого проживання він зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 вживали алкогольні напої. Приблизно о 18 годині між ними виник словесний конфлікт, викликаний перепискою обвинуваченого у соціальній мережі з іншими жінками та на грунті алкогольного сп’яніння. Вказаний конфлікт тривав кілька годин. В цей час у будинку, але в іншій кімнаті, були батьки та сестра обвинуваченого. Під час конфлікту, коли вже було пізно, обвинувачений наніс ОСОБА_2 удар рукою в область обличчя, а в подальшому удар ногою в грудну клітку. Після чого ОСОБА_2 пішла до сусідки, викликала співробітників поліції. Свою вину визнав, просив призначити йому громадські роботи.

З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину, а також враховуючи думку прокурора та обвинуваченого, за відсутності заперечень з їх сторони та за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів обвинувачення щодо тих обставин, які ніким не оспорюються – часу, місця, способу, предмету, наслідків вчинення кримінального правопорушення, зазначених у обвинувальному акті, форми вини і мотивів кримінального правопорушення – та обмежив обсяг доказів, що підлягають дослідженню під час судового розгляду, допитом обвинуваченого, документами, що характеризують особу обвинуваченого, та досудовою доповіддю. При цьому суд з'ясував, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, та роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. У суду не виникло сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження.

Допитавши обвинуваченого, дослідивши документи, що характеризують особу обвинуваченого, досудову доповідь, оцінивши фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що у судовому засіданні доведена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину; особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, не одружений, не працюючий, на обліку в лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває.

Крім того, суд бере до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, згідно якої рівень ризику повторного вчинення кримінального правопорушення та ризику небезпеки для суспільства визначено як високий. У своєму висновку орган пробації вважає, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Обставиною, що згідно зі ст. 66 КК України, пом’якшує покарання обвинуваченого, є визнання обвинуваченим своєї вини.

Обставиною, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, враховуючи висновок, викладений у досудовій доповіді, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів є покарання у виді обмеження волі, що забезпечить залучення обвинуваченого до праці та здійснення за ним нагляду без ізоляції від суспільства.

Під час досудового розслідування запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався. Під час судового розгляду учасники судового провадження клопотань про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не заявляли, тому суд не вбачає підстав для самостійного застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу.

У кримінальному провадженні процесуальні витрати відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

На підставі наведеного вище, керуючись статтями 370, 374, 376 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред’явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 125 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання у виді одного року обмеження волі.

Вирок набирає законної сили після закінчення встановленого строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

В іншій частині вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: О.В. Корман