Рішення № 72400728, 20.02.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2018 р. м. Житомир Справа № 906/1075/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

при секретарі: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представника за довіреністю №14-75 від 14.04.2017р.,

від відповідача: ОСОБА_2, представника за довіреністю №007.1-77-1217 від 01.12.2017р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (м.Житомир)

про стягнення 13392515,56 грн.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" про стягнення 13392515,56грн, з яких: 9925626,03грн пені, 750595,50грн 3% річних та 2716294,03грн інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням умов договору купівлі-продажу природного газу №16-118-Н від 30.12.2015р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 05.12.2017р зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження по справі. Розгляд призначено на 21.12.2017р.

Ухвалою від 21.12.2017р призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні у зв'язку набранням чинності новим Господарським процесуальним кодексом України та з метою надання сторонам можливості подати усі докази та клопотання, необхідні для розгляду даної справи. Підготовче засідання призначено на 23.01.2018р.

23.01.2018р в судовому засіданні оголошувалась перерва до 30.01.2018р. Відповідачем було подано суду 09.01.2018р заяву про залучення третіх осіб. 26.01.2018р від представника відповідача надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви від 04.01.2018р про залучення третіх осіб.

Ухвалою суду від 30.01.2018р задоволено клопотання представника відповідача від 26.01.2018р про залишення без розгляду заяви про залучення третіх осіб та залишено заяву від 04.01.2018р про залучення третіх осіб без розгляду. Цією ж ухвалою закрито підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 20.02.2018р.

Представник позивача в судовому засіданні 20.02.2018р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив від 04.01.2018р та додатковій відповіді на відзив від 20.01.2018р (т.1, а.с.3-6, т.4, а.с.199-207, т.5, а.с.67-72). Зокрема зазначив, що відповідач, в порушення п.6.1. договору №16-118-Н не здійснив оплату за спожитий природній газ у встановлені строки.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у позові відмовити з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву від 21.12.2017р, письмових пояснення від 04.01.2018р, запереченнях від 19.01.2018р, запереченнях на додаткову відповідь на відзив від 29.01.2018р (т.3, а.с. 103-112, т.4, а.с.36-42,т.5,а.с.49-55,80-85). Також зазначив, що відповідачем були підписані акти приймання-передачі природного газу та надіслані позивачу, які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Представник відповідача зосереджував увагу суду на тому, що акти приймання-передачі природного газу, які є підставою для остаточного розрахунку за отриманий газ, всупереч п.3.4 договору від 30.12.2015р, позивачем відповідачу не повертались. Вказав, що відповідач не міг вплинути на процес здійснення розрахунків з позивачем, оскільки розрахунки проводились з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання.

У запереченнях від 19.01.2018р представник відповідача вказує, що розрахунки між сторонами за договором від 30.12.2015р здійснювались двома способами: шляхом укладення спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України (СПР) та шляхом перерахування коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання, згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідними постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Посилається на те, що відповідно до абзацу першого п. 6.2 договору від 30.12.2015р, оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП. Між сторонами здійснювались розрахунки, крім СПР, виключно з використанням поточних рахунків із спеціальним режимом використанням, а тому кошти, які знаходились на цих рахунках не є власністю відповідача та останній позбавлений будь-якої можливості впливати на алгоритм розподілу коштів з рахунку зі спеціальним режимом використання.

У відповіді на відзив від 04.01.2018р позивач зазначає, що договір укладений між сторонами не був змінений в частині порядку здійснення розрахунків та в частині відповідальності за невиконання умов договору. Наголошує, що умовами договору встановлено як заплановані обсяги постачання природного газу у щомісячні періоди, так і обов’язок покупця розрахувати кількість отриманого газу виходячи з показників лічильників. Дії відповідача щодо несвоєчасної сплати коштів за спожитий газ в частині, що не врегульована спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків, є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за порушення строків проведення розрахунків.

В запереченнях на додаткову відповідь на відзив від 29.01.2018р представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на те, що сторонами змінено порядок та строки розрахунків договорів, шляхом укладення СПР; форма розрахунку між сторонами за договором визначена в імперативному порядку у відповідних нормативно-правових актах, а тому відповідач діяв виключно в межах чинного законодавства України. За даних обставин представник відповідача вважає, що відсутній один з елементів порушення грошового зобов'язання - вина, що підтверджується наявними СПР та платіжними дорученнями, як належними та допустимими доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2015р між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (далі - покупець/відповідач) укладено договір на купівлю-продаж природного газу №16-118-Н (далі - договір) (т.1, а.с.10-14).

Відповідно до пункту 1.1 цього договору, за договором продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2016 році природний газ (далі - газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації побутовим споживачам (далі - споживачі покупця).

За умовами пункту 3.2 вказаного договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно пункту 5.2 вищенаведеного договору, ціна за 1000куб.м природного газу без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу зі спеціальними обов’язками (включно) становлять:

5.2.1. Газ, що використовується населенням для приготування їжі та/або підігріву води - 5204,10 гривень за 1000куб.м, крім того ПДВ 20% 1040,82 грн.;

5.2.2. Газ, що використовується населенням для індивідуального опалення або комплексного споживання (індивідуальне опалення, підігрів їжі та/або підігрів води):

- за обсяг, спожитий до 1200куб.м природного газу (включно) на період з 01.10.2015 по 31.03.2016 (включно) - 2214,10 гривень за 1000куб.м, крім того ПДВ 20%;

- за обсяг, спожитий понад 1200куб.м природного газу (включно) на період з 01.10.2015 по 31.03.2016 (включно) - 5204,10 гривень за 1000куб.м, крім того ПДВ 20%.

Оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць (пункт 6.1 договору).

Відповідно до пункту 6.2 договору, сторони погодили, що оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП.

За наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.

Згідно пункту 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та договором.

Пунктом 11.1 договору визначено, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31 березня 2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір на купівлю-продаж природного газу №16-118-Н підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Судом встановлено, що додатковими угодами №1 від 31 січня 2016 року, №2 від 29 лютого 2016 року, №3 від 31 березня 2016 року та №4 від 30 квітня 2016 року сторонами вносилися зміни до вищенаведеного договору щодо ціни, кількості, строків, порядку та умов передачі газу, порядку та умов проведення розрахунків, строку дії договору тощо.

Так, 31 січня 2016 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015р №16-118-Н (т. 1,а.с.15), якою п.п. 2.1., 5.4. вказаного договору було викладено у новій редакції.

29 лютого 2016 року між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015р №16-118-Н (т.1, а.с.16), якою п.п. 2.1.та 5.4. вказаного договору викладено у новій редакції.

31 березня 2016 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №3 до договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015р №16-118-Н (т.1, а.с.17-18), якою п.п.2.1,3.1,3.3,5.1,5.2,5.4,6.1,11.1 вказаного договору викладено у новій редакції.

Так, пунктом 3.3 договору визначено, що не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 13-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою. У разі не підписання продавцем акту приймання-передачі газу, продавець письмово повідомляє покупця про причини не підписання акта.

У разі, якщо покупець до 15 числа наступного за місяцем поставки газу не надає продавцю акти приймання-передачі природного газу, такі дії (бездіяльність) з боку покупця вважаються односторонньою відмовою покупця від поставки природного газу за цим договором за відповідний розрахунковий період. При цьому покупець не має право заперечувати проти не поставки продавцем природного газу на його користь за цим договором за відповідний розрахунковий період.

Пункт 6.1 договору викладено в наступній редакції: "Оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем реалізації газу".

Крім того, даною додатковою угодою, змінено строк дії договору, зокрема пункт 11.1 викладено наступним чином: "Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та діє в частині реалізації газу до 30.04.2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення".

30 квітня 2016 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №4 до договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015р №16-118-Н (т. 1,а.с.19-20), якою п.п. 2.1,5.1,5.2,5.4,11.1 вказаного договору викладено у новій редакції.

Зокрема, даною додатковою угодою, змінено строк дії договору та викладено пункт 11.1 в такі редакції: "Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та діє в частині реалізації газу до 30.09.2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення".

Вищенаведені додаткові угоди також підписані повноважними представниками сторін та скріплені відтисками печаток цих юридичних осіб.

Судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору, позивач у період з січня 2016 року по вересень 2016 року передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1094732828,52грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі природного газу (т.1, а.с. 28-36).

Однак, як вказує позивач, відповідач належним чином взятих на себе зобов’язань щодо своєчасної оплати отриманого природного газу не виконав, розрахунки за поставлений природний газ здійснив невчасно. У зв’язку з чим, посилаючись на порушення відповідачем строків виконання зобов’язань та керуючись, зокрема ст.ст.549, 625, 611, 612 ЦК України, ст. 230-232, ГК України і умовами договору, позивач нарахував відповідачу 9925626,03грн пені, 750595,50грн 3% річних та 2716294,03грн інфляційних втрат (розрахунок т.1, а.с.21-27).

Пунктами 1,2 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, в тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

У відповідності до вимог частини 1 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст.ст.610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами ст.625 ЦК України передбачено, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до част.1 статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 30.12.2015 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Житомиргаз збут" укладено договір №16-118-Н купівлі-продажу природного газу, згідно п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2016 році природний газ (далі - газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Шляхом укладення додаткових угод до договору купівлі-продажу природного газу, сторони змінювали предмет договору, ціну, кількість та якість газу, порядок оплати вартості отриманого газу, відповідальність сторін та строк дії договору.

На виконання умов договору купівлі-продажу природного газу №16-118-Н від 30.12.2015р, позивач передав відповідачу у період з січня 2016 по вересень 2016 року природний газ для подальшої реалізації кінцевими споживачами на загальну суму 1094732828,52грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі природного газу: а саме:

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 січня 2016 року на суму 266387686,43грн. (газ, прийнятий у січні 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 29 лютого 2016 року на суму 218243744,58грн (газ, прийнятий у лютому 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 березня 2016 року на суму 238040271,86грн (газ, прийнятий у березні 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 30 квітня 2016 року на суму 128194050,37грн (газ, прийнятий у квітні 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 травня 2016 року на суму 66036991,28грн (газ, прийнятий у травні 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 30 червня 2016 року на суму 40644953,78грн (газ, прийнятий у червні 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 липня 2016 року на суму 41088159,25грн (газ, прийнятий у липні 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 серпня 2016 року на суму 42143043,47грн (газ, прийнятий у серпні 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 30 вересня 2016 року на суму 53953927,50грн (газ, прийнятий у вересні 2016 року) (т.1, а.с.28-36).

Слід зазначити, що умовами пункту 3.2 договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 13-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписаний акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. У разі, якщо покупець до 15 числа наступного за місяцем поставки газу не надає продавцю акти приймання-передачі природного газу, обсяги фактичного використання у звітному місяці газу продавцем документально не оформлюються.

В подальшому, додатковою угодою №3 було внесено зміни в п.3.3 договору, зокрема зазначено наступне: «…..У разі не підписання продавцем акту приймання-передачі газу, продавець письмово повідомляє покупця про причини не підписання акта. У разі, якщо покупець до 15 числа наступного за місяцем поставки газу не надає продавцю акти приймання-передачі природного газу, такі дії (бездіяльність) з боку покупця вважаються односторонньою відмовою покупця від поставки природного газу за цим договором за відповідний розрахунковий період. При цьому покупець не має права заперечувати проти не поставки продавцем природного газу на його користь за цим договором за відповідний розрахунковий період».

Судом встановлено, що ТОВ "Житомиргаз збут" на виконання обов’язку вказаного в п.3.2, 3.3 договору №16-118-Н від 30.12.2015р надано позивачу зазначені вище акти приймання-передачі природного газу.

Підписані обома сторонами акти приймання-передачі природного газу долучені позивачем до позовної заяви, що підтверджує факт їх отримання від відповідача. Проте, вищезазначені примірники підписаних актів позивач за жоден місяць відповідачу не повернув (в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують протилежне).

Не зважаючи на це, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Житомиргаз збут" сплачено ПАТ "НАК "Нафтогаз України" вартість отриманого природного газу в сумі 1094732828,52грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, платіжними дорученнями (т.1, а.с.163-241; т.2, а.с.1-248; т.3, а.с.1-100; т.4, а.с.46-198)

За твердженням позивача, відповідачем всупереч умовам п.6.1 договору №16-118-Н, неодноразово порушувались строки проведення розрахунків за отриманий природний газ, у зв’язку з чим позивачем нараховано пеню, інфляційні та річні, які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

У пункті 6.1 укладеного між сторонами договору №16-118-Н від 30.12.2015р, який сторони змінювали додатковою угодою №3 від 30.12.2015р., оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем реалізації газу.

Виходячи з умов наведеного пункту договору №16-118-Н від 30.12.2015р, відповідач мав здійснити оплату поставленого позивачем газу протягом місяця його поставки та лише в разі неповної оплати остаточний розрахунок провести до 25 числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу. При цьому, фактичні обсяги переданого позивачем газу фіксуються у актах приймання-передачі за розрахунковий місяць. Зі змісту умов п.3.3 договору вбачається, що в актах приймання-передачі газу має бути з’ясовано розбіжності у даних покупця і продавця, за наявності яких, у разі необхідності, здійснюється остаточний розрахунок. Відтак, вказані акти є єдиним належним доказом, що підтверджує конкретний обсяг наявного у відповідач перед позивачем зобов’язання щодо сплати останньому визначених у цих актах сум за поставлений позивачем природний газ.

Згідно із ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, зі змісту вищезазначених положень, а також аналізу пунктів 3.3 та 6.1 договору, вбачається, що обсяги поставленого позивачем газу та суми, що підлягали до сплати за кожен окремий місяць поставки вказаного товару встановлюється саме підписаними між сторонами актами приймання-передачі газу, які в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Проте, як вже було зазначено, жоден примірник підписаних між сторонами актів приймання-передачі газу позивач на адресу відповідачу не направив, що фактично позбавило можливості відповідача достеменно встановити наявність чи відсутність заборгованості останнього за поставлений йому природний газ, а також визначити конкретний обсяг зобов’язання щодо сплати певної суми заборгованості відповідача, на яку позивач нараховував заявлені до стягнення штрафні санкції.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що частина коштів за отриманий природний газ сплачувалась згідно з спільними протокольними рішеннями.

Відповідно до ст.7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Отже, сторони договору мають одночасно виконувати не тільки умови договору №16-118-Н від 30.12.2015р, а й вимоги спеціальних законодавчих актів, якими передбачається порядок, строки та розмір розрахунків, надання населенню пільг, субсидій та компенсацій.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, затверджено порядок перерахування деяких субвенцій з Державного бюджету України місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій, а також Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затверджений наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України №493/688 від 03.08.2015р.

Судом встановлено, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005р, Головним Управлінням Державної казначейської служби України в Житомирській області, Департаментом фінансів Житомирської обласної державної адміністрації, ТОВ "Житомиргаз збут" та НАК "Нафтогаз України" складено та підписано спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету на надання пільг, субсидій і компенсацій населенню, які укладались у 2016 році, а саме:

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ № 1943 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 22.07.2016р;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ № 2061 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 25.07.2016р;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2185 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 18.08.2016р;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2426 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 21.09.2016р;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2596 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016р;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2597 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016р;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2598 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016р;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2599 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016р;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2600 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016р;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2601 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016р;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2603 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016р;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2604 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016р;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2605 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016р;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2606 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016р;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2606 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016р;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2607 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016р;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №596 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 18.02.2016р ( т.1 а.с.51-162).

На виконання зазначених спільних протокольних рішень, позивачу перераховано кошти за спожитий природний газ в загальній сумі 831856115,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними документами та не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні.

Окрім того, за змістом пункту 6.2. договору, оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП. За наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" , зокрема визначено, що споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов’язки, та їх структурними підрозділами. Для проведення розрахунків за спожитий природний газ постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов’язків, покладених на таких продавців, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів. Уповноважені банки, що обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №792 від 30 вересня 2015 року "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ" (в редакції станом на час існування правовідносин між сторонами), затверджено Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ (далі - постанова КМУ №792).

У відповідності до Порядку відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ (далі Порядок) газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання для виконання покладених на них спеціальних обов’язків щодо постачання та продажу природного газу. При цьому якщо для певної категорії (групи) споживачів встановлено ціни, які відрізняються від звичайних чи ринкових цін, газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають в установах уповноваженого банку окремі поточні рахунки із спеціальним режимом використання для кожної такої категорії (групи) споживачів.

Газопостачальні підприємства і оптові продавці обумовлюють у відповідному договорі про відкриття банківського рахунка право уповноваженого банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ, без застосування платіжних вимог (п.2 Порядку).

Уповноважений банк подає НКРЕКП перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств і оптових продавців подається уповноваженим банком до НКРЕКП на затвердження та доводиться до відома Національного банку, підприємств поштового зв’язку, а також споживачів та інших учасників розрахунків шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України та розміщується на офіційному веб-сайті НКРЕКП (п.3 Порядку).

Пунктом 2 Постанови КМУ №792 визначено, що уповноваженими банками, які обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, до спеціальних обов’язків яких включено обов’язок з постачання природного газу, та їх структурних підрозділів, а також оптових продавців, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам для виконання спеціальних обов’язків, покладених на таких продавців, Відкрите акціонерне товариство “Державний ощадний банк України”, Публічне акціонерне товариство акціонерний банк “Укргазбанк” та Публічне акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України”.

Пунктом 1 Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ передбачено, що цей Порядок визначає механізм проведення розрахунків за спожитий природний газ з постачальниками природного газу, на яких покладено спеціальні обов’язки з постачання природного газу (далі - газопостачальні підприємства), і оптовими продавцями природного газу, на яких покладено спеціальні обов’язки з продажу природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов’язків (далі - оптові продавці).

У пункті 2 Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ зазначено, що споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в установах уповноваженого банку газопостачальними підприємствами.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ установи уповноваженого банку згідно з умовами договору банківського рахунка здійснюють перерахування у повному обсязі коштів за спожитий природний газ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих структурними підрозділами газопостачальних підприємств, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий газопостачальними підприємствами, двічі на день, а саме:

до 10 години - перераховується залишок коштів на початок операційного дня;

до 17 години - перераховуються усі кошти, що надійшли протягом операційного дня на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті структурними підрозділами газопостачальних підприємств (пункт 4 постанови КМУ №792).

Кошти перераховуються з поточних рахунків із спеціальним режимом використання згідно з алгоритмом розподілу коштів, затвердженим НКРЕКП, виключно на:

1) поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптових продавців;

2) поточний рахунок оператора газотранспортної системи;

3) поточний рахунок оператора газорозподільної системи;

4) поточні рахунки газопостачальних підприємств (пункт 5 постанови КМУ №792).

Відповідно до пункту 6 Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ, установи уповноваженого банку згідно з умовами договору банківського рахунка до 12 години операційного дня здійснюють:

розподіл коштів, що надійшли за попередній день від структурних підрозділів газопостачальних підприємств, споживачів, відповідно до затверджених НКРЕКП нормативів;

перерахування коштів, розподілених згідно з нормативами їх перерахування, на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптових продавців, поточний рахунок оператора газотранспортної системи, поточний рахунок оператора газорозподільної системи, поточні рахунки газопостачальних підприємств.

У пунктах 7, 8 Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ визначено, що газопостачальні підприємства розраховують нормативи перерахування коштів відповідно до затвердженого НКРЕКП алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання (далі - алгоритм розподілу коштів), та подають їх щомісяця до 5 числа НКРЕКП для затвердження. Нормативи перерахування коштів доводяться НКРЕКП до відома уповноваженого банку не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку місяця, в якому застосовуватимуться такі нормативи. У разі неподання газопостачальними підприємствами НКРЕКП розрахованих нормативів перерахування коштів в установлений пунктом 7 цього Порядку строк або подання їх було здійснене з порушенням вимог алгоритму розподілу коштів, розраховані газопостачальними підприємствами нормативи перерахування коштів не затверджуються.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №2516 від 30 вересня 2015 року (в редакції, що діяла на момент існування правовідносин між сторонами) затверджено "Алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки", відповідно до якого, цей алгоритм установлює порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, що надходять за використаний природний газ від побутових споживачів та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності), виробників теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для релігійних організацій та надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, а також механізм розрахунку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки (далі - газопостачальні підприємства), нормативів перерахування коштів на поточні рахунки операторів газотранспортної та газорозподільних систем, газопостачальних підприємств та на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптових продавців, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам (далі – постанова НКРЕКП №2516 від 30.09.2015р).

Згідно з пунктом 4 Алгоритму, газопостачальні підприємства та їх структурні підрозділи обумовлюють у відповідному договорі банківського рахунку право банку на договірне списання (перерахування) без платіжних доручень з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ від категорій "населення" та "ТКЕ - населення", згідно з положеннями цього Алгоритму.

Відповідно до пункту 6 Алгоритму споживачі, які відносяться до категорій "населення" та "ТКЕ - населення" оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкриті в установах уповноваженого банку газопостачальними підприємствами та їх структурними підрозділами.

Відповідно до пункту 1.2 договору на купівлю-продаж природного газу №16-118-Н передбачено, що газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації побутовим споживачам.

Згідно зі ст.12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного та соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Зокрема, засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Виходячи з вищевикладених норм, державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що, по суті, усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами.

З огляду на наведене, у відповідача відсутня можливості впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, що крім цього також підтверджується постановами Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.09.2015р. та Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2015р. у справі №826/14424/15, які залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.01.2016р.

Оскільки судом встановлено, що оплата за природний газ проводилася в порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України №792 від 30.09.2015р, постановою НКРЕКП №2516 від 30.09.2015р, з дотриманням умов п.6.2. договору, а остаточний розрахунок проводився на підставі спільних протокольних рішень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005р, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу природного газу №16-118-Н від 30.12.2015р.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведені вище обставини та беручи до уваги, що доводи позивача спростовуються матеріалами справи, суд відмовляє у задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь позивача 925626,03грн пені, 750595,50грн 3% річних та 2716294,03грн інфляційних втрат.

Керуючись ст.ст.123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.02.18

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2,3 - сторонам (рек. з пов.)