Постанова № 72400188, 19.02.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 686/6679/17

Провадження № 22-ц/792/368/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області в складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ОСОБА_1 (суддя – доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3

секретар судового засідання Медведчук Н.Д.

за участю представника апелянта ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/6679/17 за апеляційною скаргою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_7 «ПРИВАТБАНК» на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 05 грудня 2017 року (суддя Продан Б.Г.) у справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_7 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

Звертаючись до суду ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначало, що відповідно до укладеного договору №б/н від 09.03.2010 року ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» вказує, що свої зобов’язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, тоді як ОСОБА_5 не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами. У зв’язку із зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором за відповідачем станом на 28.02.2017 року рахується заборгованість в сумі 29428,57 грн., що складається з: 1628,19 грн. – заборгованість за кредитом; 22358,83 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3564,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також 500 грн. – штраф (фіксована частини) та 1377,55 грн. – штраф (процентна складова). А тому позивач і просив суд стягнути на його користь з ОСОБА_5 вказану суму заборгованості.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 05 грудня 2017 року позовну заяву ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» оскаржило його в апеляційному порядку та зазначає, що суд першої інстанції допустив однобічність та неповноту судового розгляду, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно є підставою для скасування судового рішення. Апелянт вказує, що відсутність підпису позичальника на Умовах та правилах не свідчить про те, що він не був ознайомлений з ними і це не означає відсутність договірних правовідносин між сторонами та відсутність заборгованості відповідача. На думку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», підпис відповідач поставив саме в заяві позичальника, яким засвідчив те, що він повністю згодний з умовами кредитування та отриманням кредиту саме на таких умовах. Апелянт зазначає, що ОСОБА_7 надав кредитні кошти, таким чином між Банком і відповідачем було укладений кредитний договір, який ніким не оспорений, також Банком надіслано копії виписки по рахунку, що підтверджує видачу кредитних коштів, однак суд не визначився із сумою заборгованості по кредиту. Апелянт вказує, що судом першої інстанції не враховано, що відповідач користувався кредитними коштами, погашав заборгованість в тому числі і по відсотках, тобто погодився з умовами укладеного договору, встановленим лімітом та відповідно отримав кредитну картку, що є спеціальним платіжним документом. Оскільки кредитний договір, що укладений між сторонами є дійсним, тому і підлягає до виконання відповідачем, а отже існують всі законні підстави для стягнення кредитної заборгованості з останнього.

Відповідно до пунктів 8 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Представник апелянта підтримала апеляційну скаргу, з підстав у ній наведених і просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Відповідач та його представник апеляційну скаргу не визнали і просять її відхилити, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно виходив з недоведеності позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України (2004 року) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, звертаючись до суду, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначало, що 09.03.2010 року ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки і відповідач свої зобов’язання за цим договором належним чином не виконує, тому виникла заборгованість в сумі 29428,57грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивачем не доведені вказані обставини, адже як вбачається із анкети – заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.7), що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_5 09.03.2010 року виявив бажання оформити на своє ім’я саме пенсійну картку. Доказів щодо укладення 09.03.2010 року між сторонами договору на отримання відповідачем саме кредиту у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту позивачем в порушення вимог процесуального законодавства не надано.

Крім того, на виконання вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України (2004 року) судом першої інстанції письмовою ухвалою від 28.04.2017 року, яка двічі направлялася ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і була отримана представником позивача 29.06.2017 року та письмовою ухвалою від 02.11.2017 року, яка була отримана представником позивача 21.11.2017 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 48, 49, 54, 64 -66) було зобов’язано ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надати довідку про рух коштів по кредитному рахунку ОСОБА_5 та оригінал анкети – заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг №0704020800143646874 і визначено дату наступного судового засідання 05.12.2017 року.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України (2004 року) особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд взагалі або у встановлені судом строки, зобов’язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п’яти днів з дня отримання ухвали.

Однак, представниками позивача в порушення зазначених вимог не виконано вимоги вищезазначених ухвал суду про надання доказів у строки, що визначені судом та не повідомлено причини неможливості такого виконання. Тому суд першої інстанції, враховуючи строки розгляду справи, що визначені ст. 157 ЦПК України (2004 року) прийшов до вірного висновку про відмову у позові за недоведеністю позовних вимог.

Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Так, колегією суддів не можуть бути оцінені як докази виписки по рахунках, що направлені ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» лише 09.12.2017 року та отримані судом 12.12.2017 року, оскільки вони не були предметом дослідження суду першої інстанції та в апеляційній скарзі не було зазначено ці документи як докази, які підлягають дослідженню чи оцінці із зазначенням обґрунтованих поважних причин ненадання їх до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що з матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що відповідно до договору б/н від 09.03.2010 року ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки; що відповідач після отримання картки та ознайомлення з Умовами та правилами надання банківських послуг здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кошти з власної ініціативи в порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України є недоведеними, оскільки відповідачем в суді першої інстанції ці обставини не визнавалися, що підтверджується матеріалами справи, а саме: 05.12.2017 року представником відповідача було подано заяву про розгляд справи у відсутності ОСОБА_5 та його представника із посиланням про невизнання стороною відповідача позовних вимог (а.с.67).

А тому доводи апеляційної скарги щодо неповного з’ясування судом першої інстанції обставин справи є недоведеними.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд керувався тим, що Умови та правила надання банківських послуг не є складовою частиною договору і що відповідачем вони не підписувалися, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що при підписанні сторонами кредитного договору діяли Умови та правила надання банківських послуг в іншій редакції є безпідставними, адже такі висновки у оскаржуваному рішенні відсутні.

А тому, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що посилання в апеляційній скарзі на незастосування судом норм матеріального а саме: ст. ст. 3, 6, 11, 207, 536, 549, 611, 624, 625, 633, 634, 638, 639, 640, 642, 1046, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є такими, що не заслуговують на увагу.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в тій частині, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, фактично ухилився від вирішення спору по суті та від здійснення правосуддя, колегія суддів вважає їх голослівними, адже суд сприяв всебічному і повному з’ясуванню обставин справи. Так в попередньому судовому засіданні 28.04.2017 року судом винесено ухвалу про витребування доказів та роз’яснено позивачу відповідні обов’язки, що передбачені ст. 137 ЦПК України, копію якої направлено останньому 16.05.2017 року та повторно 06.06.2017 року; протокольною ухвалою суду від 01.06.2017 року визнано явку представника позивача в судове засідання обов’язковою; 01.06.2017 року, 06.07.2017 року 22.09.2017 року відкладалися судові засідання з підстав неявки представника позивача; 02.11.2017 року судом відкладено розгляд справи та винесено ухвалу про зобов’язання позивача надати довідку про рух коштів та оригінал анкети – заяви, яка направлена ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 13.11.2017 року. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 – 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_7 «ПРИВАТБАНК» залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 05 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 лютого 2018 року.

Судді: /підпис/ ОСОБА_1

/підпис/ ОСОБА_3

/підпис/ ОСОБА_2

Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду А.П. Корніюк

_______________Головуючий у першій інстанції – ОСОБА_8 Справа № 22ц/792/368/18

Доповідач – Корніюк А.П. Категорія: 27