Постанова № 72399858, 22.02.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/671/18 Головуючий 1 інст. – Шишкін О.В.

Справа № 638/10676/14-ц Суддя-доповідач – ОСОБА_1

Категорія: скарга на дії державного виконавця

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Кружиліної О.А.

суддів Бровченка І.О., Кіся П.В.

за участю секретаря Сементовської О.М.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал»

на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2017 року

за скаргою Комунального підприємства «Харківводоканал», зацікавлені особи – ОСОБА_2, ОСОБА_3, на постанову старшого державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 про повернення виконавчого документа стягувачеві, -

в с т а н о в и в:

12 червня 2017 року Комунальне підприємство «Харківводоканал» (далі по тексту – КП «Харківводоканал») звернулося у суд зі скаргою на постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа від 16 травня 2017 року стягувачеві.

В обґрунтування доводів скарги посилалося на те, що 31 травня 2017 року на адресу КП «Харківводоканал» надійшла постанова державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі по тексту – Дзержинського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області) від 16 травня 2017 року, ОСОБА_4, про повернення на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчого документа стягувачеві, а саме: судового наказу від 03 вересня 2014 року по справі № 638/10676/14-ц, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь КП «Харківводоканал» заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 2 310 грн 19 коп., який знаходився на примусовому виконанні у Дзержинському ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області.

Зазначену постанову державного виконавця заявник вважав необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державним виконавцем не вжито усіх заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, не накладено арешт на майно боржника та не звернуто стягнення на об’єкт нерухомого чи рухомого майна боржника. Натомість складено акт від 12 травня 2017 року про відсутність майна у боржника, який не відповідає вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2017 року у задоволенні скарги КП «Харківводоканал» відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції КП «Харківводоканал» подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило ухвалу скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу на дії старшого державного виконавця Дзержинського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що висновок суду першої інстанції про те, що державний виконавець вжив усі необхідні заходи для виконання судового рішення від 03 вересня 2014 року не відповідає дійсним обставинам справи.

Зокрема, акт, складений державним виконавцем 12 травня 2017 року, у якому встановлено, що при виході за адресою: АДРЕСА_1, майно, на яке можливо звернути стягнення, відсутнє, не відповідає вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5.

Державний виконавець не вчинив дієвих заходів стосовно виконання судового наказу від 03 вересня 2014 року, до яких належить арешт майна боржника. Заявник вважав, що є необхідність вжити додаткові заходи для розшуку майна боржника і його реалізації, з метою повного виконання судового рішення.

Відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, який набув чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцію Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 367 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги КП «Харківводоканал», суд першої інстанції виходив із положень статей 37, 48, 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження» та тих обставин, що у справі наявні докази вжиття державним виконавцем необхідних заходів виконання судового рішення з метою розшуку майна боржника та відсутність такого майна, на яке може бути звернуто стягнення, а тому оскаржувана постанова старшого державного виконавця є законною та обґрунтованою.

З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Зазначене узгоджуються з положеннями статті 383 ЦПК України в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України: «Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України».

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 03 вересня 2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова видано судовий наказ про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КП «Харківводоканал» суми заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 2 310 грн 19 коп.

18 травня 2016 року старшим державним виконавцем Дзержинського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу від 03 вересня 2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що в ході примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа, 01 червня 2016 року державним виконавцем була винесена постанова про арешт коштів боржника на рахунку, відкритому у ПУАТ «Фідобанк», відповідно до статті 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та статей 11, 52 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно витягу з електронної бази даних «АМТ» станом на 15 вересня 2016 року та 15 травня 2017 року за боржником ОСОБА_2 автотранспортних засобів не зареєстровано.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем направлено платіжну вимогу на списання грошових коштів з рахунку боржника на підставі постанови про арешт коштів від 01 червня 2016 року.

На підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 липня 2012 року № 2 «Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку», платіжне доручення від 01 березня 2017 року повернуто без виконання.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових правна нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта вбачається, що за боржником ОСОБА_2 зареєстровано один об’єкт нерухомого майна, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1. Іншого майна за боржником не зареєстровано.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Пунктом 7 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

12 травня 2017 року державним виконавцем Дзержинського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області був складений акт, відповідно до якого встановлено, що при виході за адресою: АДРЕСА_1, майно, на яке можливо звернути стягнення, відсутнє.

16 травня 2017 року державним виконавцем Дзержинського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_4 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За змістом частини 2 статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець організовує розшук майна боржника шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

З метою виявлення майна боржника ОСОБА_2 та доходів, на які може бути звернено стягнення, державним виконавцем було надіслано відповідні запити до Державної фіскальної служби України, Пенсійного фонду України, Державної податкової служби України, БД «АМД», а також отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

На підставі інформації, яка надійшла від вказаних установ, а також акту від 12 травня 2017 року державного виконавця про відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення, державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

Відповідно до пункту 8 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, акт – документ, що підтверджує певні встановлені факти та події.

Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин.

У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт.

У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.

У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються).

Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка «від підпису відмовився» проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта.

До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Як пояснила у судовому засіданні суду апеляційної інстанції державний виконавець Дзержинського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_4, при виході за адресою: АДРЕСА_1, боржник відмовився від підпису в акті, але ж нею не була зроблена про це відмітка.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що акт державного виконавця від 12 травня 2017 року не відповідає вимогам вищезазначеної Інструкції з організації примусового виконання рішень, а саме: в акті не міститься відмітка «від підпису відмовився», яка проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта, а тому такий акт не можна вважати таким, що відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, на підставі якого можливо б було зробити висновок про відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки державним виконавцем Дзержинського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_4 акт від 12 травня 2017 року був складений з порушенням вимог чинного законодавства, у зв’язку з чим дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу є неправомірними, внаслідок чого постанова про повернення виконавчого документу стягувачу підлягає скасуванню.

Що стосується вимоги про зобов’язання Дзержинського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області відновити виконавче провадження, то ця вимога задоволенню не підлягає, оскільки вона є похідною від вимоги про скасування постанови про повернення виконавчого документу. При скасуванні постанови про повернення виконавчого документу, виконавче провадження не вважається закінченим, виконавчий документ підлягає виконанню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги КП «Харківводоканал» скасовує судове рішення і вирішує питання по суті заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал» – задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2017 року – скасувати.

Скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал» задовольнити частково.

Визнати дії державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 щодо повернення виконавчого документу стягувачу неправомірними.

Скасувати постанову державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 від 16 травня 2017 року про повернення виконавчого документу – судового наказу № 638/10676/14-ц 2-н/638/2917/14, виданого 05 червня 2015 року Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» суму заборгованості у розмірі 2 310,19 грн.

В іншій частині вимог Комунального підприємства «Харківводоканал» – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 лютого 2018 року.

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді І.О. Бровченко

ОСОБА_6