Вирок № 72399391, 22.02.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа 643/1183/18

Пр. №1-кп/643/668/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2018 р. Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Єрмак Н.В.,

за участю секретаря Зубко А.О.,

прокурора Гладкіх Д.В.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, маючого середню спеціальну освіту, працюючого вантажником в ФОП ОСОБА_3, не одруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого, без зареєстрованого місця проживання, мешкає за адресою: м. Харків, вул. Зелена, 11, -

у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст.185 КК України, -

встановив:

ОСОБА_2 25.12.2017 року приблизно о 17-36 год., знаходячись у торгівельному залі супермаркету «АТБ», розташованого за адресою: м. Харків, пр-т Ювілейний, 89, діючи за раптово виниклим наміром, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно взяв з прилавку, розташованого у торгівельній залі, та поклав собі під куртку темного кольору, яка була одягнена на ньому, 1 пачку розчинної кави ТМ «Jacobs Monarch» вагою 400 гр., вартістю за одну одиницю 240,58 грн.

Після цього ОСОБА_2, намагаючись завершити свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, пройшов касову зону торгівельної зали супермаркету, при цьому, не розрахувавшись за вказаний товар.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив усі дії, які вважав необхідними для реалізації свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, однак не довів свій злочинний намір до кінця та не обернув викрадене на свою користь з причин, які не залежали від його волі, так як пройшовши касову зону супермаркету «АТБ» по пр-ту Ювілейний, 89, в м. Харкові, був зупинений співробітниками охорони супермаркету, які в подальшому викликали працівників поліції.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2, намагався спричинити ТОВ «АТБ-маркет» матеріальну шкоду у розмірі 240,58 гривень.

Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст. 15 ч.1 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна ( крадіжка ).

19.01.2018 р. між обвинуваченим та представником потерпілого укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.471 КПК України.

Згідно даної угоди останні дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст. 15 ч.1 ст.185 КК України, розміру майнової шкоди, спричиненої потерпілому, що становить 240,58 грн., яка обвинуваченим відшкодована повністю та покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу в розмірі п*ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

В судовому засіданні обвинувачений вказав, що відшкодував матеріальну шкоду, спричинену потерпілому і просив суд затвердити угоду про примирення, яка досягнута ним з представником потерпілого.

Представник потерпілого підтвердив суду, що в ході досудового розслідування обвинувачений відшкодував спричинену потерпілому шкоду і вони досягли угоди про примирення.

Суд, вислухавши учасників судового провадження, дослідивши надані докази, приходить до наступного.

Відповідно п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним (обвинуваченим).

Згідно із ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України, який законом віднесено до злочинів середньої тяжкости.

Як випливає із змісту угоди від 19.01.2018 р., вона відповідає вимогам ст.471 КПК України та закону.

Судом перевірялись обставини, що викладені у ст.ст. 473-474,394,424 КПК України і з*ясовано, що обвинувачений, представник потерпілого цілком розуміють права, обов*язки та наслідки укладання і затвердження даної угоди.

Судом також вивчалась особа обвинуваченого і встановлено, що останній в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря-психіатра або нарколога не перебуває, працює.

Тяжких наслідків від скоєння злочину немає.

Вищенаведене дає суду правові підстави для затвердження угоди про примирення.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.373,374,475 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення від 19.01.2018 р., укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст.185 КК України і призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі п*ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Речові докази, передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого, вважати повернутими законному володільцю.

Вирок може бути оскаржений через районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

СУДДЯ: Н.В.Єрмак

22.02.2018