Вирок № 72399234, 23.02.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/622/17

Номер провадження 1-кп/629/53/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря – Бєловол О.О.,

прокурора – Іванчака А.О.,

обвинувачених – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників – ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, м-н 4АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, м-н 4АДРЕСА_1, раніше судимого:

-12.05.2003 року Лозівським міським судом Харківської області за ч. 2 ст.186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, згідно ст.. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строк на 1 рік;

-04.03.2005 року Лозівським міським судом Харківської області за ч.2 ст.186, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. 20.10.2009 року Первомайським районним судом Харківської області звільнений умовно – достроково на не відбутий строк 6 місяців 1 день;

-22.10.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, згідно ст.. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, м-н 4АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України;

в с т а н о в и в:

29.01.2017 року близько 15 години 00 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в квартирі ОСОБА_6, яка розташована за адресою: м. Лозова Харківської області, м-н 4АДРЕСА_3, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажання їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу, таємно викрав планшет «NOMI C10102 Terra+10" 3G 8GB» вартістю 1350,00 гривень, з картою пам’яті «Kingstone 16GB» micro SD, вартістю 173 гривень, який належав ОСОБА_6 Після скоєння злочину ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1523,00 гривень.

25.04.2017 року, близько 03 год. 50 хв., ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, всі перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в супермаркеті ТОВ «АТБ-маркет, продукти № 221», який розташований за адресою: м. Лозова Харківської області, м-н 4, помітили ОСОБА_7, який перебував у стані алкогольного сп’яніння. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з’ясовуючи стосунки з ОСОБА_7, вивели останнього на вулицю до входу в магазин, де розуміючи, що перебувають у громадському місці, з хуліганських мотивів, з незначного приводу, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства, завдали по одному удару руками в обличчя ОСОБА_7, від яких останній впав на землю. Помітивши, що відбувається, у ОСОБА_3 виник умисел на вчинення хуліганських дій стосовно ОСОБА_7В, розуміючи, що ОСОБА_7 знаходиться в безпорадному стані і не може у повній мірі чинити опір. Після чого, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з метою протиставлення себе суспільству, з хуліганських мотивів, з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, демонструючи явну зневагу нормам моральності, нахабно та буйно поводячись, поєднуючи свої дії із насильством, грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства, нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки, розуміючи, що через свій вік та безпорадний стан ОСОБА_7 не зможе чинити їм фізичний опір, ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 нанесли не менше 30 ударів по різним частинам тулуба і голови ОСОБА_7, який при цьому знаходився у безпорадному стані, лежачи на землі, принижуючи тим самим його честь та гідність, перешкоджаючи його спробам піднятися, у зв’язку з чим, ОСОБА_7 згідно висновку експерта № 150-ЛЗ/17 від 24.05.2017 року отримав тілесні ушкодження у вигляді: синця в лівій навколо очній ділянці із знаходженням на спинку носа, які є легкими тілесними ушкодженнями.

В ході вчинення хуліганських дій у відношенні ОСОБА_7 25.04.2017 року, близько 03 год. 50 хв., ОСОБА_3 з ОСОБА_1, який діяв повторно, та з ОСОБА_2, який діяв повторно, всі перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля супермаркету ТОВ «АТБ-маркет, продукти № 221», який розташований за адресою: м. Лозова Харківської області, м-н 4, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, із застосуванням насильства, яка не є небезпечним для життя чи здоров’я ОСОБА_7В, спричинивши останньому згідно висновку експерта № 150-ЛЗ/17 від 24.05.2017 року тілесні ушкодження у вигляді: синця в лівій навколо очній ділянці із знаходженням на спинку носа, які є легкими тілесними ушкодженнями, спробували відкрито заволодіти майном ОСОБА_7, а саме: барсеткою, в якій знаходився чоловічий гаманець, 7 гривень 20 копійок, банківські картки, зв’язка ключів, паспорт громадянина України та посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАС на ім’я ОСОБА_7, однак розпорядитися викраденим майном, обернувши його на свою користь, не змогли, з причин, які не залежать від їх волі, оскільки були затримані працівниками поліції.

Прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області пред’явлено обвинувачення:

ОСОБА_1 – у вчиненні кримінальних правопорушень: за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 186 КК України, як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене повторно, за ч. 2 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинене групою осіб.

ОСОБА_2 – у вчиненні кримінальних правопорушень: за ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 186 КК України, як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене повторно, та за ч. 2 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинене групою осіб.

ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень: за ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 186 КК України, як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, та за ч. 2 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинене групою осіб.

У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, пояснивши, що він дійсно, 29.01.2017 року, близько 15:00 год., за вищевказаних обставин, викрав планшет, який належав ОСОБА_6, яким розпорядився на власний розсуд. Крім того, 25.04.2017 року, близько 03:50 год., він, разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вчинили хуліганські дії у відношенні ОСОБА_7 та спробували у останнього, застосовуючи фізичне насильство, відкрито викрасти барсетку, але були затримані працівниками поліції. У скоєному щиро розкаюється, зазначив, що вчинення злочинів було обумовлене перебуванням у стані алкогольного сп’яніння.

У судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, пояснивши, що він дійсно, 25.04.2017 року, близько 03:50 год., він, разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вчинили хуліганські дії у відношенні ОСОБА_7 та спробували у останнього, застосовуючи фізичне насильство, відкрито викрасти барсетку, але були затримані працівниками поліції. У скоєному щиро розкаюється, зазначив, що вчинення злочинів було обумовлене перебуванням у стані алкогольного сп’яніння.

У судовому засіданні ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, пояснивши, що він дійсно, 25.04.2017 року, близько 03:50 год., він, разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вчинили хуліганські дії у відношенні ОСОБА_7 та спробували у останнього, застосовуючи фізичне насильство, відкрито викрасти барсетку, але були затримані працівниками поліції. У скоєному щиро розкаюється, зазначив, що вчинення злочинів було обумовлене перебуванням у стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи пояснення обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також те, що вони не оскаржують фактичні обставини справи, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості їх позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинувачених, дослідженням даних, які характеризують їх особу, доказів щодо речових доказів, витрат щодо судової експертизи.

Прокурор просив:

-визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України – 4 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 296 КК України – 3 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. Змінити запобіжний захід – у виді тримання під вартою на домашній арешт з 20:00 год. до 07:00 год. до набрання вироком законної сили, стягнути судові витрати за проведення товарознавчої експертизи.

-визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 років позбавлення волі та за ч. 2 ст. 296 КК України – 3 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.10.2014 р. у виді 6 місяців позбавлення волі, остаточно призначивши покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. Раніше обраний запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою, залишити до вступу вироку в законну силу.

-визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 років позбавлення волі та за ч. 2 ст. 296 КК України – 3 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_1, суд находить його вину повністю доказаною, а його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 186 КК України, як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене повторно, та за ч. 2 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинене групою осіб.

Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_2 суд находить його вину повністю доказаною, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 186 КК України, як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене повторно, та за ч. 2 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинене групою осіб.

Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_3 суд находить його вину повністю доказаною, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 186 КК України, як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, та за ч. 2 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинене групою осіб.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 скоїли середньої ступені тяжкості та тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 встановлено, що вони не працюють, на обліку у лікаря-психіатра не перебувають, не одружені, дітей не мають. ОСОБА_1 перебуває на обліку в наркологічному відділенні з 2004 року з діагнозом "Вживання алкоголю з шкідливими наслідками", раніше не судимий, проживає за постійним місцем проживання, характеризується позитивно. ОСОБА_2 перебуває на обліку в наркологічному відділенні з 2007 року з діагнозом "Вживання каннобіоноїдів з шкідливими наслідками" раніше неодноразово судимий, проживає за постійним місцем проживання, характеризується позитивно. ОСОБА_3 перебуває на обліку в наркологічному відділенні з 2007 року з діагнозом "Синдром залежності від алкоголю" раніше не судимий, проживає за постійним місцем проживання без реєстрації, за місцем реєстрації характеризується формально позитивно.

Обставиною, яка пом’якшує покарання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, суд визнає щире каяття у скоєному.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів ОСОБА_1, обставин, що пом'якшують покарання, обставин, які обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, висновку органу пробації, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд призначає обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, санкції ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, санкції ч. 2 ст. 296 КК України, після чого за ч. 1 ст. 70 КК України призначає покарання за сукупністю злочинів, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Суд приходить до висновку про доцільність зміни запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на два місяці, з тримання під вартою на домашній арешт із покладенням на ОСОБА_1 обов'язків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України. Враховуючи положення ст. 377 КПК України, у зв’язку із звільненням ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, суд звільняє останнього з-під варти в залі судового засідання.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину ОСОБА_2, обставин, що пом'якшують покарання, обставин, які обтяжують покарання, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, даних про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, в т.ч. за корисливі злочини, належних висновків для себе не зробив, протягом іспитового строку знов вчинив новий злочин, суд дійшов висновку про те, що його подальше перевиховання та попередження скоєння ним нових злочинів можливе тільки в умовах реального відбування покарання та призначає йому покарання в межах санкції ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, санкції ч. 2 ст. 296 КК України. Приймаючи до уваги, що даний злочин ОСОБА_2 вчинений після постановлення вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.10.2014 року, однак до повного відбуття покарання, суд, відповідно до вимог ст. 71 КК України, до покарання, яке призначається, частково – у вигляді ШЕСТИ місяців позбавлення волі приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Обраний запобіжний захід ОСОБА_2 у виді тримання під вартою суд залишає до вступу вироку в законну силу. Строк відбування покарання обчислює з моменту фактичного затримання – 25.04.2017 року.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину ОСОБА_3, обставин, що пом'якшують покарання, обставин, які обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд призначає обвинуваченому покарання в межах санкції ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, санкції ч. 2 ст. 296 КК України, після чого за ч. 1 ст. 70 КК України призначає покарання за сукупністю злочинів, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_1 витрати за проведення товарознавчої експертизи № 688 від 13.02.2017 року у розмірі 175 гривень 92 копійки.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити покарання:

-за ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на ДВА роки

-за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на ЧОТИРИ роки

-за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавленні волі строком на ТРИ роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді позбавлення волі строком на ЧОТИРИ роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на ТРИ роки.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Змінити відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт за місцем його проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, мікрорайон 4АДРЕСА_4, заборонивши з 21:00 години до 06:00 години залишати вищевказане житло без дозволу суду, звільнивши ОСОБА_1 з-під варти в залі судового засідання.

Строк домашнього арешту визначити до набрання вироком законної сили, але не більше ніж до 23.04.2018 року, та на час дії цього строку роз’яснити ОСОБА_1 положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з’являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на неї зобов’язань, покласти на ОСОБА_1 обов'язки, визначені п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити покарання:

-за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на ЧОТИРИ роки

-за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавленні волі строком на ТРИ роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді позбавлення волі строком на ЧОТИРИ роки.

Відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.10.2014 р. у виді ШЕСТИ місяців позбавлення волі, остаточно призначивши покарання у вигляді ОСОБА_8 на строк ЧОТИРИ роки ШІСТЬ місяців.

Строк відбування покарання рахувати з 25.04.2017 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 25 квітня 2017 року по 20 червня 2017 року з розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дня позбавлення волі, з 21 червня 2017 року з розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити покарання:

-за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на ЧОТИРИ роки

-за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавленні волі строком на ТРИ роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді позбавлення волі строком на ЧОТИРИ роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на ДВА роки.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов’язки:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Речові докази: планшет «NOMI C10102 Terra+10" 3G 8GB», який переданий під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_6 - залишити йому ж.

-зв’язку ключів у кількості 11 штук, посвідчення учасника ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АС на ім’я ОСОБА_7, барсетку на блискавці, паспорт громадянина України на ім’я ОСОБА_7, товарний чек ТОВ «АТБ МАРКЕТ», чоловічий гаманець, грошові кошти в сумі 7 гривень 20 копійок, пластикову картку «Ощадбанку», прастикову картку «ПриватБанку», які передані під зберігальну розписку власнику ОСОБА_7 - залишити йому ж.

-копія паспорту громадянина України на ім’я ОСОБА_2, чек № 10378 Лозівського відділення № 55 ПП «Ломбард «Свіжа копійка» на суму 810 грн., від 30.01.2017 року 20:30, дог. № 17001331, товарний чек ТОВ «АТБ МАРКЕТ», які зберігаються в матеріалах кримінального провадження – залишити там же.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати на проведення товарознавчої експертизи № 688 від 13.02.2017 року в сумі 175 гривень 92 копійки які необхідно стягнути на наступні реквізити: код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, одержувач платежу Держава.

Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженим та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Суддя: К.Ш.Харабадзе